Вирок № 40859785, 13.10.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/17356/14-к

н/п 1-кп/640/613/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2014 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Чередник В.Є.,

при секретарі - Кривенко Т.С.,

за участю прокурора Малінка В.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220010000238 від 25.09.2014 р. по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, освіта вища, працюючого на посаді директора приватного підприємства «Гео-майстер» код ЄДРПОУ 32563343, одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, працюючи в посаді директора ПП «Гео-майстер», надаючи послуги щодо проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, у травні 2014 року, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, перебуваючи в офісі ПП «Гео-Майстер», за адресою м. Харків, ДЕРЖПРОМ, майдан Свободи, 5, 1 під'їзд, офіс №145, дізнався про намір ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, оформити технічну документацію із нормативно-грошової оцінки на три земельні ділянки, що розташовані поблизу селища Семенівка, Дергачівського району, Харківської області загальною площею 9,16 Га, а саме: площею 4,76 Га (землі для використання водойму з ціллю створення зони відпочинку), 2,4 Га (землі рекреаційного призначення приберегової лінії водойма «Новий Семенівський»), 2 Га (землі водного фонду для сінокосу за межами населеного пункту), та отримати висновки державної експертизи землевпорядної документації, з метою визначення річної орендної плати.

Використовуючи зазначену інформацію з метою незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив та усвідомлюючи протиправний характер скоюваних ним дій, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про те, що він може вплинути на прийняття особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службовими особами Головного управління Держземагентства у Харківській області, рішення про видачу трьох висновків державної експертизи землевпорядної документації, що складаються відділом землевпорядної експертизи Головного управління Держземагентства у Харківській області та затверджуються першим заступником начальника ГУ Держземагенства у Харківській області, за умови надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 9 000 гривен.

29.08.2014р., близько 14:00 год. ОСОБА_1, зустрівшись із ОСОБА_3 в офісі ПП «Гео-Майстер», за адресою м. Харків, ДЕРЖПРОМ, майдан Свободи, 5, 1 під'їзд, офіс №145, одержав від останнього частину неправомірної вигоди для себе та третіх осіб у сумі 2 500 гривен, за здійснення впливу на прийняття особами, уповноваженими на виконання функцій держави - Головного управління Держземагентства у Харківській області, рішення про видачу трьох висновків державної експертизи землевпорядної документації.

05.09.2014р., близько 13:00 год. ОСОБА_1, зустрівшись із ОСОБА_3 біля адміністративної будівлі Головного управління Держземагентства у Харківській області по вул. Короленко 16, у м. Харкові, одержав від останнього частину неправомірної вигоди для себе та третіх осіб у сумі 2 500 гривен, за здійснення впливу на прийняття особами, уповноваженими на виконання функцій держави - Головного управління Держземагентства у Харківській області, рішення про видачу трьох висновків державної експертизи землевпорядної документації, та в подальшому передав частину отриманих від ОСОБА_3 грошових коштів, а саме 2 000 гривен начальнику відділу державної землевпорядної експертизи Головного управління Держземагентства у Харківській області ОСОБА_4

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як зловживання впливом, а саме одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Старший прокурор прокуратури міста Харкова Малінка В.Є., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні,з одного боку, та підозрюваний у цьому провадженні ОСОБА_1, з іншого боку на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 369-2 КК України - у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 750 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 12 750 грн.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України, якою передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному проваджені може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого підозрюваний ОСОБА_1, визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до ОСОБА_1 у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди про визнання винуватості вповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Малінка В.Є. і підозрюваним ОСОБА_1 та призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст.ст. 314, 369, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 26.09.2014 р., укладену старшим прокурором прокуратури міста Харкова Малінка В.Є. та підозрюваним ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч.2 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 750 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 12 750/ дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят/ грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити підозрюваному та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя -