Ухвала суду № 40851858, 26.08.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

26.08.2014

Справа № 175/2653/13-к

Провадження № 1-кп/175/81/13

Справа № 175/2653/13-к

Ухвала

Іменем України

26 серпня 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

судді Воздвиженського О.Л.,

присяжних Кононової Т.О., Лагоди М.І.,

Чередніченко В.І.,

при секретарі Тимошенко Я.О.,

за участю: прокурора Семенюка О.В.,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 42013040030000038 відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, утримується під вартою у Дніпропетровському слідчому ізоляторі, раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - п.п.1, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, утримується під вартою у Дніпропетровському слідчому ізоляторі, раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - п.п.1, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 КК України,

встановив:

Враховуючи, що 01 вересня 2014 року спливає строк тримання обвинувачених під вартою, а розгляд справи з об'єктивних причин не може бути закінчений до спливу цього строку головуючим суддею поставлено на розгляд питання щодо доцільності продовження строку подальшого тримання ОСОБА_8 і ОСОБА_7 під вартою.

З цього приводу прокурор заявив письмове клопотання про продовження дії зазначеного запобіжного заходу, вказуючи, що сторона обвинувачення, спираючись на досліджені у судовому засіданні докази, стверджує про наявність ризиків, що були підставою для обрання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 найбільш суворого запобіжного заходу, які не зменшилися.

Захисник ОСОБА_9 у своїй правовій позиції з посиланням на практику Європейського суду з прав людини просить суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створити необхідні умови для реалізації обвинуваченим ОСОБА_7 процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що можливо без його подальшої ізоляції від суспільства.

Захисник ОСОБА_4 заявила письмове клопотання про зміну запобіжного заходу її підзахисному ОСОБА_8 на домашній арешт, обґрунтовуючи це як станом його здоров'я так і практикою Європейського суду з прав людини.

Захисники ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а також обвинувачені підтримали позицію захисників ОСОБА_9 і ОСОБА_4

Обсудивши клопотання в нарадчій кімнаті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За приписом ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування обом обвинуваченим було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і судом встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

У подальшому зазначені обставини неодноразово були підставою для продовження судом строку тримання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під вартою.

До теперішнього часу ризики, з якими пов'язаний такий запобіжний захід, не відпали і не зменшилися, і ступень цих ризиків унеможливлює застосування до обох обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, у зв'язку з чим, суд вважає необхідним продовжити дію цього запобіжного заходу ще на 60 днів.

Зазначені обставини не дають суду підстав для зміни запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, а тому клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню.

Твердження захисника ОСОБА_4 про те, що через перебування обвинуваченого ОСОБА_8 в умовах слідчого ізолятора він позбавлений можливості підтвердити 2 групу інвалідності чи отримати 1 групу, суд вважає необґрунтованими, оскільки вирішення зазначеного питання можливе в умовах слідчого ізолятора відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України № 239/5/104 від 10.02.2012 року.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_7 на свою непричетність до інкримінованих злочинів, не є підставою для відмови у клопотанні прокурора і для зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання чи інший, не пов'язаний з триманням під вартою.

Керуючись ст.ст.331 ч.3, 369, 383 ч.3 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, - продовжити на 60 днів, тобто до 18 години 25 жовтня 2014 року.

Клопотання захисників про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання чи домашній арешт - залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору і направити начальнику Дніпропетровського слідчого ізолятора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Бровченко