Постанова № 40869420, 07.10.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2014 р. Справа № 920/641/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В. О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Рибець В.М. (довіреність від 13.12.13 №3636)

третьої особи - Сіденко Л.В. (довіреність від 30.12.13 №30/133),

прокурора - Чекирда О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги позивача та третьої особи (вх. №2484 С/2, №2481 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 17.07.14 у справі №920/641/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України", м.Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", м.Суми,

до Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН", м.Конотоп Сумської обл.

за участю Сумського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері,

про стягнення 440 555,02 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.07.14 (суддя Котельницька В.Л.) позивачеві відмовлено в позові про стягнення з відповідача 440555,02 грн. заборгованості, у тому числі 385086,51 грн. основного боргу за отриманий природний газ на підставі договору № 20-7/ТКЕ/Н/РО від 30.09.11, 4498,57 грн. пені, 26956,06 грн. суми 7% штрафу, 21307,75 грн. - суми 3% річних, 2706,13 грн. інфляційних збитків.

Позивач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за отриманий природний газ 385086,51 грн., втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення зобов'язання, що складають 2706,13 грн., 3% річних у сумі 21307,75 грн., пеню у сумі 4498,57 грн., 7% штрафу у сумі 26956,06 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" - також подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України"; судові витрати покласти на відповідача.

Відповідачем надано відзив на апеляційні скарги, в якому ДП "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН", посилаючись на безпідставність доводів апелянтів та обґрунтованість висновків місцевого господарського суду, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Присутні в судовому засіданні представники відповідача та третьої особи підтримали висловлену ними письмово правову позицію.

Прокурором письмового відзиву на апеляційні скарги не надано; присутній в судовому засіданні представник військової прокуратури Харківського гарнізону проти задоволення апеляційних скарг заперечував, посилаючись на підтвердженість факту списання заборгованості відповідача.

Позивачем не направлено представника в судове засідання та не повідомлено суд про причини його неявки. Враховуючи, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" належним чином повідомлене про час та місце судового засідання (повідомлення відділення зв'язку про вручення вказаному учаснику процесу ухвали суду від 05.09.14, якою розгляд справи призначено на 02.10.14, долучено до матеріалів справи), колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційні скарги за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників відповідача, третьої особи та прокурора, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

30.09.11 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" в особі Конотопського управління по експлуатації газового господарства (на підставі довіреності №30/414 від 28.12.10) та Державним підприємством Міністерства оборони України "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" був укладений договір № 20-7/ТКЕ/Н/РО на постачання природного газу (т.1, а.с.20).

За умовами даного договору ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" в особі Конотопського УЕГГ зобов'язався протягом 4 кварталу 2011 року та протягом 2012 року передати у власність відповідача у справі імпортований природний газ для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

На виконання вимог укладеного договору та додаткових угод до нього позивачем протягом листопада 2011 року - серпня 2012 року було поставлено відповідачеві природний газ на загальну суму 3710482,31 грн. Тобто вищевказана сума заборгованості виникла станом на 01.09.12.

27.12.12 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" (первісним кредитором) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новим кредитором), було укладено договір про відступлення права вимоги (т.1, а.с.15), за умовами якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги до боржника первісного кредитора - ДП "АВІАКОН" - за договором постачання природного газу №20-7/ТКЕ/Н/РО від 30.09.11 у сумі 385086,51 грн.

14.01.13 за вих. №26/2-1-13 новим кредитором - Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" - було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості у зв'язку зі заміною кредитора у зобов'язанні.

На даний час вказана вимога відповідачем виконана не була, оскільки, на його думку, у цьому немає необхідності через законодавчо закріплений обов'язок списання зазначеної у цій вимозі суми заборгованості.

Вищевказані факти, встановлені судом першої інстанції, підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються учасниками процесу в ході апеляційного провадження.

Апелянти заперечують проти висновку суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для списання спірної суми заборгованості в порядку Закону України №5213-VI "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" (далі - Закон №5213-VI).

При цьому позивач, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", в обґрунтування своїх заперечень посилається виключно на ту обставину, що відповідач, на його думку, не входить до складу Державного концерну "Укроборонпром", а третя особа - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" - заперечує факт списання спірної суми, оскільки, на її думку, керівник Конотопського управління по експлуатації газового господарства не був уповноважений на підписання від імені ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" акту звіряння розрахунків між ДП "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (на який відповідач та суд першої інстанції посилаються як на підставу для списання суми заборгованості).

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

30.10.12 набрав чинності Закон України №5213-VI, який було прийнято 06.09.12. Відповідно до п.1. ч. 1 ст. 2 Закону №5213-VI, підлягає списанню заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за теплову енергію і природний газ та послуги з його транспортування перед підприємствами, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірніми компаніями (підприємствами), яка обліковувалася станом на 01.09.12 і несплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

В пунктах 1, 2 ст. 4 Закону №5213-VI зазначено, що він набирає чинності з дня його опублікування і його дія поширюється на підприємства оборонно-промислового комплексу, включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" станом на дату набрання чинності цим Законом.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, Державне підприємство Міністерства оборони України "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" включений до складу Державного концерну "Укроборонпром" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1221 від 29.12.10 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром".

В апеляційній скарзі позивач, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", зазначає, що за інформацією ДП «Інформаційно-ресурсний центр», на офіційному сайті http:irc.gov.ua/ua за запитом по коду ЄДРПОУ станом на 01.08.14 відповідач входить до складу концерну «Авіавоєнремонт». І оскільки вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України №1221 від 29.12.10 встановлено, що державні підприємства, які входять до складу концернів "Бронетехніка України", "Авіавоєнремонт" та "Техвоєнсервіс", включаються до складу Державного концерну "Укроборонпром" після їх виходу в установленому законом порядку із складу зазначених концернів - то, на думку позивача, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач входить до складу Державного концерну "Укроборонпром" і, відповідно, про поширення на вказане підприємство дії ст. 4 Закону №5213-VI, є хибним.

Стосовно вказаного твердження колегія суддів зазначає, що у постанові Кабінету Міністрів України №1221 від 29.12.10 Державне підприємство Міністерства оборони України "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", код ЄДРПОУ 12602750 (найменування якого відповідно до наказу Державного концерну "Укроборонпром" №144 від 26.03.12 було змінено на Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"), зазначено в переліку державних підприємств, що включені до складу Державного концерну "Укроборонпром". Відповідачем також було надано суду першої інстанції копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.10.13, сформованого за критерієм пошуку «код ЄДРПОУ 12602750» (т.1, а.с.97), в якому у розділі «відомості про органи управління юридичної особи» зазначено «Державний концерн «Укроборонпром».

Таким чином, у суду першої інстанції були наявні фактичні та правові підстави для застосування положень Закону №5213-VI щодо списання заборгованості відповідача перед позивачем.

Крім того, відповідачем надано суду апеляційної інстанції копію акту від 18.01.12, яким зафіксовано факт приймання-передачі державного підприємства Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» зі сфери управління Міністерства оборони України в управління Державного концерну «Укроборонпром».

Разом з тим, із наданої позивачем роздруківки з сайту http:irc.gov.ua/ua не вбачається, станом на яку дату та за яким пошуковим запитом її сформовано. Харківським апеляційним господарським судом 01.10.14 також було здійснено відповідний пошуковий запит за кодом ЄДРПОУ 12602750 і отримано інформацію, якою не підтверджується, що ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» входить до складу концерну «Авіавоєнремонт», а натомість зазначено, що засновником ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» є Державний концерн «Укроборонпром».

Таким чином, наведені позивачем в апеляційній скарзі аргументи спростовуються матеріалами справи (зокрема, тими, які дослідив місцевий господарський суд та надав їм належну правову оцінку) і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Як вбачається з апеляційної скарги та усних пояснень у судовому засіданні 02.10.14 представника третьої особи, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", м.Суми, вказаний учасник процесу наполягає на тому, що списання заборгованості не відбулося через недотримання відповідачем процедури, встановленої Законом №5213-VI. Зокрема, на думку третьої особи, начальник Конотопського управління по експлуатації газового господарства ОСОБА_3 не був уповноважений на підписання акту звірки взаєморозрахунків, який є підставою для здійснення списання боргу, а комісією з питань списання заборгованості, що була створена на підприємстві згідно з наказом керівника ПАТ «Сумигаз» №334 від 31.10.12, вищевказаний акт не розглядався.

Стосовно вказаних заперечень колегія суддів зазначає наступне.

Порядок проведення списання заборгованості міститься у ч.2 ст. 2 Закону №5213-VI. Так, списання проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння, а датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

На виконання вищезазначених приписів Закону №5213-VI відповідачем було видано наказ від 02.11.12 №361 "Щодо здійснення заходів зі списання заборгованості", яким утворено комісію з питань списання заборгованості, доручено комісії визначити обсяг заборгованості підприємства за природний газ з терміном виконання до 05.11.12.

Даним наказом встановлено, що станом на 01.09.12 за договором від 30.09.11 №20-7/ТКЕ/Н/РО за відповідачем налічувалась заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування у розмірі 385086,51 грн., а також те, що дана заборгованість не була сплачена станом на дату набрання чинності Законом №5213-VI (30.10.2012).

За наслідками роботи комісії складено акт звіряння розрахунків від 05.11.12 (т.1, а.с.90), підписаний сторонами договору, відповідно до якого сума взаємно погодженої заборгованості за природний газ, що існувала станом на 01.09.12, не погашена станом на 30.10.12 та підлягає списанню - складає 385086,51грн. Зазначений акт звіряння розрахунків від 05.11.12, на виконання вимог п.5 ч.2 ст.2 Закону № 5213-VI, був погоджений з боку ДК "Укроборонпром" та 22.11.12 сторонами договору було підписано іще один акт звіряння розрахунків, відповідно до якого погоджена сума заборгованості також складає 385086,51грн (т.1, а.с.44).

Листом від 14.12.12 зазначений акт звіряння розрахунків від 05.11.12 був наданий відповідачем ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" через його структурний підрозділ - Конотопське управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Сумигаз" (дата отримання 17.12.12) з проханням провести списання існуючої заборгованості станом на 01.09.12.

Таким чином, відповідачем та третьою особою повністю дотримано процедуру списання, встановлену ч. 2 ст. 2 Закону №5213-VI - на обох підприємствах створено комісії з питань списання заборгованості, підготовано, підписано та засвідчено печатками підприємств відповідні двосторонні акти звірення розрахунків. При цьому колегія суддів зазначає, що зі змісту ч. 2 ст. 2 Закону №5213-VI не вбачається, що вказані акти повинні бути підписані саме членами вищезазначених комісій з питань списання заборгованості (як стверджує третя особа).

Матеріалами справи підтверджується, що начальник Конотопського управління по експлуатації газового господарства ОСОБА_3 (яким від імені ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» було підписано договір № 20-7/ТКЕ/Н/РО від 30.09.11, а також акти звіряння розрахунків з відповідачем) діяв на підставі довіреності №30/414 від 28.12.10, виданої головою правління ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» ОСОБА_4 (т.1, а.с. 189). Вказаною довіреністю, дійсність якої третьою особою не заперечується, ОСОБА_3 надано право, зокрема, укладати господарські договори та підписувати пов'язані із вказаними договорами документи.

Як уже зазначалося, спірна сума заборгованості (право вимоги щодо стягнення якої згодом перейшло до позивача на підставі договору від 27.12.12) виникла саме з договору №20-7/ТКЕ/Н/РО від 30.09.11, укладеного між відповідачем та третьою особою та зі сторони останньої підписаного начальником Конотопського управління по експлуатації газового господарства ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" ОСОБА_3 згідно з наданими йому повноваженнями. Відповідно, акти звіряння розрахунків від 05.11.12 та від 22.11.12 є пов'язаними із вищевказаними договором, посилання на номер та дату якого міститься в обох актах.

Тому, незважаючи на відсутність прямого зазначення у довіреності №30/414 від 28.12.10 про надання ОСОБА_3 права підписувати акти звіряння розрахунків (на що посилається третя особа) колегія суддів вважає наявність такого права у ОСОБА_3 доведеною обставиною.

Твердження ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про те, що вказані акти, можливо, підписані не ОСОБА_3, а невідомою особою, колегія суддів не вважає належними аргументами, оскільки вони мають характер припущень. При цьому доказів проведення відповідного внутрішнього службового розслідування або звернення до правоохоронних органів за фактом підробки документів, використання печатки Конотопського управління по експлуатації газового господарства ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" невідомими особами тощо - третьою особою суду не надано.

Посилання третьої особи на ту обставину, що акти звіряння розрахунків не розглядалися комісією зі списання заборгованості ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", колегія суддів також не вважає належним аргументом, оскільки відповідно до п.4 ч.2 ст.2 Закону №5213-VI (на який посилається третя особа в апеляційній скарзі), датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання. Тобто обов'язкового розгляду та затвердження зазначених актів звіряння будь-якими органами законом не вимагається, а подальше документальне оформлення списання заборгованості боржник і кредитор проводять кожен окремо, але незалежно від виконання чи невиконання учасниками процедури списання цього подальшого документального оформлення, списання вважається проведеним та виконаним у відповідності з вищенаведеними приписами п.4 ч.2 ст.2 Закону №5213-VI. Як зазначено в судовому засіданні представником ДП "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН", спірну суму заборгованості даним підприємством було списано на кінець листопада 2012 року.

Тому наявність у ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" заперечень щодо актів звіряння розрахунків, підписаних уповноваженим представником вказаного підприємства, а також та обставина, що дані акти не розглянуті комісією зі списання заборгованості ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", не може бути підставою для визнання боргу таким, що не списаний.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, викладеній зокрема у постановах від 29.05.13 у справі №5021/853/2011, від 29.01.14 у справі №925/1410/13, від 20.03.14 у справі №925/1410/13, від 27.03.14 у справі №5009/785/12.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про те, що зобов'язання відповідача щодо оплати основної заборгованості та, відповідно, нарахованих на неї сум штрафу, пені, річних та інфляційних втрат, є припиненим (списаним) в силу положень ч. 1 ст. 598 ЦК України, якою визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених законом (у даному випадку - Законом №5213-VI). Тому вимоги позивача щодо стягнення спірних сум були обґрунтовано визнані судом першої інстанції безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційних скаргах позивача та третьої особи твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, аргументи заявників скарг ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги позивача та третьої особи залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 17.07.14 у справі №920/641/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 07.10.14

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.