Рішення № 40868277, 30.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17411/14 30.09.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"

до Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Деруга І.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: Каленська М.А. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 30 вересня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

19 серпня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 1552 від 15.08.2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд (відповідач) заборгованості в розмірі 109 413,28 грн. (сто дев'ять тисяч чотириста тринадцять гривень 28 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Поклажодавець, свої обов'язків за договором складського зберігання зерна № 170/11 від 23.04.2011 року не виконав, зокрема, не перерахував грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітчизна», як Зернового складу, за послуги, зберігання по відповідному договору та/або позивача, як Нового кредитора, який набув право вимоги виконання зобов'язання за договором складського зберігання зерна № 170/11 від 23.04.2011 року на підставі договору про відступлення права вимоги № 373-05/14 від 16.07.2014 року, у зв'язку з чим позивач і звертається до суду з вимогами стягнути з відповідача суму боргу за договором складського зберігання зерна № 170/11 від 23.04.2011 року в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, при цьому, у своїх письмових поясненнях № 41-07/1627 від 19.09.2014 року підтвердив свою заборгованість за послуги зберігання надані ТОВ «Вітчизна» за договором складського зберігання № 170/11 від 23.04.2011 року та зазначив про відсутність коштів для здійснення оплати у зв'язку з відсутністю фінансування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/17411/14, розгляд справи призначено на 23.09.2014 року.

В судовому засіданні 23 вересня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 30 вересня 2014 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Вітчизна" (далі - Зерновий склад) та Державною спеціалізованою бюджетною установою "Аграрний фонд" (далі - Поклажодавець) був укладений договір складського зберігання зерна № 170/11 від 23.04.2011 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Поклажодавець зобов'язався передати на зберігання Зерновому складу зерно пшениці, жита, ячменю, кукурудзи (об'єктів державного цінового регулювання) якість яких відповідає ДСТУ, за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку Поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а Зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством.

Пунктом 3.1.5. Договору визначено, що після прийняття зерна на зберігання Зерновий склад зобов'язаний видати складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня.

На підтвердження прийняття зерна від Аграрного фонду ТОВ "Прогрес" видав складські квитанції на зерно від 01.12.2011 року № 392053 № 380886, від 17.07.2012 р. № 392070, від 05.07.2013р. № 380790, від 20.12.2010р. № 392033, № 383613, які відповідно до п. 24 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та розділу З Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики від 27.06.2003 № 198 є товаророзпорядчим документом, що видається зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на Зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу.

Таким чином, в період з 01.03.2014р. по 24.04.2014р. на зберіганні Зернового складу знаходилось 614,582 тонн зерна пшениці 2 класу врожаю 2010 року, 604,528 тонн зерна гречки 3 класу врожаю 2011 року, 1 000,00 тонн зерна пшениці 2 класу врожаю 2012 року, 309 886 тонн зерна пшениці 2 класу врожаю 2010 року, 379,704 тонн зерна гречки 3 класу врожаю 2011 року та 600,00 тонн зерна пшениці 2 класу врожаю 2012. року

Відповідно до п. 4.4. Договору Поклажодавець відшкодовує витрати із зберігання зерна з моменту передачі зерна Поклажодавця на зберігання Зерновому складу на підставі актів наданих послуг та розрахунку обсягів коштів зберігання зерна як об'єкту державного цінового регулювання.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Вітчизна" надав Аграрному фонду акти виконаних робіт з розрахунками обсягів коштів зберігання зерна за період з 01.03.2014р. по 23.04.2014 року (копії актів в справі).

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи те, що відповідно до п. 4.3 Договору розмір відшкодування витрат за зберігання за тонну за місяць становить 17,50 грн., Зерновим складом Аграрному фонду за даний період було надано послуги із зберігання зерна на загальну суму 109 413,28 грн.

Отже, Агарний фонд не виконавши своє зобов'язання, заборгував ТОВ "Вітчизна" за послуги зберігання 109 413,28 грн.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" Аграрний фонд є державною спеціалізованою установою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України проводити цінову політику в агропромисловій галузі економіки України. Аграрний фонд є бюджетною організацією, має свій кошторис, рахунки та здійснює неприбуткову діяльність в межах, визначених цим Законом. Аграрний фонд підпорядковується, є підзвітним та підконтрольним центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, політики у сфері сільського господарства.

Підпунктом 9.3.4. пункту 9.3. статті 9 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" встановлено, що утримання Аграрного фонду здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в межах кошторису, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства.

Пунктом 15 Положення про Аграрний фонд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2005 № 543 передбачено, що Аграрний фонд утримується за рахунок коштів державного бюджету у межах кошторису, затвердженого Міністром аграрної політики та продовольства та погоджено з Мінфіном.

16.07.2014 року для забезпечення належного виконання договору складського зберігання зерна № 170/11 від 23.04.2011 року між ПАТ "Аграрний фонд" та ТОВ "Вітчизна" було укладено договір про відступлення права вимоги № 373-05/14.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України в даному зобов'язанні було замінено кредитора, шляхом укладення договору про відступлення права вимоги відповідно до умов якого ТОВ "Вітчизна" відступає ПАТ "Аграрний фонд", а ПАТ "Аграрний фонд" набуває право вимоги, належне ТОВ "Вітчизна", і стає кредитором за договором складського зберігання зерна № 170/11 від 23.04.2011 року, укладеного між ТОВ «Вітчизна» та Аграрним фондом.

На підставі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги від 16.07.2014 року № 373-05/14 ПАТ "Аграрний фонд" отримав право вимагати від Аграрного фонду належне виконання всіх зобов'язань за Договором, а саме, вимагати оплату грошового боргу (грошового зобов'язання) у сумі 109 413,28 грн.

Відповідно до норм цивільного законодавства та умов договору про відступлення права вимоги від 16.07.2014 року № 373-05/14 заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом з обов'язковим повідомленням про це боржника.

22.07.2014 року ПАТ "Аграрний фонд" направив на адресу Аграрного фонду вимогу № 1259 про сплату боргу. Станом на день розгляду справи доказів перерахування коштів до суду не представлено.

Таким чином, заборгованість Аграрного фонду перед ПАТ "Аграрний фонд" за неналежне виконання свого зобов'язання за Договором, враховуючи умови договору про відступлення права вимоги від 16.07.2014 року 373-05/14, становить - 109 413,28 грн.

Отже, в порушення умов Договору та чинного законодавства України відповідач не оплатив зберігання товару і станом на день розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором склала - 109 413,28 грн.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

В силу положень ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

У відповідності до ч. 1 ст.ст. 527, 612 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за зберігання товару належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за зберігання товару враховуючи при цьому договір про відступлення права вимоги № 73-05/14 від 16.07.2014р. за яким ПАТ "Аграрний фонд" отримав право вимагати від Аграрного фонду належне виконання всіх зобов'язань за Договором, надає суду підстави задовольнити позов позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 109 413,28 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2 188,27 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" - задовольнити повністю.

Стягнути з Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 33642855, р/р 35227003004099 Державна казначейська служба України, МФО 820172), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 38926880, поточний рахунок 260033011388 в AT «Ощадбанк», МФО 300465), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основний борг - 109 413,28 грн. (сто дев'ять тисяч чотириста тринадцять гривень 28 копійок) та судові витрати - 2 188,27 грн. (дві тисячі сто вісімдесят вісім гривень 27 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.10.2014р.

Суддя О.В. Котков