Рішення № 40849897, 01.10.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2014 Справа №917/1951/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50034

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш", вул. Садовського, 8, м. Полтава, Полтавська область, 36034

про стягнення грошових коштів в сумі 61 876,80 грн.

Головуючий суддя: Плотницька Н.Б.

Судді: Киричук О.А.

Погрібна С.В.

Представники сторін:

від позивача: Василенко О.В., дов. №52-16/48 від 23.01.2014,

від відповідача: Кузьменко С.В., дов. №117 від 01.07.2013.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 61 876,80 грн. за договором поставки №2664 від 31.01.2012, з яких: 51 564,00 грн. - сума поставленого недоброякісного товару, 10 312,80 грн. - сума штрафу.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що Відповідачем поставлено недоброякісний товар, який не виконує своїх функцій, а саме маслоочисна установка СММ0,6Ф не забезпечує паспортної ефективності очистки відпрацьованого масла И-40 з маслосистем дробарок КМДТ-2200 УДТК.

Ухвалою від 01.10.2013 було порушено провадження у справі. Розгляд справи відкладався неодноразово. За клопотанням Відповідача здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідач заперечує проти позову з тих мотивів, що використовувана Позивачем для очистки на поставленій установці СММ0,6Ф рідина (відпрацьоване масло И-40 з маслосистем дробарок КМДТ-2200 УДТК) взагалі не є індустріальним маслом згідно діючих в Україні нормативів, а тому не підлягає очистці у зазначеній установці.

16.10.2013 від Відповідача надійшло клопотання про призначення по справі судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, до якого пізніше були подані уточнення, а саме 22.10.2013 та 21.11.2013. В судовому засіданні представники Відповідача зазначене клопотання підтримали з урахуванням уточнень щодо переліку питань, а саме - чи є рідина, яку Позивач обробляв на маслоочисній установці СММ-0,6Ф індустріальною оливою, що відповідає вимогам діючих нормативних документів для таких рідин.

Представник Позивача в судовому засіданні проти призначення експертизи заперечив з тих підстав, що позовні вимоги ґрунтуються на невідповідності паспортній ефективності маслоочисної установки СММ-0,6Ф, однак надав суду питання, яке може бути поставлене судовому експерту.

Ухвалою суду від 22.11.2013 по справі було призначено судову експертизу, провадження у справі зупинено. На вирішення судового експерта було поставлено питання щодо того, чи є відпрацьоване масло И-40 з маслосистем дробарок Позивача індустріальним маслом відповідно до вимог діючих нормативів, чи підлягає воно очистці на маслоочисній установці СММ-0,6Ф відповідно до інформації, вказаної у паспорті до зазначеної установки. Оплату експертизи покладено на відповідача.

16.12.2013 до суду надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для проведення експертизи по справі №917/1951/13 та залучення для проведення судово-хімічної експертизи фахівців випробувальної лабораторії "Універсалнафтохім". Суд розглянувши подане клопотання дійшов висновку про необхідність поновлення провадження у справі, витребування вказаних у клопотанні матеріалів та залучення для проведення судово-хімічної експертизи фахівців випробувальної лабораторії "Універсалнафтохім" (у відповідності до п. 4.7 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень).

06.02.2014 до суду від експертної установи надійшов рахунок на оплату експертизи, який листом від 10.02.2014 було направлено на адресу Відповідача. 11.03.2014 матеріали справи №917/1951/13 повернулись до господарського суду без виконання експертизи у зв'язку із відсутністю оплати. З цього приводу представник Відповідача пояснив, що оскільки Позивачем не було надано зразків відпрацьованого масла И-40 у присутності представників Відповідача, останній не сплатив рахунок експертної установи.

Представник Позивача пояснив, що зразки було відібрано відповідно до вимог експерта та ухвали суду про призначення експертизи, а також що відібрання нових зразків є неможливим з огляду використання у маслосистемах дробарок іншої марки масла.

Розпорядженням голови господарського суду від 25.03.2014 справу призначено до колегіального розгляду. Склад колегії суддів змінювався відповідно до розпоряджень голови господарського суду від 12.05.2014, заступника голови господарського суду від 09.07.2014, 22.07.2014, 30.09.2014.

Ухвалою суду від 03.06.2014 призначено по справі судову товарознавчу експертизу, поставлено на вирішення судового експерта питання щодо того, чи відповідає якість маслоочисної установки СММ0,6Ф, поставленої Відповідачем за договором №2664 від 31.01.2012, вимогам стандартів та технічних умов, зазначених у вихідних даних про виріб (технічному паспорті), а також чи має даний виріб дефекти, і якщо має, то яка причина їх появи - вина виробника чи недотримання вимог експлуатації виробу. Проведення експертизи доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса, який є регіональною експертною установою для господарського суду Полтавської області. Провадження по справі зупинено.

02.07.2014 матеріали справи повернулись з експертної установи без виконання експертизи, оскільки у Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса відсутні фахівці у галузі виготовлення, експлуатації та ремонту спірного обладнання, а саме маслоочисної установки СММ-0,6Ф.

Зважаючи на важливість проведення експертизи для вирішення справи, суд ухвалами від 23.07.2014 та 20.08.2014 направляв матеріали справи для проведення експертизи до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз відповідно. З обох експертних установ матеріали справи повернулись без виконання за відсутності спеціалістів для проведення такої експертизи.

В судовому засіданні 01.10.2014 представник Позивача виклав зміст позовних вимог, наполягає на їх задоволенні, просить суд прийняти рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник Відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві та пояснень до нього, вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить відмовити у позові на підставі наявних матеріалів справи.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні, судом не було встановлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

31.01.2012 між Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", в подальшому - Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" (далі - Відповідач, Постачальник) було укладено договір №2664 (далі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар відповідно Додатків-Специфікацій до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його (п.1 Договору).

Крім того, сторони у Договорі узгодили наступне:

- якість товару має відповідати вимогам ДСТУ та ТУ на товар (п. 2.4 Договору);

- Постачальник гарантує належну якість товару за умови дотримання правил зберігання та експлуатації, викладених у відповідних ДСТУ та ТУ на товар (п. 2.5 Договору);

- у випадку виявлення недоброякісного товару на протязі гарантійного строку, який складає 12 місяців з моменту введення в експлуатацію, Постачальник зобов'язаний провести заміну товару на протязі 20 днів, а за порушення вказаного строку - сплатити штраф у розмірі 20% від вартості недоброякісної продукції (пп. 2.6-2.7 Договору).

Умовами Специфікації №1 до договору передбачено, що Постачальник передає маслоочисну установку (індустріальних масел) СММ 0,6Ф, вартість якої складає 51 564,00 грн., а Покупець сплачує вказану суму у два етапи. Вказані зобов'язання сторонами виконані в повному обсязі.

16.11.2012 на підприємстві Позивача за участі посадової особи Відповідача було складено акт випробування маслоочисної установки СММ 0,6Ф (далі - Акт), у якому, зокрема, зроблено висновок, що правила експлуатації Покупцем порушені не були, але механічні домішки в маслі маслосистем дробарок КМДТ-2200 УДТК не піддаються очистці з паспортною ефективністю 93-97%.

29.08.2013 Позивачем було направлено Відповідачу претензію №52-16/54, в якій містилась вимога повернути сплачені за товар кошти, а також за власний рахунок вивезти неякісне обладнання. Як вказано у позовній заяві, Відповідач на претензію не відповів, відтак Позивач звернувся до суду з вимогою повернути кошти за неякісний товар та сплатити штраф у розмірі 20% від його вартості, загалом на суму 61 876, 80 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до нього стверджує, що Позивачем порушені правила експлуатації обладнання та вимоги ДСТУ та ТУ на товар, внаслідок чого поставлене за Договором обладнання не забезпечує паспортної ефективності.

При цьому Відповідач посилається на державний стандарт ДСТУ ГОСТ 17216-2004 "Чистота промышленная. Классы чистоты жидкостей", в якому встановлено класифікацію промислової чистоти рідин, що застосовуються при виготовленні, експлуатації та ремонті машин і приладів, та на ТУ У 29.2-32174727-008:2008, відповідно до яких Відповідачем виготовлене спірне обладнання. Також Відповідач посилається на ГОСТ 20799-88 та ГОСТ 21046-86 "Нефтепродукты отработанные".

Зокрема, Відповідач зазначає, що відповідно до протоколів лабораторних випробувань Центральної аналітичної лабораторії Управління технічного контролю, яке є структурним підрозділом Позивача, №№1427та1426 від 25.10.2012, №№1571, 1574 та 1572 від 19.11.2012 (а. с. 73-77, т.1) масова частка механічних домішків складає кількість, за якою рідина з маслосистем дробарок КМДТ-2200 УДТК, яку Позивач намагався очистити у маслоочисній установці СММ 0,6Ф, не є індустріальним маслом відповідно до ДСТУ ГОСТ 17216-2004, натомість є відпрацьованим нафтопродуктом відповідно до ГОСТ 21046-86, а тому не може використовуватись для очистки на спірному обладнанні.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріали справи свідчать про те, що між Позивачем та Відповідачем у справі зобов'язання виникли з договору поставки.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 673 ЦК України у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У статті 268 ГК України встановлено, що якість товарів, які поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Стаття 678 ЦК України встановлює правові наслідки передання товару неналежної якості. Зокрема, частина друга вказаної статті у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) дає покупцеві право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

Згідно статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).

Відповідно до статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Частиною першою статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно частини другої цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Під час розгляду справи Позивачем не було надано достатньо доказів на підтвердження позовних вимог, зокрема, не доведено належним чином факт неналежної якості переданого товару або наявності в ньому істотних недоліків. Посилання Позивача на попереднє повідомлення Відповідача про мету придбання спірного обладнання за правилами статті 673 КЦ України судом до уваги не береться, як не доведене належним чином. Крім того, Відповідач у письмових поясненнях з цього приводу та у судовому засіданні спростовує вказані твердження Позивача.

Призначена судом товарознавча експертиза щодо встановлення якості спірного обладнання, виявлення в ньому недоліків та причин їх виникнення проведена не була. Що стосується експертизи речовин, об'єктом дослідження якої була рідина з маслосистем дробарок КМДТ-2200 УДТК, яку Позивач намагався очистити у маслоочисній установці СММ 0,6Ф, проведення експертизи унеможливилось у зв'язку із використанням Позивачем іншої марки масла. На пропозицію суду надати експертній установі зразки рідин, що відбирались для проведення досліджень при випробуванні спірного обладнання зі складанням Акту, Позивач не погодився.

Отже, оскільки Позивач не довів суду обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог, а саме - факти неналежної якості товару та дотримання ним правил експлуатації спірного обладнання, суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 06.10.2014.

Головуючий суддя Плотницька Н.Б.

Судді Киричук О.А.

Погрібна С.В.