Справа № 490/5910/14-ц
н\п 2/490/2574/2014
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2014 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого-судді Подзігун Г.В.
при секретарі Голубашенко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» про стягнення заробітної плати, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача в якому просила стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.03.2013 року по 13.05.2013 року, з 01.07.2013 року по 31.10.2013 року та з 01.11.2013 року по 28.02.2014 року в загальній сумі 14164,52 грн., стягнути з відповідача на її користь суму середньої заробітної плати за час її затримки.
У судове засідання позивачка не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримала, просила про їх задоволення, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Вивчивши доводи позову та дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка знаходилась в трудових відносинах з ТДВ «Миколаївській ДІПРОМІСТ» відповідно до наказу №112/к від 31.07.2006 року.
Згідно наказу №68/к від 30.10.2013 року позивачка була звільнена з посади головного інженера на підставі ст.38 КЗпП України.
Як зазначає в позовній заяві позивачка, на день її звільнення з роботи ТДВ «Миколаївській ДІПРОМІСТ» нарахувало їй заробітну плату за період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року та з 01.07.2013 року по 31.10.2013 року, але виплатити її відмовилося в наслідок відсутності грошових коштів.
01.11.2013 року позивачку було прийнято на роботу у ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» на посаду головного інженера- проектувальника за сумісництвом з неповним робочим днем (1 годину на день) відповідно до наказу №69/к від 01.11.2013 року.
Згідно наказу №7/к від 27.02.2014 року позивачка була звільнена з вищевказаної займаної посади на підставі ст.38 КЗпП України.
При цьому позивачці знов не були виплачені належні від підприємства при звільненні суми. До теперішнього часу у відповідача існує перед позивачкою заборгованість, що підтверджується довідкою ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» № 166/02 від 08.04.2014 року, згідно якої заборгованість по невиплаченій заробітній платі ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» перед позивачкою становить 14164,52 грн.
Із урахуванням відомостей вказаної довідки розмір середньої заробітної плати становить 357,28 грн., а за такого за час затримки по виплаті заробітної плати з січня 2014 року по день винесення судом даного рішення становить (357,28 грн. х 7 місяців)= 2500,96 грн.
Відповідно до положень ст.ст.116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, проводиться у день звільнення;
Відповідно до ч. 1, ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних осіб в межах заявлених нами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Таким чином суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність їх задоволення шляхом стягнення з відповідача суми нарахованої, але не виплаченої позивачу заробітної плати в розмірі 14164,52 грн., стягнути з відповідача на користь позивача суму середньої заробітної плати за час її затримки в розмірі 2500,96 грн.
За викладених обставин, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243,60 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 208, 169, 209, 213-215, 224-226, 228 ЦПК України, ст. 38, 116 КЗпП України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов - задовольнити.
Стягнути з ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» (ЄДРПОУ: 02497921) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 14164,52 грн. та суму середнього заробітку за час затримки в розмірі 2500,96 грн.
Стягнути з ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя Подзігун Г.В.
Судове рішення № 40856760, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 14.08.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 490/5910/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: