Ухвала суду № 40847312, 07.10.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0906/1348/12

Провадження № 11-кп/779/190/2014

Категорія ч.2 ст.121 КК України

Головуючий у 1 інстанції Пулик В.В.

Суддя-доповідач Вилка С.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Вилки С.С.,

суддів Іванів О.Й. , Томенчука Б.М.,

секретаря судового засідання Кравчук І.Я.,

прокурора Шутки І.І.,

захисника: ОСОБА_2,

потерпілої: ОСОБА_3,

обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за поданою ним апеляційною скаргою на вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нетесівка Царичанського району Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого 28 січня 2010 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ст. 289 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі; 30 грудня 2011 року умовно-достроково звільнено з місць позбавлення волі на строк 10 місяців 8 днів, -

визнано винним у вчиненні злочинів:

- за ст. 185 ч.1 КК України і призначено покарання - 1 (один) рік позбавлення волі;

- за ст. 186 ч.2 КК України та призначено покарання - позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

- за ст. 121 ч.2 КК України і призначено покарання - 7 (сім) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України, остаточно визначено ОСОБА_4 покарання 9 (дев'ять) років позбавлення волі.

У відповідності до вимог ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Долинського районного суду від 28 січня 2010 року, та остаточно визначено ОСОБА_4 покарання - позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишено без зміни.

За вироком суду, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна, тобто крадіжку; відкрите викрадення чужого майна, тобто грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно; умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5, при наступних обставинах: В період з 26 по 28 січня 2012 року з метою заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, ОСОБА_4 таємно, з огорожі господарства ОСОБА_6, яке знаходиться в АДРЕСА_2 викрав десять залізних стовпчиків на загальну суму 615 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 шкоду на цю суму.

26 вересня 2012 біля 02 години ночі ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в с. Оболоня Долинського району Івано-Франківської області неподалік приміщення магазину «Світанок», з метою заволодіння чужим майном з корисливих мотивів умисно наніс ОСОБА_7 декілька ударів кулаком в обличчя, чим заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження, які не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого та застосувавши насильство, відкрито забрав у нього. 200 гривень та пластикову картку «ПриватБанку», за допомогою якої в той же день близько 06 години 30 хвилин зняв у банкоматі 100 гривень, чим спричинив потерпілому майнових збитків на загальну суму 300 гривень.

28 вересня 2012 року близько 22 години ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на АДРЕСА_2 під час сварки на ґрунті неприязних відносин наніс ОСОБА_5 декілька ударів кулаками в голову, чим заподіяв йому тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого ІНФОРМАЦІЯ_2 року останній помер.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 вважає вирок суду незаконним, та таким, який підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування кримінального закону, істотних порушень кримінально-процесуального закону, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, вважає призначене покарання занадто суворим. Вказує, що при постановленні вироку суд не взяв до уваги, те що він вчинив злочин з необережності та у зв'язку з неправомірними діями та поведінкою потерпілого ОСОБА_5, що спричинило суперечку внаслідок чого останній вдарився головою. Зазначає, що при призначенні йому покарання суд не взяв до уваги пом'якшуючі обставини. Просить вирок суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

08 серпня 2014 року ОСОБА_4 було подано зміни до апеляційної скарги, в яких він просить вимоги, що викладені в апеляційній скарзі щодо перегляду судового рішення в частині його засудження за ст.ст. 185 ч.1, 186 ч.2 КК України не переглядати та ст. 69 КК України до нього не застосовувати, а його дії за ч.2 ст. 121 КК України перекваліфікувати на ст. 128 КК України.

Під час апеляційного розгляду:

- обвинувачений та його захисник підтримали апеляційну скаргу зі змінами та просили її задовольнити;

- прокурор вважає вирок суду законним, а подану апеляційну скаргу зі змінами необґрунтованою, яку слід залишити без задоволення;

- потерпіла просила в задоволенні апеляційної скарги зі змінами відмовити.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги зі змінами, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.

Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК України, тобто є законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч.1, 186 ч.2, 121 ч.2 КК України підтверджено зібраними по справі доказами.

Оскільки дії ОСОБА_4 щодо винуватості його у вчиненні ним злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.1, 186 ч.2 КК України ніким з учасників процесу не оспорюється, а тому відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України вирок в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Винуватість ОСОБА_4 в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5 тобто, що 28 вересня 2012 року близько 22 години він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на АДРЕСА_2 під час сварки на ґрунті неприязних відносин наніс ОСОБА_5 декілька ударів кулаками в голову, чим заподіяв йому тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого ІНФОРМАЦІЯ_2 року останній помер підтверджується як показаннями потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які ствердили , що ОСОБА_5 побив ОСОБА_4, так і протоколом-заявою ОСОБА_5 від 29.09.2012 року(т.1 а.с.22), протоколом огляду місця події від 02.10.2012 року та фототаблицею до нього (т.1 а.с.24-26), довідкою від 02.10.2012 року (т.1а.с.36), лікарським свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_2 року НОМЕР_1 (т.1 а.с. 40), протоколами огляду речових доказів від 04.10.2012 року та фототаблицею до нього (т.1 а.с.116-120) , відтворення обстановки та обставин події від 16.11.2012 року та фототаблицею до нього (т.1 а.с. 230-234), висновком експерта НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року (т.2 а.с.24-32).

Покликання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_2 про те, що заподіювати потерпілому ОСОБА_5 смерть або тяжкі тілесні ушкодження він не хотів, що від його удару потерпілий падаючи на асфальт вдарився до нього головою і таким чином отримав тілесні ушкодження, від яких наступила його смерть, що фактично в його діях є склад злочину передбачений ст.128 КК України, тому його дії слід перекваліфікувати із ч.2 ст.121 КК України на ст.128 КК України є необгрунтованим, оскільки постановляючи даний вирок суд першої інстанції належним чином спростував ці його покликання тим, що свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_11 ствердили, що вони були очевидцями бійки між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зокрема ОСОБА_15 бачив як ОСОБА_4 наніс потерпілому два удари в голову, а не один як він стверджує, від яких той кожен раз падав на землю, а після другого удару уже не зміг сам піднятись а ОСОБА_11 бачив як ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 один удар після якого він впав на землю і не міг піднятись, а також показаннями експерта ОСОБА_16, даними в суді апеляційної інстанції та висновком експерта № 124 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року про те, що смерть потерпілого настала від закритої черепно-мозкової травми з крововиловами у м'які покрови голови, під оболонку та речовину головного мозку та мозочка в тому числі переломом потиличної кістки, що ускладнилась набряком та набуханням головного мозку (т.2 а.с.24-32).

Призначаючи покарання засудженому суд першої інстанції, в повній мірі врахував як ступінь тяжкості скоєного злочину так і особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, тобто дотримався вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання. Тому посилання обвинуваченого на те що при призначенні покарання судом не враховано пом'якшуючі покарання обставини є безпідставним, оскільки фактично як помякшуючі покарання обставини враховано те, що ОСОБА_4 у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнав вчинення ОСОБА_4 злочинів перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що призначене судом першої інстанції покарання є необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Тому апеляційну скаргу зі змінами слід залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу зі змінами обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2013 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.1, 186 ч.2, 121 ч.2 КК України - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, засудженим в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий С.С. Вилка

Судді О.Й. Іванів

Б.М. Томенчук