Ухвала суду № 40856670, 13.10.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №472/1509/14-к 13.10.2014 13.10.2014 13.10.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді - Войтовського С.А.,

суддів - Олещук Т.Л., Семенчука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12014150180000521 за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 02 жовтня 2014 року, якою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Покровка Веселинівського району Миколаївської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного за ст. 307 ч.2 КК України,

- застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою до строком на 60 діб до 28.11.2014 року до 17 год. 10 хв.

за участю:

секретаря - Чоботаренко Т.І.

судового розпорядника - Алексишинця М.П.

прокурора - Чуйко О.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Провадження № 11-сс/784/317/14 Слідчий суддя: Кучерявенко С.С.

Категорія: запобіжний захід Доповідач: Войтовський С.А.

2. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної підозрюваний ОСОБА_1 вказує, що прокурором не доведений ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. На його думку обвинувачення відносно нього сфальсифіковано. Посилається і на те, що він на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, працює, на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина. Також зазначає, що він перебуває на обліку у лікаря-фтизіатра з приводу хвороби на туберкульоз, а тому не може триматися під вартою.

3. Встановлені слідчим суддею обставини.

ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він, у невстановлений час, в невстановленому місці, придбав наркотичний засіб опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину не менше, ніж 0,057 гр. для подальшого зберігання з метою збуту. 28.08.2014 року при проведенні оперативної закупівлі наркотичного засобу ОСОБА_1 збув наркотичний засіб - опій ацетильований, вагою у перерахунку на суху речовину не менше, ніж 0,057 гр. за 180 грн. ОСОБА_3

28.08.2014 року вказаний факт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014150180000521.

08.10.2014 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України.

Слідчий звернувся до слідчого судді Веселинівського районного суду Миколаївської області з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Мотивуючи необхідність обрання такого запобіжного заходу, слідчий послався на доведеність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину та на наявність ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вживає наркотичні засоби.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєні кримінального правопорушення та послався на наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого судді, застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання вказаним ризикам.

4. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді; пояснення підозрюваного ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги; думку прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін; вивчивши надані матеріали та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вказані вимоги закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею були дотримані.

Так, слідчий суддя правильно врахував, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєні тяжкого кримінального правопорушення, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення ґрунтується на даних, що містяться в протоколах: помітки грошових знаків; огляду покупця; про результати контролю за скоєним злочином; про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; висновках експертного дослідження наркотичного засобу; висновках судово-хімічної експертизи, а також даними протоколу обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1, в ході якого були виявлені та вилучені пакети та одноразові шприци з залишками нашарувань речовини схожої на наркотичні засоби.

Тому, посилання ОСОБА_1 на фальсифікацію матеріалів кримінального провадження є неспроможними.

Як вбачається з наданих матеріалів, ОСОБА_1 дійсно працює робітником по благоустрою, утримує неповнолітню дитину та має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджувався, у тому числі, за вчинення аналогічних злочинів, є особою, що вживає наркотичні засоби, скоїв злочин в період іспитового строку за вироком, яким був засуджений 28.01.2014 року за злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, передбачений ст.309 ч.1 КК України.

Вказане дає підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 зможе продовжити злочинну діяльність, а тому слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

На думку апеляційного суду, слідчий суддя також вірно зазначив й про те, що цим ризикам не можуть запобігти інші, більш м'які запобіжні заходи.

Вказані обставини, з урахуванням суспільної небезпеки, тяжкості злочину у вчинені якого підозрюється ОСОБА_1, даних про особу підозрюваного, а також існуючих ризиків, не дають підстав для застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу.

Таким чином, доводи апелянта про те, що він працює та має сім'ю, а тому відносно нього слід обрати іншій запобіжний захід, є необґрунтованими.

Посилання підозрюваного на перебування на обліку у лікаря-фтизіатра у зв'язку із захворюванням на туберкульоз також не є підставою для обрання іншого запобіжного заходу, оскільки сам по собі факт перебування на такому обліку не перешкоджає триманню під вартою. Більш того, в наданих матеріалах відсутні відомості про перебування підозрюваного ОСОБА_1 на обліку у лікаря-фтизіатра.

Отже, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 194 КПК України, правильно встановив, що надані до суду докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати про існування ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, та про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя прийняв вірне рішення про застосування саме такого виду запобіжного заходу.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді та застосування до ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 407, 409, 422 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2014 року, якою відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 28 листопада 2014 року до 17 год. 10 хв. - залишити без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

Войтовський С.А. Олещук Т.Л. Семенчук О.В.