Рішення № 40868340, 24.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12623/14 24.09.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києвапростягнення заборгованості Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Кирищук В.П. - представник від відповідача Турченко Д.Л. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 130039,71 грн, 3% річних у розмірі 4459,52 грн та інфляційних втрат у розмірі 1619,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/12623/14 та призначено розгляд справи на 30.07.2014.

В судовому засіданні 30.07.2014 оголошено перерву до 21.08.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2014 продовжено строк розгляду спору у справі на 15 днів.

В судовому засіданні 21.08.2014 оголошено перерву до 28.08.2014.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 справу № 910/12623/14 передано для розгляду судді Ващенко Т.М., яка ухвалою від 28.08.2014 прийняла вказану справу до провадження і призначила її розгляд на 24.09.2014.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 15.09.2014, у зв'язку з поверненням судді Смирнової Ю.М. з відпустки, справу № 910/12623/14 передано для розгляду судді Смирновій Ю.М., яка ухвалою від 15.09.2014 прийняла вказану справу до провадження і призначила її розгляд в судовому засіданні 24.09.2014.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконує умови укладеного між сторонами договору № 620580 від 01.02.2005 на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за період з 01.12.2011 по 01.04.2014. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач, крім основного боргу, просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

21.08.2014 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 125287,72 грн, 3% річних у розмірі 4459,52 грн та інфляційні втрати у розмірі 1619,82 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява позивача про уточнення позовних вимог розцінюється і приймається до розгляду судом як заява про зменшення позовних вимог.

Відповідач у письмових поясненнях підтвердив існування заборгованості перед позивачем та зазначив про часткове погашення суми боргу протягом липня-серпня 2014 року.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.02.2005 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (споживач) укладено договір № 620580 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому Договорі.

Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «Київенерго», затвердженого загальними зборами акціонерів Акціонерної енергопостачальної організації «Київенерго» (протокол № 2/2013 від 22.04.2013), Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго» у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI.

Положеннями п.п. 4.1, 4.3 Договору встановлено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2005. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.

Згідно з п. 2.2.1 Договору постачальник зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону, для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку 1.

Відповідно до п. 2.3.1 Договору споживач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку 2 до Договору.

Пунктом 9 Додатку № 2 до Договору передбачено, що споживач щомісяця з 12 по 15 числа отримує в МВРТ-6 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 Додатку № 2 до Договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію, до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору за період з 01.12.2011 по 01.04.2014 позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 480090,57 грн. Факт здійснення позивачем поставки теплової енергії, її обсяги та вартість підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками (табуляграмами), відомостями обліку споживання теплової енергії.

Однак, розрахунки за спожиту теплову енергію відповідачем здійснювалися несвоєчасно, що відповідачем не заперечується. Таким чином, твердження позивача про порушення відповідачем договірних зобов'язань є обґрунтованим.

На момент звернення до суду з позовом заборгованість відповідача перед позивачем за спірний період становила 130039,71 грн, яка була заявлена позивачем до стягнення.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 125287,72 грн, у зв'язку з погашенням відповідачем основного боргу за спірний період у розмірі 4751,99 грн.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2011 по 01.04.2014 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 125287,72 грн.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4459,52 грн та інфляційні втрати у розмірі 1619,82 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Суд відзначає, що судовий збір у зв'язку зі зменшенням позовних вимог позивачу не повертається, а підлягає стягненню з відповідача на користь позивача згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, ідентифікаційний код 03366612) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 125287 (сто двадцять п'ять тисяч двісті вісімдесят сім) грн 72 коп., інфляційні втрати у розмірі 1619 (одна тисяча шістсот дев'ятнадцять) грн 82 коп., 3 % річних у розмірі 4459 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн 52 коп. та судовий збір у розмірі 2722 (дві тисячі сімсот двадцять дві) грн 38 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 07.10.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова