Постанова № 40869824, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1375/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського ТОВ «Україна» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.14р. у справі №825/1375/14 за позовом Сільськогосподарського ТОВ «Україна» до Варвинської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.03.14р. № 0000192200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.14р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що господарські операції позивача з його контрагентом ФОП ОСОБА_2 мали реальний товарний характер, підтверджені документально, позаяк застосування штрафних санкцій з ПДВ не відповідає вимогам законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, Варвинською міжрайонною ДПІ Чернігівської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.09.10р. по 30.06.13р., за результатами якої складено акт від 21.10.13р. №26/2200/03796301.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.10.13р. №0000232200.

За результатами адміністративного оскарження вказаного рішення, рішенням Міністерства доходів і зборів України від 13.02.2014р. частково задоволено скаргу позивача та скасовано податкове повідомлення - рішення від 31.10.13р. №0000232200 в частині визначення грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 122 917 грн. та 30 729,25 грн. штрафних санкцій, у зв'язку з чим відповідачем прийнято нове податкове повідомлення - рішення від 17.03.14р. № 0000192200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 318 907,50 грн., в т.ч. основний платіж - 0 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 318 907,50 грн.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення - рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог: п.198.1., 198.3., 198.6 ст. 198, п.201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, п.8, п.20, п.23 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.11р. №1402 «Про затвердження Правил транспортування тварин», Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97р. №363, наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95р. №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля».

Перевіркою встановлено, що позивач мав господарські відносини з ФОП ОСОБА_2 відповідно до договорів поставки товару від 04.01.2012р. та від 03.01.2013р., за умовами яких ФОП ОСОБА_2 зобов'язався поставити позивачу верхню рогату худобу (ВРХ) своїми силами і засобами; продавцем виписано податкові та видаткові накладні на загальну суму 3 742 360,86 грн, крім того 748 472,19 грн ПДВ, яку позивачем включено до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за червень 2012 року - червень 2013 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним спецдекларацій з ПДВ, поданих до Варвинської ОДПІ. Позивачем надано до перевірки ТТН, відповідно до яких замовником перевезень ВРХ є СТОВ «Україна», що не відповідає умовам договору, позаяк документів про зміну умов договорів з питань відповідальних за відвантаження та доставку ВРХ - СТОВ «Україна» не надано.

Крім того, податковий орган вказує у акті перевірки, що позивачем були надані до перевірки товарно-транспортні накладні, які не відповідають вимогам щодо заповнення, а саме: у ТТН не зазначено причіп до транспортного засобу, яким перевозили ВРХ, який повинен бути спеціально обладнаним до перевезення сільськогосподарської худоби, а також не зазначена кількість голів ВРХ, які перевозяться даним транспортом, як і не надано ветеринарні документи на тварин, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.11р. № 1402 «Про затвердження Правил транспортування тварин», наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 13.04.09р. № 85 «Про затвердження Порядку видачі ветеринарних документів».

Від Агентства ідентифікації тварин отримано звіти щодо руху поголів'я ВРХ на СТОВ «Україна» за період 2012 - 2013 років, у якому відсутні дані про поставку та придбання ВРХ у ФОП ОСОБА_2, що є порушенням наказу Міністерства аграрної політики від 29.06.05р. №289 «Про внесення змін та доповнень до наказу Мінагрополітики України від 17.09.03р. № 342».

За таких обставин, на підставі висновку про порушення (п.3 акту перевірки) в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні розрахована сума штрафної санкції з ПДВ відповідно до ст.123 Податкового кодексу України у загальному розмірі 318 907,50 грн., а саме: на 100% суми заниження показника рядка 17 Декларації з ПДВ (скороченої) на суму 255 126 грн. та 25%, що становить 63 781,5 грн. від вказаної суми грошового зобов'язання з ПДВ - 255 126 грн. (розрахунок у матеріалах справи).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком відповідача про порушення позивачем податкового законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати дані податкового обліку у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом - ФОП ОСОБА_2 мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено договори поставки № б/н від 04.01.12р., від 05.01.13р., за умовами яких постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві велику рогату худобу, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно умов договору.

На підтвердження факту придбання ВРХ матеріали справи місять рахунки-фактури № СФ-00514, № СФ-00871, № СФ-00963, № СФ-00914, видаткові накладні № РН-292, № РН-344, № РН-347, № РН-449, № РН-454, № РН-948, № РН-1004, № РН-0000104, № РН-0000124, № РН-000243, № РН-392, № РН-417, № РН-455, № РН-545, № РН-820, товарно- транспортні накладні, податкові накладні № 13, № 10, № 13, № 49, № 54, № 104, № 48, № 104, № 91, № 4, № 123, № 142, № 17, № 55, № 6, № 130, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій та відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV.

Матеріали справи також містять докази обліку придбаної худоби на складі позивача, зокрема: звіт про рух поголів'я за період з 01.01.11р. по 16.09.13р. (а/с 66 - 81, І том), акти, які свідчать про прийняття та переваження бичків (а/с 220 - 222, І том), звіти про рух тварин і птиці на фермі (а/с 224 - 230, І том).

Також матеріали справи містять докази наявності у позивача основних фондів для ведення такого роду господарства, що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав на нежитлові будівлі, свідоцтвами про право власності на нерухоме майно - телятник 600, загальною площею 1 358,6кв.м, комплекс 1000 №2, загальною площею 5 096,4кв.м, комплекс 1000 №1 загальною площею 4 362,40кв.м; технічними паспортами на об'єкти нерухомого майна з експлікаціями (комплекси та телятник), що знаходяться у АДРЕСА_1.

Актом перевірки також встановлено, що позивач має достатню кількість трудових ресурсів - на підприємстві позивача працює 324 особи.

Оплата вартості придбаної худоби здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_2, що також підтверджується матеріалами справи.

Отже вищенаведені документальні докази, які були предметом перевірки податкового органу, у їх сукупності, свідчать про реальне вчинення господарської операції з придбання худоби, що не заперечується і податковим органом.

Щодо покликань податкового органу на порушення позивачем правил перевезення та транспортування тварин, то вказані обставини не є підставою для висновку про нездійснення господарської операції.

Так, відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.11р. № 1402 «Про затвердження Правил транспортування тварин», при перевезенні тварин у спеціальних транспортних засобах забезпечується належне провітрювання з урахуванням, зокрема, погодних умов на момент здійснення перевезення, видів тварин та їх кількості.

Згідно п. 20 цих Правил тварини, яких планується перевезти, перед завантаженням до спеціального транспортного засобу підлягають огляду спеціалістом у галузі ветеринарної медицини з метою підтвердження їх придатності до перевезення.

Відправник видає перевізникові ветеринарні документи (ветеринарно-санітарний паспорт, ветеринарне свідоцтво) на тварин, які підлягають перевезенню, що додаються до перевізного документа і підтверджують можливість здійснення перевезення (п. 23 Правил).

Відповідно до п 5.1 наказу Державного комітету ветеринарної медицини України від 13.04.09р. № 85 «Про затвердження Порядку видачі ветеринарних документів», за результатами розгляду та перевірки поданих документів державними інспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими лікарями ветеринарної медицини приймається рішення про видачу відповідного ветеринарного документа або про відмову у його видачі.

Рішення про видачу або відмову у видачі ветеринарних документів приймається не пізніше ніж через місяць з дати надходження документів на розгляд».

Таким чином, оформлення відповідної документації на перевезення худоби покладається на продавця (постачальника) такої худоби, в даному випадку на ФОП ОСОБА_2, а не на позивача, оскільки за умовами договору саме ФОП ОСОБА_2 несе витрати, пов'язані з підготовкою усіх документів, потрібних для відвантаження товару; відвантаження та доставка товару покупцю здійснюється силами та засобами постачальника (п.п.2.2., 2.3 Договорів).

Покликання податкового органу на лист Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області від 20.09.13р. № 01-03-1-29/2174, у якому зазначено, що СТОВ «Україна» за дозволом на завезення тварин до державних установ ветеринарної медицини не зверталось - також не заслуговують на увагу, оскільки такий дозвіл має отримуватись продавцем (постачальником), а не покупцем худоби.

Зазначення у товарно-транспортних накладних лише маси товару, без визначення кількості голів ВРХ обумовлено тим, що за умовами договорів поставки розрахунки між сторонами проводяться, виходячи саме з маси товару, його ваги (визначеної у кілограмах). Окрім того, для цілей бухгалтерського обліку щодо тварин, основним показником та обліковою одиницею є відомості щодо маси тварин.

Також не заслуговують на увагу і покликання податкового органу на відсутність у ТТН позначки щодо кількості голів худоби, з огляду на те, що у накладних за одиницю виміру зазначено масу худоби у кілограмах, оскільки оцінка товару здійснюється за живою масою.

Також необґрунтованими є покликання апелянта на наявність певних недоліків у оформленні документів (відсутність у товарно-транспортних накладних інформації щодо причіпу до транспортного засобу).

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність податкового повідомлення - рішення від 17.03.14р. № 0000192200, яким збільшено суму застосовано штрафні (фінансові) санкції з ПДВ в сумі 318 907,50 грн., оскільки застосування санкцій суперечить ст.123 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст.195, 197, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.14р. у справі №825/1375/14 - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.14р. у справі №825/1375/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» до Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 17.03.14р. № 0000192200.

Дана постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.