Ухвала суду № 40854538, 11.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1248/14 Справа № 200/3006/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Марущак С. Л. Доповідач - Власкін В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

11 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Власкіна В.М.

суддів - Алькової С.М., Свідерської Т.А.

при секретарі - Письменій К.В.

за участю прокурора - Ярової О.А.

потерпілого - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляціями прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2014 року.

Цим вироком,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, має неповну середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 29.03.2004 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.3 ст.185, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік;

- 03.05.2006 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.3 ст.185, ч.2 ст.187, ч.3 ст.187, ст.ст.69, 70, 71 КК України до 9 років позбавлення волі, за ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.11.2006 року вирок змінено - вважається засудженим до 7 років та 6 місяців позбавлення волі; 28.09.2012 року звільнений по відбуттю строку покарання,

засуджений за ч.1 ст.115 КК України до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області процесуальні витрати у сумі 978 гривень.

ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що 27 грудня 2013 року, в період часу з 20.00 години до 20.30 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на дев'ятому поверсі під'їзду АДРЕСА_2, під час сварки з ОСОБА_6, що вникла на підставі раптово виниклих особистих неприязних стосунків, реалізуючи раптово виниклий умисел на протиправне спричинення смерті іншій людині, наніс руками та ногами потерпілому ОСОБА_6 не менше п'ятнадцяти ударів в область голови та тіла, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді: множених переломів кісток лицьового скелету з деформацією голови, субарахноїдальних крововиливів, периваскулярних та не пов'язаних з судинами нечисленних мікрогеморагій у речовині головного мозку, набряку його та м'якої оболонки, крововиливів у м'які покрови голови у потиличній ділянці, переломів нижньої та верхньої щелепи з переломо-вивихами зубів, забито-рваних ран по верхньому краю правої очниці та на переніссі, забитої рани за правим вухом, численних синців на обличчі, шиї, на спині в ділянці лопаток, на тильній поверхні правої кисті, візерункових саден на лобі, зливних саден на обличчі, саден на дистальних фалангах пальців правої кисті, на передній поверхні нижньої третини лівого передпліччя, на грудях, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого, який помер на місці вчинення злочину.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку через м'якість призначеного ОСОБА_4 покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі винного. Суд не в повній мірі врахував особу обвинуваченого, який вину визнав частково, не розкаявся, раніше неодноразово судимий за тяжкі корисливі злочини, пов'язані з посяганням на здоров'я громадян і знову скоїв злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких у стані алкогольного сп'яніння.

Просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.115 КК України у вигляді 12 років позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_4 просить розібратися у справі, посилаючись на необ'єктивність вироку, неправильну кваліфікацію його дій, надто суворе покарання. Умислу на вбивство потерпілого у нього не було. Саме потерпілий спровокував конфлікт і першим почав бити його. Його ж - ОСОБА_4 дії можна розцінювати як самооборону з перевищенням її меж. Слідство і суд не надали цьому значення, неправильно застосували кримінальний закон і призначили надто жорстоке та несправедливе покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, обвинуваченого, який підтримав свою апеляцію та просив вирок скасувати та призначити новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляцій, колегія вважає апеляції такими, що не підлягають задоволенню.

Висновки суду про винність ОСОБА_4 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, при викладених у вироку обставинах, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах.

Суд перевірив його доводи про відсутність умислу на позбавлення волі потерпілого.

Ці доводи спростовувалися, як правильно вказав суд, показами самого ж ОСОБА_4 про те, що наносив удари ОСОБА_6 руками і ногами у різні частини тіла та голову, поки той не перестав чинити опір та захрипів; свідка ОСОБА_7 про те, що коли вона намагалася розняти чоловіків, ОСОБА_4 її вкусив та продовжив побиття ОСОБА_6; висновком судово-медичної експертизи про спричинення потерпілому прижиттєвих вказаних тілесних ушкоджень, які свідчать про його побиття, нанесення чисельних ударів і у голову у короткий проміжок часу, внаслідок яких від черепно-лицьової травми з чисельними переломами кісток лицьового скелету, крововиливами під оболонки і у рідину головного мозку потерпілий помер на місці вчинення злочину (т.1 а.с.78 - 82, 83-87).

Таким чином, характер, локалізація, кількість тілесних ушкоджень, також вказують на прямий умисел ОСОБА_4 на позбавлення потерпілого життя та спростовують його доводи про те, що захищався від ОСОБА_6 та перевищив при цьому межі необхідної оборони.

Те, що потерпілий також міг нанести удари ОСОБА_4, на що він посилається в апеляції, відповідальності за умисне вбивство не виключає.

Дії обвинуваченого суд правильно кваліфікував за ч.1 ст.115 КК України.

Покарання йому призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, обставин справи, у тому числі і тих, на які посилаються в апеляціях, даних про особу, всіх обставин, як пом'якшуючих, так і обтяжуючих покарання і підстав вважати його надто суворим або м'яким немає.

Покарання визначено у вигляді реального позбавлення волі, на тривалий строк, є достатнім.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2014 року відносно ОСОБА_4, - залишити без змін.

Судді: