Постанова № 40850164, 16.09.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року Справа № 814/2429/14

м. Миколаїв

14:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 до відповідачів:Товариства з обмеженою відповідальністю «МАТТЕО», вул. М. Морська, 108, м. Миколаїв, 54002 Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, вул. Потьомкінська, 17/4, м. Миколаїв, 54030 про:визнання недійсними установчих документів; припинення юридичної особи, Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ДПІ або позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

1. Визнати недійсними установчі та реєстраційні документи Товариства з обмеженою відповідальністю «МАТТЕО» з моменту реєстрації юридичної особи.

2. Припинити юридичну особу ТОВ «МАТТЕО», код ЄДРПОУ 39242591.

В якості відповідачів ДПІ визначила ТОВ «МАТТЕО» (надалі - Товариство або відповідач 1) та Реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області (надалі - Реєстраційна служба або відповідач 2).

В обґрунтування вимог позивач вказав, що «… було відібрано пояснення у гр. ОСОБА_1 стосовно причетності до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «МАТТЕО». В своїх поясненнях гр. ОСОБА_1 повідомила, що особа чоловічої статі на ім'я Сергій запропонувала зареєструвати на її ім'я за грошову винагороду одне підприємство. У зв'язку із скрутним фінансовим становищем, у якому на той час перебувала гр. ОСОБА_1, вона погодилась. Про те, що на неї зареєстровано кілька підприємств, вона дізналася від співробітників податкової міліції. Де знаходиться печатка підприємства та первинна документація їй невідомо. Також гр. ОСОБА_1 зазначає, що жодних бухгалтерських, податкових, фінансових документів вона не підписувала та нікого на це не уповноважувала. Додатково ОУ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «МАТТЕО». В результаті виходу та обстеження території було встановлено відсутність місцезнаходження (місця проживання) платника податків».

Підставами для задоволення позовних вимог ДПІ зазначила пункт 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України, статті 42, 551, 59 Господарського кодексу України, статтю 20 Податкового кодексу України.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд зобов'язав позивача зазначити підставу для постановлення судом рішення щодо припинення юридичної особи (з перелічених у частині другій статті 38 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», надалі - Закон № 755) з урахуванням положень чинної редакції частини першої статті 110 Цивільного кодексу України, і надати відповідні докази.

16.09.2014 до суду надійшли пояснення представника ДПІ (ар. с. 25).

Документи, які суд направив на адресу Товариства, повернулися без вручення адресату з відміткою установи зв'язку про закінчення терміну зберігання (ар. с. 21-24).

Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду Відповідач 2 (ар. с. 20) представника в судове засідання не направив, заперечень проти адміністративного позову не подав.

Представник ДПІ заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності (ар. с. 27).

З урахуванням частини одинадцятої статті 35, частин четвертої та шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

04.06.2014 Реєстраційна служба провела державну реєстрацію Товариства, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ар. с. 7-8).

Згідно з Довідкою про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 3343/7/14-03-07-04 (ар. с. 6), станом на 08.08.2014 «… місцезнаходження платника податків не встановлено та/або встановлено, що суб'єкт господарювання зареєстрований на осіб, які до діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця жодного відношення не мають …».

До позову ДПІ додала результати опитування (проведеного відповідно до підпункту 350.1.12 пункту 350.1 статті 350 Податкового кодексу України) оперуповноваженим ОУ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області одного із засновників і керівника Товариства - ОСОБА_1 (ар. с. 5).

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до підпункту 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону № 755, підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Наданий позивачем витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не містить запису про відсутність Товариства за місцезнаходженням.

Як зазначено вище, позовні вимоги ДПІ обґрунтувала пунктом 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України. У поясненнях (ар. с. 25) ДПІ навела зміст частини першої статті 110 Цивільного кодексу України, при цьому виділила пункт 3, згідно з яким юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Виходячи з позовної заяви і пояснень представника ДПІ, підставою для постановлення судом рішення щодо припинення Товариства є виявлена позивачем ознака фіктивності. Так, згідно зі статтею 551 Господарського кодексу України, ознакою фіктивності, що є підставою для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є: «зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісті зниклим особам або таким особам, що не мали наміру проводити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження».

Наданий позивачем документ (ар. с. 5) не містить інформації про те, що якась особа здійснила реєстрацію Товариства, а в подальшому передала (оформила) Товариство у володіння (управління) ОСОБА_1 До того ж, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, засновником Товариства, поряд з ОСОБА_1, є ОСОБА_2, проте цей факт ДПІ залишила поза увагою.

Крім наведеного, суд зазначає, що, згідно з частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Правові підстави для визнання недійсними установчих (засновницьких) документів юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності внаслідок фіктивного підприємництва виникають лише у разі доведеності в порядку кримінального провадження ознак цієї фіктивності в діях керівника суб'єкта господарювання.

Відповідних доказів ДПІ не надала, що свідчить про недоведеність обставин, на яких ґрунтується вимога про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів Товариства.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна