Постанова № 40869028, 07.10.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2014 р. Справа № 5023/538/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

позивача - Алісултанової І.Б. (довіреність від 15.09.14 №01-42юр/8327),

Солдатенка А.М. (довіреність від 24.03.14 №01-42юр/2710),

відповідача - Колісник І.А. (довіреність від 18.12.13 №48),

третьої особи - Безродного О.В. (довіреність від 30.12.2013р. №08-11/5903/2-13),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", м. Харків (вх. №1898Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 11.04.2011р. у справі № 5023/538/11

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська міська рада, м. Харків

про стягнення 8470639,07 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, АК "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою (а.с.4-8), в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь вартість електричної енергії в розмірі 8110668,58 грн., з яких тарифна складова - 6758890,50 грн. та ПДВ 20% - 1351778,08 грн., 3% річних - 67004,21 грн., плата з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 14065,67 грн., індекс інфляції - 53115,23 грн., пеня - 225785,38 грн. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати по веденню справи.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.04.2011 р. у справі № 5023/538/11 (суддя Смирнова О.В.) у позові відмовлено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача вартість електричної енергії у розмірі 8110668,58 грн., 3% річних у розмірі 67004,210 грн., 53115,23 грн. інфляційних, 225785,38 грн. пені, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову провадження у справі припинено.

Відповідач, КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", з рішенням місцевого господарського суду від 11.04.2011 р. не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача суми у розмірі 8110.668,58 грн. за активну електричну енергію, 3% річних в розмірі 67004,210 грн., 53115,23 грн. інфляційних витрат, 225785,38 грн. пені та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині відмовити. В іншій частині просить залишити рішення без змін. При цьому, скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення в оспорюваній частині є необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2011р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2011р. розгляд справи відкладено на 07.07.2011р. та залучено Харківську міську раду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

01.07.2011р. від відповідача надійшло клопотання (вх.№6445) про зупинення провадження у справі №5023/538/11 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Виробничо-технологічного підприємства "Вода" на рішення господарського суду Харківської області від 11.04.2011р., посилаючись на те, що сума, яка заявлена до стягнення по справі №5023/538/11, нарахована на суму, розмір якої не встановлено рішенням суду у справі №49/193-10.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2011р. провадження у даній справі зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №5023/4029/11 (№49/193-10).

19.06.2014р. позивач звернувся до апеляційного суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, у зв'язку зі значним періодом часу зупинення провадження у даній справі.

Листом від 08.07.2014р. №11-63/6к008936 позивача повідомлено, про те, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2012р. провадження по справі №5023/4029/11 (н.р. 49/193-10) повторно зупинено до здійснення заміни відповідача - Комунального підприємства "Виробничо-технологічного підприємство "Вода" його правонаступником, після набрання рішенням по справі №5023/4029/11 (н.р. 49/193-10) законної сили клопотання про поновлення провадження у даній справі буде розглянуто.

27.08.2014р. постановою Харківського апеляційного господарського суду розгляд справи №5023/4029/11 апеляційну скаргу КП "ВТП" Вода" залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 15.08.2011р. по справі №5023/4029/11 залишено без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2014р. розгляд справи поновлено та призначено на 02.10.2014р.

Відповідачем 30.09.14 р. надано апеляційному суду уточнену апеляційну скаргу, в якій "КП ВТП "Вода", посилаючись на повне погашення сум вартості електричної енергії, а також заборгованості за компенсацію перетікання реактивної енергії, які були стягнуті з відповідача на користь позивача оскаржуваним рішенням суду, просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення вартості електричної енергії - 8110668,58 грн. та плати з компенсації перетікання реактивної енергії - 14065,грн., та в цій частині припинити провадження у справі, у задоволенні вимог про стягнення річних, інфляційних та пені відмовити, оскільки порядок та строк виконання зобов'язань з погашення вартості електричної енергії за грудень 2010 року за договором №1.01 від 03.01.08 був змінений згідно з умовами договору №517Е/184 від 29.10.12 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.12 №517. Присутній в судовому засіданні представник відповідача підтримав вищевказану правову позицію.

Позивачем 01.10.14р. надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що за час знаходження справи у стадії зупинення суму відповідачем повністю погашено вартість електричної енергії (з урахуванням ПДВ) в розмірі 8110668,58 грн., та плати з компенсації перетікання реактивної енергії - 14065,грн. Однак, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на існування заборгованості на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Також відповідач 02.10.2014р. звернувся до суду з клопотанням (вх.№8450), в якому просить зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, на 90%, та з клопотанням (вх.№8449) про відстрочку виконання рішення суду у справі №5023/538/11 до 01.10.2015р.

Третя особа - Харківська міська рада, у відзиві просить задовольнити апеляційну скаргу відповідача. Присутній в судовому засіданні представник третьої особи підтримав вимоги уточненої апеляційної скарги відповідача.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, не вбачає підстав для його задоволення, оскільки воно не було предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів також не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, оскільки підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Звертаючись до суду з заявою про відстрочку виконання рішення, сторона повинна обґрунтувати неможливість виконання рішення суду відразу, через обставини особливого характеру, належними доказами, в розумінні ч. 2 ст. 34 ГПК України, а також довести суду негативні наслідки його господарської діяльності у разі стягнення всієї суми боргу. Проте, в даному випадку, відповідачем вказаних доказів надано не було.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників учасників процесу, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Між АК "Харківобленерго" та КП "ВТП "Вода" був укладений договір №1.01 від 03.01.08 про постачання електричної енергії. Відповідно до умов договору позивач (Постачальник) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) електричну енергію у відповідності з умовами договору, як різновид товару в обсягах, визначених розділом 5 згідно з визначеними цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності, а відповідач зобов'язався своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами договору. Ч. 1 розділу 2 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються користуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами в ході апеляційного провадження, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору у грудні 2010 року здійснив відпуск електроенергії відповідачу, що підтверджується матеріалами справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання та не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість спожитої електроенергії, внаслідок чого за грудень 2010 року станом на 01.01.2011р. утворилась непогашена заборгованість за отриману електричну енергію в сумі 8110668,58 грн., а також - заборгованість по КРЕ (реактивній енергії) за грудень 2010р., яка станом на 01.01.2011р. 14065,7 грн.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості по КРЕ (реактивній енергії) за грудень 2010р. у сумі 14065,67 грн. після порушення провадження у справі, судом першої інстанції обґрунтовано, із посиланням на положення договору, ст.ст. 509, 610, ч.1 ст.530 ЦК України, ст.171, 275, 217 ГК України, зроблено висновок про те, що суми 8110668,58 грн. вартості електричної енергії, а також 3% річних у розмірі 67004,210 грн., 53115,23 грн. інфляційних, 225785,38 грн. пені - підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а в іншій частині позову провадження у справі має бути припинено згідно з п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

В ході апеляційного провадження сторонами не заперечувалася правомірність вищевказаного висновку суду. Колегія суддів зазначає, що відповідач фактично погоджувався з позовними вимогами, про що свідчить факт часткового погашення ним суми основного боргу ще в ході провадження в суді першої інстанції та повне його погашення після прийняття судом оскаржуваного рішення.

За таких обставин вимоги апелянта щодо скасування оскаржуваного рішення в цій частині та прийняття нового рішення про припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України (у зв'язку з відсутністю предмету спору) - колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч.3 ст.101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи, що відповідачем не було погашено заборгованість у повному обсязі до прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення та, відповідно, не подано до суду першої інстанції клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України, то вказана вимога не може розглядатися в суді апеляційної інстанції. Колегія суддів також враховує, що процесуальною підставою для припинення апеляційного провадження у справі є відмова апелянта від апеляційної скарги до винесення постанови в порядку ст.100 ГПК України, однак відповідачем такої відмови надано не було, незважаючи на те, що заперечення по суті спору стосовно стягнення основного боргу у КП "ВТП "Вода" відсутні.

Окрім того, як вбачається зі змісту ст. 104 ГПК України (якою встановлено вичерпний перелік підстав для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду) задоволення позовних вимог відповідачем після прийняття судового рішення у справі не може бути підставою для скасування зазначеного рішення. Натомість зазначені питання мають вирішуватися на стадії виконання судового рішення (шляхом надання до органів Державної виконавчої служби доказів погашення заборгованості, укладення мирової угоди в порядку ч.4 ст.121 ГПК України тощо).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні вимог апеляційної скарги про скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення вартості електричної енергії у розмірі 8110668,58 грн. та припинення провадження у справі в цій частині - має бути відмовлено.

Стосовно заперечень апелянта проти стягнення сум річних, інфляційних та пені, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, зобов'язання по сплаті отриманої електричної енергії у відповідача виникло на підставі договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.08. Фінансовий план на 2010 рік складений та затверджений Департаментом комунального господарства Харківської міської ради, на який посилається відповідач, не змінював умов договору щодо порядку розрахунків за отриману електричну енергію. Суду першої інстанції відповідачем не було надано інших доказів щодо внесення змін до умов договору щодо порядку здійснення розрахунків.

Таким чином, на думку колегії суддів, місцевим господарським судом обґрунтовано, із посиланням на п. 4.2.1 договору №1.01 від 03.01.08, а також ч.2 ст. 625 ЦК України, ч.1 ст.216, ст.217, ч.1 ст.230 ГК України, задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних у розмірі 67004,210 грн., 53115,23 грн. інфляційних, 225785,38 грн. пені.

Колегія суддів також враховує, що у справі №5023/4029/11 (до розгляду якої було зупинено розгляд даної справи) постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.14 апеляційну скаргу КП "ВТП "Вода" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 15.08.11р. про стягнення з КП "ВТП "Вода" на користь АК "Харківобленерго" сум заборгованості за договором №1.01 від 03.01.08, на які було здійснено нарахування, що є предметом позову в даній справі №5023/538/11 - залишено без змін. Вказана обставина додатково підтверджує висновок про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з КП "ВТП "Вода" відповідних сум відсотків річних, інфляційних та пені.

Крім того, апелянт просить у задоволенні позовних вимог щодо стягнення вказаних сум відмовити, оскільки порядок та строк виконання зобов'язань з погашення вартості електричної енергії за грудень 2011 року за договором №1.01 від 03.01.08 був змінений згідно з умовами договору №517Е/184 від 29.10.12 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.12 №517.

Зокрема, КП "ВТП "Вода" зазначає, що для застосування санкцій, передбачених договором №1.01 від 03.01.08 та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків №517Е/184 від 29.10.12, у п.18 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій. І оскільки розрахунок за електричну енергію за спірний період відбувся в порядку та у строки, передбачені в договорі №517Е/184 від 29.10.12, то, на думку відповідача, суми пені, нараховані відповідно до договору №1.01 від 03.01.08, а також річних та інфляційних стягненню не підлягають.

При цьому КП "ВТП "Вода" посилається на постанови Верховного Суду України у справах №5011-1/1043-2012-42/528-2012, №5011-35/1272-2012-42/527-2012, №5011-35/1533-2012-19/522-2012, в яких містяться аналогічні висновки.

Стосовно даних аргументів колегія суддів зазначає, що, як вбачається з обставин вищевказаних справ, розглянутих Верховним Судом України, рішення суду першої інстанції у кожній з них було прийнято вже після укладення відповідних договорів про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.12 №517 - тобто обставини щодо зміни умов первісних договорів були предметом дослідження судами першої інстанції.

Натомість у даній справі №5023/538/11 оскаржуване рішення було прийнято 11.04.2011р., тобто до укладення договору №517Е/184 від 29.10.12. Відповідно, суми пені, річних та інфляційних було визначено судом виключно виходячи з умов укладеного між сторонами первісного договору №1.01 від 03.01.08р.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведених приписів ч.3 ст.101 та ст.104 ГПК України, колегія суддів не вважає належними аргументами посилання відповідача на положення договору №517Е/184 від 29.10.12 - оскільки зміна правовідносин між сторонами, що відбулася після прийняття судового рішення, не може бути підставою для його скасування в апеляційному порядку, а правомірність здійснення місцевим господарським судом відповідних нарахувань сум пені, річних та інфляційних на момент прийняття оскаржуваного рішення перевірена апеляційним господарським судом, підтверджується матеріалами справи та не оспорюється учасниками процесу.

Інших підстав та аргументів щодо скасування оскаржуваного рішення відповідачем та третьою особою не наведено.

Відповідно, апеляційні вимоги щодо скасування рішення господарського суду від 11.04.2011р. та відмови в позові в частині стягнення з відповідача сум пені, річних та інфляційних також не підлягають задоволенню.

Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, аргументи заявника скарги ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача (вх.№8449) про відстрочку виконання рішення суду.

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.04.2011р. у справі №5023/538/11 залишити без змін.

Повний текст постанови складено та підписано 07.10.2014 року.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель