Ухвала суду № 40869668, 24.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 р.Справа № 537/3172/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 03.07.2014р. по справі № 537/3172/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області

про визнання протиправної відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернулась до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області (надалі по тексту відповідач), в якому просла:

- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області в перерахунку та виплаті щомісячних державних пенсій (основної та додаткової) відповідно до вимог ст.ст. 50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області здійснити починаючи з 01.01.2014 року перерахунок та виплату щомісячної основної державної пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, як інваліду 2 групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до ст. 54, ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII та з врахуванням вимог ч. 1ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області здійснити починаючи з 01.01.2014 року перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі 75% мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до ст. 50, ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII з урахуванням вимог ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідні виплати провести, з урахуванням вже проведених виплат;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області виконати постанову суду у межах суми платежу за один місяць та подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.07.2014р. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області здійснити перерахунок та виплату не виплаченої ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах, передбачених ст.ст. 50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області відповідно до ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну пенсію по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком починаючи з 01.01.2014 року, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області відповідно до ч. 1 ст. 50, ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальних пенсій за віком починаючи з 01.01.2014 року, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області протягом 1 місяця з дня набрання постановою суду законної сили подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах доводів апеляційних скарг.

Судом встановлено, що позивач відноситься до 1 категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи з 07.05.1996 року безстроково по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків ЧАЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням серії А № 038202, довідкою МСЕК серії МСЕ № 161731.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 01.01.2014 року позивачу підлягали виплаті суми основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, що дорівнюють розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в залежності від зміни прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами 2 групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 75 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п.28 розділу 11 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у такій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 2 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п.28 розділу 11 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у такій редакції: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими зокрема по 2 групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст.ст. 50, 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Пунктом 4 Прикінцевих положень ЗУ "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Тобто, визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян на 2013 рік делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Тобто положення п.4 Прикінцевих положень ЗУ "Про Державний бюджет України на 2013 рік" діяли протягом бюджетного року та закінчилися 31.12.2013 року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було встановлено обмеження щодо виплат основної та додаткової пенсії, не внесено змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, з 01.01.2014 року діяли положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами 2 групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 75 % мінімальної пенсії за віком.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу основна та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується з 01.01.2014 року в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року.

Між тим, у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року Кабінету Міністрів України до не надано право змінювати розміри пенсії, вищезазначених Законом України "України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За таких обставин, правовідносини щодо виплати додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому застосування до таких правовідносин підзаконного акту - постанови КМУ № 1210, яка суперечить Закону № 796-ХІІ, є помилковим.

Також колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги відповідача, щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області подати суду звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили, з наступних підстав.

Положеннями КАС України визначені загальні та спеціальні способи судового контролю.

Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 КАС України.

В свою чергу, спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень закріплені статтею 267 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказані норми кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163 КАС України та абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Тобто, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом суду, а не його обов'язком, яке реалізується виключено під час прийняття постанови по суті.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 03.07.2014р. по справі № 537/3172/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Макаренко Я.М.Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.