Ухвала суду № 40869488, 16.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2014 рокусправа № 808/1969/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

за участю сторін:

представника позивача - Бочарова А.В.

представника відповідача - Міщенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітелком"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року

по справі № 808/1969/13-а

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітелком"

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ітелком" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 04 лютого 2013 року №0000122212, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8167,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що мав правовідносини з ТОВ "Буд Ворк" на підставі договору підряду № 1/БМР від 20 липня 2009 року, за умовами якого ТОВ "Буд Ворк" виконував для позивача роботи з будівництва телекомунікаційних мереж. Виконання робіт підтверджено належним чином оформленими актами приймання передачі виконаних робіт, розрахунки між сторонами проведено, що підтверджується платіжними дорученнями. Будь-які факти взаємовідносин ТОВ "Буд Ворк" з іншими контрагентами жодним чином не впливають на взаємовідносини між ТОВ "Ітелком" та ТОВ "Буд Ворк", а тому твердження відповідача про відсутність факту здійснення господарської операції є безпідставними та не ґрунтуються на доказах.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітелком" відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ітелком" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову. Апелянт зазначає, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Буд Ворк» підтверджується долученою до матеріалів справи копією локального кошторису №2-1-1 від 15 січня 2010 року, яким зазначено конкретний перелік монтажних робіт, що виконуються за договором.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі (викладено вище). Просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача заявлених апеляційних вимог не підтримав, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалено обґрунтовано та з дотриманням норм чинного законодавства.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ітелком" з питань дотримання діючого податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Глобал - Нет" за травень 2011 року та ТОВ "Буд Ворк" за серпень, грудень 2009 року та січень 2010 року та з питань включення до складу валових витрат за 2009 рік, 1 квартал 2010 року та до складу витрат за 1-2 квартали 2011 року, результати якої оформлено актом від 19.12.2012 № 3276/22-12/36576450 (а.с.43-60).

В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивачем, в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", безпідставно віднесено суму ПДВ до складу податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Буд Ворк" за серпень, грудень 2009 року та січень 2010 року, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 22347,94 грн., у тому числі: за серпень 2009 року на суму 4166,67 грн., за грудень 2009 року на суму 10014,60 грн., за січень 2010 року на суму 8166,67 грн. (а.с.59).

Порушення, встановлені актом перевірки, стали підставою для винесення податкового повідомлення - рішення від 04.02.2013 №000012212, яким позивачу, з врахуванням строків давності (1095 днів), зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2010 року в розмірі 8167,00 грн. (а.с.61).

При розгляді питання щодо наявності чи відсутності у платника податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців оподатковуваних поставок суду слід виходити з того, що згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» під оподатковуваними операціями для цілей цього Закону маються на увазі будь-які операції платників податку, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Перелік оподатковуваних операцій визначений п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону. До цього переліку, зокрема, належать поставки товарів або поставки послуг (пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до приписів п. 1.4 ст. 1 вказаного Закону поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до наведеного, оподатковувана поставка є різновидом оподатковуваної операції. При цьому ознакою оподатковуваної операції, а отже, і оподатковуваної поставки, є виникнення в результаті її здійснення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, з аналізу наведених законодавчих норм випливає, що під оподатковуваними поставками слід мати на увазі саме поставку товарів або поставку послуг, у результаті яких у платника податку-постачальника виникає об'єкт оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, нараховуються податкові зобов'язання з цього податку.

Згідно з п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підставою для висновку податкового органу про те, що у перевіреному періоди позивач незаконно включив до податкового кредиту ПДВ у ціні послуг наданих ТОВ "Буд Ворк" в рамках виконання договору підряду від 20.07.2009 року №1/БМР з огляду на відсутність належного документального підтвердження факту поставки цих послуг, а також через невідповідність змісту цих послуг сутності правовідносин за договором підряду.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджується, що між позивачем, як замовником, та ТОВ "Буд Ворк", як підрядником, 20.07.2009 року укладено договір підряду №1/БМР, відповідно до якого підрядник в межах договірної ціни виконує роботи з будівництва телекомунікаційних мереж на підставі матеріалів замовника в обсягах, передбачених договором з додержанням будівельних норм та правил, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх. Загальна вартість робіт за даним договором не зазначена. Термін виконання робіт по даному договору до 31 грудня 2009 року. Приймання-здача виконаних робіт проводиться на підставі акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), підписаного уповноваженими представниками сторін з усіма необхідними підтверджуючими документами згідно з вимогами проектно-кошторисної документації, договору.

Під роботами «будівництво телемереж» в даному Договорі розуміється: проектування, прокладка, монтаж, тестування і здача Замовнику готових до експлуатації телекомунікаційних мереж.

Пунктом 5.3 вказаного договору підряду передбачено, що вартість робіт по договору визначається сторонами на момент підписання Акта прийому-здачі виконаних робіт на підставі фактичного обсягу виконаних робіт.

Пунктом 5.4 договору підряду зазначено, що в разі використання Підрядчиком для виконання робіт матеріалів Замовника оформлюється Акт прийому-передачі матеріалів, перелік та кількість використаних матеріалів Замовника Підрядчик вказує в Актах виконаних робіт.

За своїм змістом акти прийомки-передачі матеріалів та виконаних робіт (дати їх складання не зазначені) не відповідають встановленим у статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» вимогам до первинного документу, оскільки повинні мати крім інших такі обов'язкові реквізити: дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на це, у позивача були відсутні правові підстави для відображення даної господарської операції у декларації із податку на додану вартість.

Разом з тим, відповідно до приписів статті 882 Цивільного кодексу України, такий акт засвідчує факт виконання ТОВ "Буд Ворк" та здачі замовнику підрядних робіт, тобто, факт здійснення позивачем оподатковуваної поставки.

Як випливає зі змісту пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З викладених правових норм випливає, що при реалізації права на податковий кредит платник повинен довести факти придбання товарів (робіт, послуг) з метою виконання операцій, які є об'єктом оподаткування ПДВ; платник повинен представити належним чином оформлені первинні облікові документи на купівлю товарів (робіт, послуг) та податкові накладні. Зазначені документи повинні відповідати встановленим законодавством вимогам, містити несуперечливу та достовірну інформацію, підтверджувати реальність виконання платником відповідних господарських операцій.

Як вбачається з установлених обставин справи, 20.07.2009 року товариством з обмеженою відповідальністю «Ітелком» (позивачем) та підрядником ТОВ "Буд Ворк" було укладено договір підряду № 1/БМР, умовами якого передбачалося виконання робіт з будівництва телекомунікаційних мереж; оплата виконаних робіт позивачеві здійснювалася у порядку, встановленому пунктом 5.1 та пунктом 2.1.3 цього договору. При цьому зазначено про перерахування грошових коштів здійснюється протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами Акта приймання-здачі виконаних робіт.

На підтвердження факту придбання цих послуг надано акти здачі-підписання робіт, в яких зафіксовано поставку послуг та їх вартість.

Втім зазначені акти було помилково розцінено позивачем як підставу для відображення вартості цих послуг у податковому обліку.

Адже, ані зміст договору підряду, ані наведені акти виконаних робіт не дають можливості встановити, які конкретно послуги були надані, в якому обсязі, що виключає і можливість оцінити їх виробниче значення для позивача. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, факт реальної передачі матеріалів Замовником для виконання робіт на загальну суму 303240,08 грн., при цьому не можливо встановити перелік та кількість використаних матеріалів Підрядчиком, оскільки Акт прийому-передачі матеріалів було відзвітовано лише на суму 101917,13 грн.

Крім того, як вбачається з наданих матеріалів, Акт приймання-передачі виконаних робіт між сторонами підписано 31.03.2010 року, однак оплата ТОВ «Ітелком» (замовником) здійснена станом на 21.01.2010 року, до отримання послуг.

В даному випадку обов'язковим є встановлення факту поставки товару (послуги) як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових накладних, до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що виконання робіт за зазначеним договором виконувалося поетапно, але не було узгоджено це додатковими угодами, додатками до відповідного договору, специфікаціями, кошторисами на проектні роботи, технічними завданнями, завданнями на проектування, графіками розробок проектної документації, протоколами про договірну ціну, календарними планами робіт, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями тощо.

У разі, якщо платник податку здійснює виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами на виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Аналізуючи, викладені норми суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, надані заявником докази не підтверджують фактичного надання ТОВ «Буд Вокр» позивачу робіт з монтажу субмагістральної оптоволоконної мережі за вказаним вище договором, а тому не можуть бути підставою для формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітелком" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року по справі № 808/1969/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному до Вищого адміністративного суду України протягом 0 днів відповідно до статті 212 та частини 5 статті 254 КАС.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров