Ухвала суду № 40869490, 07.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 р. Справа № 142264/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Качмара В.Я., Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Гетьман» до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИЛА :

ТЗОВ науково-виробниче підприємство «Гетьман» 26.09.2011року звернулося до суду з позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, в якому просить визнати та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 000522 від 14.09.2011 року, відповідно до якого на позивача накладено штраф у розмірі 225000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що проведеною службовими особами відповідача перевіркою оптового складу Товариства, розташованого по вул. Шевченка,329Б у м. Львові було встановлено порушення вимог п.230.18 ст.230 Податкового кодексу України та абз.16 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», що відображено в акті перевірки №131/320/31804036 від 15.07.2011 року. Позивач визнає здійснення відвантаження та транспортування алкогольних напоїв з акцизного складу без відмітки представника органу держаної податкової служби на акцизному складі на загальну суму 8464,50 грн. За вказане порушення застосовується штрафна санкція в розмірі 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 грн. і вона повинна була становити 16929,00 грн. Застосування відповідачем фінансової санкції в розмірі 225000,00 грн. суперечить чинному законодавству.

Оскаржуваною постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року в задоволенні позовної заяви Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» Державного комітету України з державного матеріального резерву до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв оптового складу ТзОВ НВП «Гетьман», розташованого по вул. Шевченка, 329Б у м. Львові, було встановлено порушення вимог п.230.18 ст.230 Податкового кодексу України та абз.16 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», а саме: здійснення відвантаження і транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів на загальну суму 8464,50 грн. з акцизного складу без відмітки представника органу держаної податкової служби на акцизному складі. Вважає, що штраф до позивача накладено у передбаченому статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» розмірі, виходячи із мінімального розміру штрафу за кожною товарно-транспортною накладною, тому оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій є законним. Просив в задоволенні позову відмовити.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що мінімальний штраф не може бути менше 15000 грн., а його розмір залежить лише від загальної вартості вивезеної з території акцизного складу або транспортованої продукції.

Як вбачається із розрахунку фінансової санкції, що міститься у запереченні на позовну заяву від 06.10.2011 року № 6286/32-0816 (вх. № 46199 від 13.10.2011 року), відповідач застосував таку, виходячи не з загальної вартості вивезеної та транспортованої на підставі 15 товарно-транспортних накладних продукції на суму 8464,50 грн. (8464,50 грн. х 200 = 16 929,00 грн.), а за кожною з 15 товарно-транспортних накладних, виходячи з мінімального розміру штрафу 15000 грн. (15000 грн. х 15 = 225000,00 грн.).

Аналіз положень абзацу 16 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР свідчить про те, що ним не передбачено застосування фінансової санкції за кожною товарно-транспортною накладною, і остання вказана лише як первинний документ, на підставі якого фактично встановлюється загальна вартість алкогольної продукції, вивезеної або транспортованої без відмітки представника органу державної податкової служби на ній про погодження відпуску. Наведений відповідачем розрахунок фінансової санкції свідчить про помилковість взятої ним для розрахунку величини (вартість продукції за кожною товарно-транспортною накладною замість загальної вартості цієї продукції), що призвело до неправильного визначення розміру штрафу, застосованого до позивача до допущені ним порушення чинного законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що ТзОВ науково-виробниче підприємство «Гетьман»зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на податковому обліку у СДПІ ВПП у м. Львові. Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Львівській області проведено перевірку оптового складу ТзОВ НВП «Гетьман», розташованого по вул. Шевченка,329Б у м. Львові з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв.

Результати перевірки оформлені актом №131/320/31804036 від 15.07.2011 року. Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення вимог п.230.18 ст.230 Податкового кодексу України та абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Суть порушення полягає у тому, що ТзОВ НВП «Гетьман»здійснило відвантаження і транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів на загальну суму 8464,50 грн. з акцизного складу без відмітки представника органу держаної податкової служби на акцизному складі. На підставі вказаного акту відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 000522 від 14.09.2011 року, відповідно до якого за вказане у акті №131/320/31804036 від 15.07.2011 року порушення чинного законодавства на позивача накладено штраф у розмірі 225 000,00 грн.Позивач, підтверджуючи факт порушення ним порядку відвантаження і транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів на загальну суму 8464,50 грн., оскаржив вказане рішення з підстав неправильного визначення відповідачем розміру фінансової санкції - 225 000,00 грн. замість 16 929,00 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.07.2011 року та 15.07.2011 року ТзОВ НВП «Гетьман»здійснило відвантаження з акцизного складу та транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів без відмітки представника органу держаної податкової служби на акцизному складі на загальну суму 8464,50 грн. за такими товарно-транспортними накладними:- ТТН серія 01 АААН №215390 від 14.07.2011 року, одержувач ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 389,10 грн.;- ТТН серія 01 АААН №215389 від 14.07.2011 року, одержувач ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 305,40 грн.;- ТТН серія 01 АААН №215388 від 15.07.2011 року, одержувач ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 518,76 грн.;- ТТН серія 01 АААН №215387 від 15.07.2011 року, одержувач ТзОВ «Січовик»на загальну суму 367,20 грн.;- ТТН серія 01 АААН №215386 від 15.07.2011 року, одержувач ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 766,20 грн.;- ТТН серія 01 АААН №215385 від 15.07.2011 року, одержувач ФОП ОСОБА_5 на загальну суму 481,20 грн.;- ТТН серія 01 АААН №215384 від 15.07.2011 року, одержувач ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 1060,20 грн.;- ТТН серія 01 АААН №215383 від 15.07.2011 року, одержувач ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 384,60 грн.;- ТТН серія 01 АААН №215382 від 15.07.2011 року, одержувач ФОП ОСОБА_8 на загальну суму 288,00 грн.;- ТТН серія 01 АААН №215381 від 15.07.2011 року, одержувач ТзОВ «Вікінг»на загальну суму 858,00 грн.;- ТТН серія 01 АААН №215380 від 15.07.2011 року, одержувач ТзОВ «Торгова група»на загальну суму 1392,72 грн.;- ТТН серія 01 АААН №215379 від 15.07.2011 року, одержувач ФОП ОСОБА_9 на загальну суму 262,80 грн.;- ТТН серія 01 АААН №215378 від 15.07.2011 року, одержувач ФОП ОСОБА_10 на загальну суму 395,52 грн.;- ТТН серія 01 АААН №215377 від 15.07.2011 року, одержувач ФОП ОСОБА_11 на загальну суму 329,40 грн.;- ТТН серія 01 АААН №215376 від 15.07.2011 року, одержувач ФОП ОСОБА_12 на загальну суму 665,40 грн.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.Відповідно до пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.

Згідно пункту 230.2. статті 230 Податкового кодексу України на акцизних складах постійно діють представники органу державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу.Під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник органу державної податкової служби на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено»та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів ( пункт 230.15.). Усі документи, які є підставою для відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів, обов'язково перевіряються представником органу державної податкової служби на акцизному складі (пункт 230.16.).

Пунктом 230.18. статті 230 Податкового кодексу України встановлена заборона транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР).

До суб'єктів господарювання за порушення норм цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР.Відповідно до абзацу 16 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску розмір штрафу становить 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень (в редакції Закону № 2756-VI від 02.12.2010 року). Таким чином, мінімальний штраф не може бути менше 15000 грн., а його розмір залежить лише від загальної вартості вивезеної з території акцизного складу або транспортованої продукції.

Як вбачається із розрахунку фінансової санкції, що міститься у запереченні на позовну заяву від 06.10.2011 року № 6286/32-0816 (вх. № 46199 від 13.10.2011 року), відповідач застосував таку, виходячи не з загальної вартості вивезеної та транспортованої на підставі 15 товарно-транспортних накладних продукції на суму 8464,50 грн. (8464,50 грн. х 200 = 16 929,00 грн.), а за кожною з 15 товарно-транспортних накладних, виходячи з мінімального розміру штрафу 15000 грн. (15000 грн. х 15 = 225000,00 грн.).Аналіз положень абзацу 16 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР свідчить про те, що ним не передбачено застосування фінансової санкції за кожною товарно-транспортною накладною, і остання вказана лише як первинний документ, на підставі якого фактично встановлюється загальна вартість алкогольної продукції, вивезеної або транспортованої без відмітки представника органу державної податкової служби на ній про погодження відпуску. Наведений відповідачем розрахунок фінансової санкції свідчить про помилковість взятої ним для розрахунку величини (вартість продукції за кожною товарно-транспортною накладною замість загальної вартості цієї продукції), що призвело до неправильного визначення розміру штрафу, застосованого до позивача до допущені ним порушення чинного законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано доказів правомірності застосування до позивача на підставі рішення № 000522 від 14 вересня 2011 року фінансових санкцій у розмірі 225 000, 00 грн.Перевіривши оскаржуване позивачем рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України № 000522 від 14 вересня 2011 року, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 225000, 00 грн., суд прийшов до висновку, що воно прийнято відповідачем без урахування вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Згідно зі статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, відтак скасування не потребує. З урахуванням викладеного, способом захисту при оскарженні рішення про застосування фінансових санкцій є визнання його судом протиправним.З урахуванням встановлених судом фактичних обставин та визнання позивачем порушення вимог пункту 230.15. статті 230 Податкового кодексу України, він повинен нести відповідальність, передбачену абзацом 16 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР у виді штрафу в розмірі 16929,00 грн., відтак рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України № 000522 від 14 вересня 2011 року підлягає визнанню протиправним не в цілому, а лише в частині застосування фінансових санкцій на суму 208071, 00 грн.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року у справі № 2а-10552/11/1370 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді В.Я. Качмар

О.М. Гінда