Ухвала суду № 40859997, 08.10.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/791/2966/2014р. Головуючий в І інстанції Зубов О.С.

Категорія: 27 Доповідач - Радченко С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року жовтня місяця 08 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Радченка С.В.

Суддів: Колісниченка А.Г.,

Капітан І.А.

при секретарі: Грицак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт фінанс» на ухвалу Суворовського районного суду м.Херсона від 08 серпня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Кредобанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт фінанс» про визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненими та визнання договору факторингу (переуступки) недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненими та визнання договору факторингу (переуступки) недійсним Разом з позовом ОСОБА_2 подав клопотання про його забезпечення, в якому просив: накласти арешт на нерухоме майно - базу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», перелік об'єктів які входять до його складу та зазначені в договорі іпотеки від 20 березня 2006 року, загальною площею 2712,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; заборонити реєстраційній службі Генічеського РУЮ в Херсонській області вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації власника зазначеного майна до вирішення спору по суті.

Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 08 серпня 2014 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно - базу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», перелік об'єктів які входять до його складу та зазначені в договорі іпотеки від 20 березня 2006 року, загальною площею 2712,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; заборонено реєстраційній службі Генічеського РУЮ в Херсонській області вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації власника зазначеного майна до вирішення спору по суті.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ «Вердикт Фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати і постановити у справі нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам цивільно-процесуального закону, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції, виходив з того, що заява про таке забезпечення ґрунтується на законі та не суперечить вимогам ст. 151, 152 ЦПК України.

Однак, з зазначеними висновками суду погодитися не можна, оскільки до них суд дійшов в порушення норм процесуального закону.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З роз'яснення, даного Пленумом Верховного Суду України в своїй постанові від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання та утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимоги, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання позивача про забезпечення позову, не зважив на те, що накладення арешту на іпотечне майно є перешкодою іпотекодержателю у здійсненні своїх законних прав, зокрема, права на відступлення вимоги за іпотечним договором іншій особі.

Крім того, ст. 152 ЦПК України передбачено такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу.

Оскаржуваною ухвалою накладено арешт на майно, що належить позивачу.

При накладенні арешту на вищезазначене спірне майно, суд виходив з того, що на даний час ТОВ «Вердикт Фінанс» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки і це може призвести до порушення прав позивача та втрати його майна.

Колегія суддів з таким висновком суду не може погодитись, оскільки п.6 ст.152 ЦПК передбачено і такий вид забезпечення позову, як зупинення стягнення на майно у разі оскарження боржником у судовому порядку виконавчого документа. Отже права боржника можуть бути захищені в інший, установлений законом спосіб.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а тому ухвала суду на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у визначений заявником спосіб.

Керуючись ст. 307, п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт фінанс» задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м.Херсона від 08 серпня 2014 року про забезпечення позову скасувати, ухвалити нову.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає чинності після проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: