справа №1-30/09р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2009 року смт. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області суд в складі:
Головуючого Сташківа Н.Б.,
за участю
секретаря судового засідання Гука Р.Б.,
прокурорів Яреми А.В.
Дзюбинського А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Підволочиську кримінальну справу про обвинувачення :
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, з незакінченою середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого :
- 30 грудня 2008 року вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 199 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3,6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
у вчиненні злочинів передбачених ст. 246 та ч. 1 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_1 в нічну пору з 11.00 год. 26 жовтня до 05 .00 год. 27 жовтня 2006 року знаходячись на території АДРЕСА_1 за допомогою бензопили, самовільно без передбаченого ст. 69 Лісового кодексу України спеціального дозволу, зрубав три дерева дуба, два з яких діаметром 45 см., одне діаметром 34 см., які після того, як поскладав у причеп свого автомобіля, таємно вивіз (викрав) з території Тернопільського лісового господарства. Внаслідок викрадення деревини, Державному підприємству «Тернопільському лісовому господарству» заподіяно істотну шкоду на суму 2273,33 гривні, а також заподіяно шкоду Іванівській сільській раді внаслідок незаконної порубки лісу, яка відповідно до постанови КМ України №1664 від 05 грудня 1996 року «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству» чинної на час вчинення злочину становить 2201,5 гривень.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в інкримінованих злочинах передбачених ст. 246, ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив, що в ніч з 26 на 27 жовтня 2006 року на території лісового господарства за допомогою бензопили зрізав три дерева дуба, які розпилив та погрузив на причіп свого автомобіля, після чого він завіз їх на територію господарства своєї тещі де і залишив. На наступний день він вирішив дорізати гілля дерев та замаскувати сліди вчиненого ним на передодні злочину. Перебуваючи на місці скоєння злочину до нього підійшли невідомі йому особи, що представились працівниками лісництва та запропонували пройти до лісника, де він дав пояснення з приводу незаконної порубки та викрадення деревини. Цивільні позови заявлені Прокурором Підволочиського району в інтересах Державного підприємства Тернопільського лісового господарства та Іванівської сільської ради визнав повністю та не заперечив проти стягнення з нього в користь цивільних позивачів суми заподіяних ним збитків.
Крім повного визнання вини, підсудний ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами у справі, що були зібрані в ході досудового слідства і підтверджують його винність у інкримінованих злочинах згідно пред'явленого обвинувачення, а також повністю визнав заявлені Прокурором Підволочиського району в інтересах Державного підприємства Тернопільського лісового господарства та Іванівської сільської ради цивільні позови відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.
За вказаних обставин суд приходить до переконання про повну доведеність вини підсудного ОСОБА_1 в умисних діях, які виразились у незаконній порубці лісу, що заподіяло істотну шкоду які слід кваліфікувати за ст. 246 КК України та в умисних діях, які виразились у таємному викрадені чужого майна(крадіжці), які слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного - його молодий вік, те, що у нього непогашена судимість за попереднім вироком, позитивно характеризується за місцем проживання, повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, хоча завданої шкоди не відшкодував, має на утриманні двоє малолітніх дітей.
Також, беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставини, що обтяжують покарання, з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1слід призначити покарання відповідно до санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту та відповідно до санкції ст. 246 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією незаконно добутого з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.
Крім того, враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 вчинив новий злочин передбачений ч. 1 ст. 185, ст. 246 КК України до постановлення попереднього вироку Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2008 року, згідно якого його було визнано винним та засуджено до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, тому ОСОБА_1слід призначити покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового приєднання покарання за попереднім вироком. У строк покарання призначеного за сукупністю злочинів зарахувати частково відбуте покарання за попереднім вироком, та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна та незаконно добутого з поміщенням у кримінально-виконавчу установу, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Строк покарання рахувати з моменту проголошення вироку Підволочиського районного суду Тернопільської області тобто з 09 квітня 2009 року.
Запобіжний захід ОСОБА_1не обирався, оскільки він знаходиться під вартою відбуваючи покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2008 року, а тому підстав повторно обирати запобіжний захід у виді взяття під варту не має.
Речових доказів у справі не має.
Також, судом встановлено, що злочинними діями підсудного ОСОБА_1 Державному підприємству «Тернопільське лісове господарство» та Іванівській сільській раді Підволочиського району Тернопільської області заподіяно шкоду, яка визначається вартістю викраденої деревини і складає 2273,33 гривні та шкоду заподіяної лісовому господарству внаслідок незаконної порубки лісу, що становить 2201,5 гривень. Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 не оспорює розмір цивільного позову, суд вважає, що позовні вимоги позивача є підставними та підлягають до повного задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь Державного підприємства «Тернопільського лісового господарства« та в користь Іванівської сільської ради заподіяні збитки.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323,324 КПК України суд ,
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185, ст. 246 КК України і призначити йому покарання :
за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 6 місяців арешту
за ст. 246 КК України у виді 1 року позбавлення волі з конфіскацією незаконно добутого.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточну міру покарання ОСОБА_1 призначити у виді 1 року позбавлення волі з конфіскацією незаконно добутого з поміщенням у кримінально-виконавчу установу.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, до покарання призначеного за новим вироком у виді 1 року позбавлення волі з конфіскацією незаконно добутого, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2008 року у виді 1 року шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, зарахувавши у строк покарання відбуте частково за попереднім вироком і призначити остаточне покарання у виді 2 років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна та незаконно добутого з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.
Строк покарання рахувати з моменту проголошення вироку Підволочиського районного суду Тернопільської області тобто з 09 квітня 2009 року.
Запобіжний захід ОСОБА_1не обирався, оскільки він знаходиться під вартою відбуваючи покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2008 року, а тому підстав повторно обирати запобіжний захід у виді взяття під варту не має.
Речових доказів у справі не має.
Цивільні позови Прокурора Підволочиського району в інтересах держави в особі Державного підприємства «Тернопільського лісового господарства» та Іванівської сільської ради задоволити у повному обсязі стягнувши з ОСОБА_1 в користь Державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» (46 000 м. Тернопіль вул. Багата, 5-а, код ЄДРПОУ 00993024, р/р. НОМЕР_1 ВАТ «Сведбанк», м. Київ, МФО 300164) заподіяну шкоду в розмірі 2273,33 гривні, в користь Іванівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області шкоду в розмірі 2201,5 гривень, які зарахувати на р/р НОМЕР_1, код платежу 24062100, одержувач місцевий бюджет Іванівської сільської ради, банк ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, код одержувача 23588608.
Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя
Судове рішення № 4085759, Підволочиський районний суд Тернопільської області було прийнято 09.04.2009. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-30/09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: