Ухвала суду № 40859989, 09.10.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/2933/2014 Головуючий в І інстанції Радченко Г.А.

Категорія 49 Доповідач: Приходько Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року жовтня місяця 09 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Приходько Л.А.Суддів:Бездрабко В.О. Борка А.Л.При секретарі:Сидоренко І.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 03 вересня 2014 року у справі

за позовом

ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу,

встановила:

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 03 вересня 2014 року позов ОСОБА_6 задоволено. Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 06.07.1991 року Комсомольським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Херсона, актовий запис № 447 - розірвано. Ухвалено прізвище після реєстрації розірвання шлюбу позивачки - не змінювати. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду переглянути, позовні вимоги задовольнити частково.

Під час розгляду справи ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав за обставинами викладеними у скарзі, просив в резолютивній частині рішення суду зазначити, що шлюб розірвано за взаємною згодою сторін, на умовах, що сторони не мають спірних питань з поділу майна та виплати аліментів, зобов'язати позивачку після реєстрації розірвання шлюбу за участю відповідача знятись з реєстрації місця проживання та розділити пропорційно судові витрати.

Пояснив, що шлюбні відносини з ОСОБА_6 не підтримують три роки, спільне господарство не ведуть, збереження шлюбу, на його думку, не можливо. Проти розірвання шлюбу не заперечує. Проте вважає, що шлюб може бути розірваний лише за умови відсутності спірних питань з поділу майна та виплати аліментів. Крім того, вважає що суд повинен зобов'язати позивачку після реєстрації розірвання шлюбу знятися з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1.

Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_6, зазначила, що на її думку, рішення суду є законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. Пояснила, що шлюб з відповідачем носить формальний характер. Шлюбні стосунки не підтримуються дев'ять років. Два останніх роки вона проживає у цивільному шлюбі з іншим чоловіком, та має намір зареєструвати з ним шлюб. Збереження сім'ї, на її думку, не можливо. Будь-які спори щодо поділу сумісного майна чи стягнення аліментів на теперішній час відсутні.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 06.07.1991 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому Комсомольським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Херсона, актовий запис № 447, від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

З матеріалів справи вбачається, що сторони шлюбні стосунки припинили остаточно,

подальше спільне проживання та збереження даного шлюбу є неможливим, оскільки як чоловік та жінка вони стосунків не підтримують, мають різні погляди на життя, крім того, тривалий час вони разом не проживають, спільне господарство не ведуть та не мають бажання зберігати шлюб. Вказані обставини визнані сторонами під час розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього кодексу.

Крім того, відповідно до ч.3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Отже, встановивши, що на протязі тривалого періоду часу сторони не підтримують шлюбних відносин, шлюб носить формальний характер, відносини, які склалися між сторонами, свідчать про повний розпад сім'ї, позивачка проживає з іншим чоловіком, з яким має намір укласти шлюб, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову про розірвання шлюбу.

Доводи апелянта, про те, що задовольняючи позов суд в резолютивній частині зобов'язаний зазначити, що шлюб розірваний за взаємною згодою сторін на умовах, що сторони не мають спірних питань з поділу майна та стягнення аліментів, позбавлені правового обґрунтування. Крім того, чинним законодавством України, що регулює спірні відносини не передбачено розірвання шлюбу під будь-якою умовою.

Також позбавлена правового обґрунтування вимога апелянта щодо зобов'язання позивачки знятися з реєстрації місця проживання, оскільки питання про право позивачки на користування житловим приміщенням у будинку, що належить відповідачу не є предметом розгляду спору щодо розірвання шлюбу між сторонами, а відповідачем такі позовні вимоги не заявлялись.

Судові витрати розподілені судом з дотриманням вимог ст. 88 ЦПК України.

Суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, яким дав належну оцінку та постановив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 03 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: