Рішення № 40868926, 10.10.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2014 року Справа № 925/1304/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Гури І.І., при секретарі судового засідання Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача - Корнійко В.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОВЕРС", м. Київ до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Умань про стягнення 225 814,63 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 225 814,63 грн., що включає в себе згідно тексту позовної заяви: 163 353,04 грн. боргу за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу від 18.02.2013 №130218 С-90, 42 023,61 грн. 30% річних, 20 437,98 грн. пені.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що відповідно до Договору відпуск товару проводився за зазначеною у договорі адресою, за якою знаходиться ПрАТ "Шпола Техагро", товар відпускався за актом приймання-передачі, оформлення товару з позивачем проводилося значно пізніше шляхом поштового відправлення видаткової накладної; оскільки позивачем у позовній заяві чітко не наведені підстави для сплати заборгованості, необґрунтована сума основного боргу та штрафних санкцій, не може визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню; причини ненадання суду акту звірки взаєморозрахунків з позивачем, пояснив ти, що в період дії договору позивачем змінено місцезнаходження та інші реквізити, на даний час відсутній зв'язок відповідача з позивачем, тому даний акт звірки за ініціативою відповідача не міг бути зробленим.

У заяві про уточнення позовних вимог позивач на виконання вимог ухвали суду викладає п. 1 прохальної частини позовної заяви з вказівкою на структуру позовних вимог, а саме: просить суд читати п. 1. прохальної частини позовної заяви у наступній редакції: стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ековерс" (код ЄДРПОУ 35837421) 225 814,63 грн., з них: 163 353,04 грн. заборгованості за поставлений товар, 42 023,61 грн. відсотків річних і 20 437,98 грн. пені.

У письмових поясненнях позивач на виконання вимог ухвали суду надав заперечення на відзив відповідача та конкретизований розрахунок пені та процентів річних. У письмових поясненнях позивач зазначає, що відповідач у відзиві не надав жодного доказі невірності нарахування сум заборгованості; щодо повідомлення відповідача, що товар він отримував не від позивача, а від ПАТ "Шполатехагро", то вказаний у п. 3.1. Договору склад належить ПАТ "Шполатехагро", яке здійснює складське зберігання товару позивача та послуги з його завантаження, такі дії грунтуються на ч. 1, 2 ст. 528 ЦК України - виконання обов'язку боржника іншою особою; відповідач не мав договірних відносин з ПАТ "Шполатехагро", отримання товару відбувалось в рамках відносин за Договором, укладених між позивачем та відповідачем; ПАТ "Шполатехагро" забрало оригінали довіреностей у відповідача, що відповідає п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей та склало акт приймання-передачі товару, у подальшому позивач з відповідачем оформив видаткові накладні у порядку ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", разом з видатковими накладними відповідачу були передані податкові накладні та свідоцтва на гібридне насіння; виходячи з ст. 665 та ст. 66 ЦК, якщо відповідач заперечуватиме отримання бухгалтерських документів, то непередання документів на товар законодавцем не розглядається як непередання товару і пов'язує інші правові наслідки.

У судовому засіданні від 02.09.2014 представник відповідача повідомив, що основний борг визнає, вважає за необхідне судом зменшити 30% річних та суму пені, оскільки суб'єкт господарювання є фізичною особою -підприємцем, врахувати строки поставки, за які відповідач не міг повернути товар, також те, що відповідач є інвалідом 2 групи, і вцілому стягнення боргу призведе до банкрутства відповідача, просив суд зменшити пеню та 30 % річних. Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача про зменшення сум пені та 30% річних.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представника не направив, телефонував до початку судового засідання до суду, повідомив про причини неявки - особисто по причині інвалідності, представника - перебуває в іншому судовому засіданні, просив розглянути справу за відсутності відповідача чи його представника.

Справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, просив позов задовольнити повністю.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

18 лютого 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОВЕРС" (продавець за договором, позивач у справі) та фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (покупець за договором, відповідач у справі) уклали договір купівлі-продажу №130218С-90 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався продати та передати у власність, а відповідач - купити, прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, далі - товар, поставлений в посівних одиницях (п.1.1. Договору).

Договір містить, зокрема, такі умови:

- всього підлягає до оплати за товар по даному договору без ПДВ: 455 545,73 грн. (п. 2.2.);

- товар передається у власність покупця на складі продавця (Черкаська область, м. Шпола, вул. Лебединська, 131) тільки при наданні покупцем оригіналу довіреності на право отримання даного товару (п. 3.1.);

- право власності на товар переходить до покупця в момент отримання ним товару, супровідних документів та підписання накладних на передачу товару (п. 3.4.);

- продавець передає супровідні з товаром документи: податкова накладна, видаткова накладна, свідоцтво на гібридне насіння (п. 3.9.);

- умови оплати: покупець здійснює оплату за товар в сумі: 455 545,73 грн. до 01.10.2013 (п. 4.2.);

- розмір процентів річних від простроченої суми, яку сплачує сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання (ст. 625 Цивільного кодексу) встановлюється в розмірі 30% (п. 5.1.);

- за порушення строку оплати (п. 4.2. Договору) покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,25% , але не більше розміру, визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування такої пені припиняється через два роки від дня початку її нарахування (п. 5.2.).

29 квітня 2013 року сторони уклали Додаток № 1 до Договору , у якому прийшли до згоди змінити пункти: 2.1., 2.2., 2.3., 3.9, 4.2. Договору:

- п.2.2. Договору - всього підлягає до оплати за товар по Додатку № 1: 404 781,84 грн.;

- п.4.2. Договору - умови оплати: покупець здійснює оплату за товар в сумі 404 781,84 грн. до 01.10.2013.

25 червня 2013 року сторони уклали Додаток № 2 До Договору, у якому прийшли до згоди доповнити пункти: 2.1., 2.2., 2.3., 3.9., 4.2. Договору:

- п.2.2.Договору - всього підлягає до оплати за товар за Додатком № 2: 18 571,20 грн.;

- п. 4.2. Договору - умови оплати: покупець здійснює оплату за товар в сумі 18 571,20 грн. до 01.10.2013.

Позивач на виконання умов Договору (з урахуванням Додатків № 1, № 2 до Договору) поставив відповідачу товар на загальну суму Договору - 423 353,04 грн., що підтверджується довіреностями відповідача на отримання від позивача цінностей за договором від 18.03.2013 № 1, від 19.03.2013 № 2, від 18.04.2013 № 3, від 22.04.2013 № 4, від 26.04.2013 № 5, від 29.04.2013 № 5 , від 25.06.2013 № 11, видатковими накладними від 18.03.2013 №61803 на суму 166 383,72 грн., від 19.03.2013 №71903 на суму 127 452,60 грн., від 18.04.2013 №180413 на суму 2415,26 грн., від 23.04.2013 №220413 на суму 60 381,50 грн., від 26.04.2013 №232613 на суму 42484,20 грн., від 29.04.2013 №252913 на суму 5 664,56 грн., від 25.06.2013 №262513 на суму 18 571,20 грн., актами прийомки-передачі насіння.

Відповідач оплату здійснив частково та з порушенням строку оплати, а саме сплатив позивачу за отриманий товар - 260 000,00 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача.

Борг становить 163 353,04 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення грошової суми боргу з оплати за поставлений товар.

Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання, зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Договір купівлі-продажу, на підставі яких виникли господарські зобов'язання сторін та заявлені позовні вимоги, за правовою природою є господарським договором поставки.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Строк оплати згідно Договору та Додатків до нього настав 01.10.2013, відповідач не надав докази погашення позивачу боргу за товар в сумі 163 353,04 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке виразилось у простроченні виконання грошових зобов'язань з оплати за поставлений товар.

У ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У п. 5.2. Договору встановлено, що за порушення строку оплати (п. 4.2. Договору) покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,25% , але не більше розміру, визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування такої пені припиняється через два роки від дня початку її нарахування.

Позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що є меншою 0,25 % від суми простроченого платежу, яка встановлена у Договорі, за період з 01.10.2013 по 01.07.2014 з урахуванням часткових оплат. Сума пені становить 20437,98 грн. Розрахунок пені відповідає обставинам справи, умовам Договору, чинному законодавству, є обґрунтованим та вірним.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 5.1. Договору сторони встановили інший розмір процентів річних, а саме 30% річних від простроченої суми, яку сплачує сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання.

Позивач нарахував 30% річних за період з 01.10.2013 по 01.07.2014 з урахуванням часткових оплат. Розрахунок 30% річних становить 42 023,61 грн., відповідає фактичним обставинам виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором, умовам цього Договору, вимогам законодавства і є вірним.

Суд, розглянувши, заявлене у судовому засіданні від 02.09.2014 представником відповідача, клопотання про зменшення суми, нарахованих позивачем, 30% річних та пені, вважає його підлягаючим частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд, враховуючи те, що відповідач - є інвалідом 2 групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК, те, що нараховано значну (надмірно високу) суму пені, виходячи з суми боргу; ступінь виконання зобов'язання,- відповідачем сплачено більшу частину боргу; вважає даний випадок винятковим і вважає за можливе зменшити суму пені, що заявлена позивачем та є обгрунтованою, на 10000 грн. Дане право надано суду вищевикладеними нормами Кодексів. Отже, сума пені, що підлягає до стягнення з урахуванням її зменшення судом складає 10437,98 грн.

Щодо зменшення 30% річних, то вони не підлягають зменшенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню, сплачений останнім, судовий збір в сумі 4516,30 грн.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОВЕРС", м. Київ , вул. Княжий затон, 2/30, ідентифікаційний номер 35837421 - 163 353,04 грн. основного боргу, 42 023,61 грн. - 30 % річних, 10437,98 грн. пені та 4516,30 грн. судового збору.

Відмовити у позові в частині стягнення 10000,00 грн. пені.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 14 жовтня 2014 року.

Суддя І.І. Гура