Постанова № 40868907, 02.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2014 р. Справа№ 911/1525/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Мартюк А.І.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.

за участю представників:

від позивача: Бабенко А.О. - представник за дов. № 84 від 20.05.14;

від відповідача: Шаховцова Л.М. - керівник;

розглянувши апеляційну скаргу Споживчого товариства "Акація-2С"

на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2014 р.

у справі № 911/1525/14 (суддя: Мальована Л.Я.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго"

до Споживчого товариства "Акація-2С"

про стягнення 62602,07 грн.

В судовому засіданні 02.09.2014 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" (далі - ПАТ "Київобленерго", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Споживчого товариства "Акація-2С" (далі - СТ "Акація-2С", відповідач) про стягнення 62602,07 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2014 р. позов задоволено повністю, стягнуто з СТ "Акація-2С" на користь ПАТ "Київобленерго" 62602,07 грн. боргу, 1 827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що позивач не мав права для застосування оперативно-господарських санкцій до відповідача, а також не дослідив, що позивач не порушував умови договору, а також не визнавав заборгованість, яка була нарахована позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2014 прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження та призначено до розгляду на 02.09.2014.

У судовому засіданні 02.09.2014 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення місцевого суду скасувати. Зазначив, що належним чином виконував умови договору та оплачував рахунки за споживання електричною енергією. Також наполягав на тому, що в умовах договору та відповідних додатках до нього відсутні умови, на які посилається позивач, зокрема, умови щодо визначення розрахункового коефіцієнту струму.

Представник позивача у судовому засіданні 02.09.2014 заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що розрахунковий коефіцієнт (на підставі якого були здійснені нарахування вищезазначеної заборгованості) був передбачений умовами договору та його застосування не суперечить чинному законодавству.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву до неї, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ДАЕК "Київобленерго" Миронівським РЕМ та Споживчим товариством "Акація - 2С" укладено договір № 247 від 29.08.2000 року на користування електричною енергією (з відповідними додатковими угодами, далі - договір), згідно умов якого електропостачальник зобов'язувався постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити сплату за електричну енергію та виконувати інші умови договору. Одним із об'єктів електропостачання за даним договором є будівля магазину за адресою: с. Грушів Миронівського району Київської області.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідно до завдання № 359 від 24.12.2003 року у вищевказаному приміщенні був замінений лічильник та встановлений новий за № 1779965.

В свою чергу, додатком № 3.1. до договору (підписаного представниками обох сторін та дійсність якого відповідачем не заперечується) передбачено, що об'єктом споживача є магазин № 17, який розташований в с. Грушів, установлена потужність якого 2 кВт, заявлена потужність - 2 кВт, трансформатори струму 100/5.

В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи позивача про те, що при підключенні споживачем даної точки обліку, сторони зафіксували, що встановлено лічильник саме з трансформатором струму 100/5 (розрахунковий коефіцієнт - 20).

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Доводи апелянта про необізнаність щодо нарахування заборгованості з коефіцієнтом трансформації струму 20, є необґрунтованими, зважаючи на підписаний відповідачем додаток № 3.1. до договору (яким передбачений саме вищезазначений коефіцієнт), а також з огляду на звіт про використану електроенергію від 22.12.2003, в якому окремо визначено коефіцієнт трансформації 20 виключно для об'єкта, розташованого в с. Грушів (який також був підписаний з боку відповідача, а/с 91) та з якого вбачається, що розрахунки за використану електроенергію за 2003 рік відповідач сплачував саме з коефіцієнтом 20. Так, в судовому засіданні судом апеляційної інстанції оглянуті надані сторонами примірники договору з додатками. Зокрема, копія договору, яка наявна в матеріалах справи відповідає оригіналу примірника, наданого позивачем та містить істотні умови, на відсутності яких безпідставно наполягав відповідач.

Крім того, пунктами 4.2., 4.3. договору саме на споживача покладений обов'язок знімати та надавати за установленою формою електропостачальнику показання розрахункових електролічильників, а також подавати електропостачальнику замовлення договірних величин електричної енергії та потужності на наступний рік.

В свою чергу п. 6.1. договору зобов'язує споживача щомісячно через свого представника направляти звіт про використану електроенергію до відділу електропостачальника.

Стаття 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачає відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів.

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Згідно з п. 6.42 ПКЕЕ під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ обсяг електричної енергії, спожитої внаслідок порушення ПКЕЕ, розраховується відповідно до Методики.

Методика застосовується енергопостачальником при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (п. 1.2).

Відповідно до п. 2.5 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється, якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Так, матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується той факт, що 18.10.2013 року представниками Миронівського районного підрозділу ПАТ "Київобленерго" була проведена перевірка засобів обліку електричної енергії, що знаходиться за вказаною адресою, та складено акт про правопорушення № К024456, яким виявлено, що у споживача по факту у схемі обліку електричної енергії підключено трансформатори струму Е-0.66УЗ, номіналом 100/5, що призводить до зменшення облікованої спожитої електроенергії у 20 разів, тобто споживач звітувався та оплачував за використану електричну енергію у двадцять разів менше від фактичного.

21.01.2014 року відбулося засідання комісії, на якому був розглянутий акт про порушення № К024456 від 18.10.2013 року та прийнято рішення, яке оформлене протоколом засідання комісії з проведенням перерахунку використаної електричної енергії з урахуванням коефіцієнта трансформації за період з 15.10.2010 року по 15.10.2013 року СТ "Акація - 2 С", яким вирішено провести відповідачу перерахунок використаної електричної енергії за відповідний період, використавши коефіцієнт трансформації (Ктр. = 20), на загальну суму донарахування 84028,57 грн. за 74 138 кВт/г.

Суд апеляційної інстанції приймає доводи позивача про те, що відповідач фактично погодився з рішенням комісії, зокрема, поставивши власний підпис в самому протоколі у графі: «споживач (представник споживача) з рішенням комісії згоден», а також визнав вищезазначену заборгованість, що підтверджується, зокрема, її частковим погашенням та заявою про реструктуризацію залишку боргу на суму 68400,00 грн. строком на 36 місяців (копія листа СТ "Акація-2С" № 24 від 22.01.2014 на ім'я голови правління ПАТ "Київобленерго", а/с 32).

В свою чергу, ПАТ "Київобленерго" листом № 06/220/609 від 04.02.2014 року запропонувало укласти графік реструктуризації заборгованості на 12 місяців, а також зазначило порядок та місце укладання такого графіку.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується той факт, що на час подання позову, залишок заборгованості у розмірі 62602,07 грн. не був погашений останнім.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 62602,07 грн. (залишок заборгованості, яка фактично була визнана відповідачем у протоколі №0078 від 21.01.2014 та заяві від 22.01.2014) є обґрунтованими, доведеними, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Разом з цим, договір № 247 від 22.07.2014 (копія якого була надана позивачем у судовому засіданні 02.09.2014) не приймається судом апеляційної інстанції (в розумінні ст. 101 ГПК України) в якості належного та допустимого доказу, оскільки він був укладений між сторонами вже після ухвалення рішення у даній справі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом даного спору є стягнення залишку заборгованості (майнова вимога), тому доводи відповідача щодо визнання рішення комісії недійсним (немайнова вимога) не розглядаються в межах даного провадження. Разом з цим, сторона не позбавлена права звернутися з окремим позовом про визнання рішення комісії недійсним (у разі наявності достатніх на це підстав).

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в суді апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції по даній справі в розумінні ст. 104 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Споживчого товариства "Акація-2С" на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2014 р. у справі № 911/1525/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2014 р. у справі № 911/1525/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/1525/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст складено 04.09.2014р.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

А.І. Мартюк