Рішення № 40845570, 06.10.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2996/13-ц

Провадження № 22-ц/779/2062/2014

Категорія 41

Головуючий у 1 інстанції Крилюк М.І.

Суддя-доповідач Проскурніцький П.І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Бойчука І.В., Горейко М.Д.

за участю секретаря: Драганчук У.М.

сторін: позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, їхнього представника ОСОБА_8, відповідача ОСОБА_9, представників редакції газети "За лаштунками влади" ОСОБА_10 та ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_9, редакції газети "За лаштунками" про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, за апеляційними скаргами представника редакції газети "За лаштунками" та ОСОБА_9 на рішення Косівського районного суду від 24 липня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

31.10.2013 року позивачі звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що автор статті ОСОБА_14 в номері НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 газети "За лаштунками" зазначив: "Це жуліки, - говорить ОСОБА_9 про керівництво НПП "Гуцульщина",- звичайні жуліки". "Та сміття - це ще не все. Пеньків там більше ніж дерев - і це у заповідній зоні. "І це так Національний парк дбає про наші ліси,- говорить очільник сільської ради. - У них є своя наукова рада - з підконтрольних ОСОБА_7 людей, розповідає механізм розкрадання лісу,- вона засідає і визначає, які дерева можна рубати і вирубують їх під виглядом сухостою". Згідно твердження ОСОБА_9, в результаті діяльності вказаної гаукової ради в с.Шешори працівники Парку вирубали сосни, які були посаджені ще за Польщі, в с.Черганівка - дуби, які б ще років двісті стояли, в с.Пістинь - білу ялицю". Позивачі зазначили, що сказана інформація не відповідає дійсності і є такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію не тільки дорадчного органу при адміністрації НПП "Гуцульщина", а і всіх членів науково-технічної ради.

Просили задовольнити позов, визнати інформацію, висвітлену у газеті "За лаштунками" №№ НОМЕР_2 та НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2, неправдивою і такою, що принижує кожного з позивачів честь, гідність, ділову репутацію. Зобов'язати відповідачів в черговому номері даної газети на тих же сторінках і тим же шрифтом помістити статтю, яка спростовує дану інформацію. Стягнути з відповідачів на користь позивачів витрати по справі та моральну шкоду в сумі 50 000 грн. в солідарному порядку.

Рішенням Косівського районного суду від 24.07.2014 року позов задоволено частково. Визнано інформацію, висвітлену в газеті "За лаштунками" НОМЕР_2 та НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2, неправдивою і такою, що принижує честь і гідність, а також ділову репутацію, як дорадчого органу при адміністрації НПП "Гуцульщина". Зобов'язано відповідачів в черговому номері даної газети на тих же сторінках помістити статтю про спростування вказаної інформації. Стягнуто з ОСОБА_9 на користь позивачів моральну шкоду в сумі 4 000 грн. Стягнуто з редакції газети "За лаштунками" на користь позивачів моральну шкоду в сумі 4 000 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказав, що під час одного із судових засідань до суду було подано заяву про заміну неналежного відповідача на належного. Таким є ОСОБА_15, який стверджує, що вислів у газеті "За лаштунками" належить йому особисто і стосується виключно директора НПП "Гуцульщина" ОСОБА_7 Незважаючи на це, суд першої інстанції не вирішив дане процесуальне питання про заміну відповідачів чи хоча б залучення його, як співвідповідача, і вирішив справу, неповно з'ясувавши обставини справи.

В оскаржуваному рішенні не наведено переконливих доказів із урахуванням їхньої належності і допустимості про те, що саме ця інформація була поширено ОСОБА_9 Навпаки, долученим до матеріалів справи примірником газети "За лаштунками" НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується той факт, що дана інформація була поширена іншою особою - ОСОБА_16. Суд І інстанції не врахував дану обставину і поклав відповідльність на іншу особу, дії якої не знаходяться в прямому причинному зв'язку з висловлюваннями.

Суд не приділив уваги суб'єктному складу сторін, зокрема позивачів. В позовній заяві позивачі стверджували, що подали цей позов як громадяни, а не як посадові особи НПП "Гуцульщина". При цьому суд залишив поза увагою ту обставину, що наукова рада НПП "Гуцульщина" не є юридичною особою і не наділена повноваженнями подавати до суду позови. Цими повноваженнями, згідно Положення, наділений виключно керівник юридичної особи - ОСОБА_7, який мав право звернутися до суду не як громадянин, а від імені юридичної особи, яку він представляє.

Також доказів на підтвердження того, що позивачам заподіяно моральну шкоду, і розмір цієї шкоди становить саме 4 000 грн., який знаходиться в прямому причинному зв'язку з діями, рішенням чи бездіяльністю ОСОБА_9, в оскаржуваному рішенні суду не наведено.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник редакції газети "За лаштунками" подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно є незаконним та необгрунтованим, не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказав, що при написанні статті автор ОСОБА_14 посилався та виклав інформацію голови сільської ради та депутата ради, не відокремлюючи певні факти від своїх власних роздумів. Поза увагою суду залишилось, що відповідно до положень ст.34 Конституції України, "кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір".

Зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про стягнення з редакції газети "За лаштунками" на користь позивачів моральну шкоду в сумі 4 000 грн., не вказує, які негативні наслідки спричинені діями редакції газети. Суд не наводить в рішенні, в чому виражається протиправність діяння редакції газети, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діянням редакції газети та вини редакції в її заподіянні.

Зазначив, що в судовому засіданні сільський голова ОСОБА_9 ствердив, що у виступі оцінив діяльність НПП "Гуцульщина", а не конкретно фізичних осіб, яких суд визнав помилково позивачами.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, відповідача ОСОБА_9 представника редакції газети "За лаштунками" - ОСОБА_10, позивачів та їхнього представника, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що як вбачається з інформації в газеті "За лаштунками" НОМЕР_2 та НОМЕР_1 у статті "Кому потрібна Пістинська земля", автором якої являється ОСОБА_14, висловлено критичні зауваження щодо діяльності НПП "Гуцульщина" та її керівництва. Зокрема, автор статті в номері НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 даної газети зазначає: "Це жуліки, - говорить ОСОБА_9 про керівництво НПП "Гуцульщина", - звичайні жуліки". "Та сміття - це ще не все. Пеньків там більше, ніж дерев - і це у заповідній зоні". "І це так Національний парк дбає про наші ліси, - говорить очільник сільської ради. - У них є своя наукова рада - з підконтрольних ОСОБА_7 людей, розподіляє механізм розкрадання лісу, - вона засідає і визначає, які дерева можна рубати і вирубують їх під виглядом сухостою". Зазначену інформацію суд розцінив як таку, що порушує права та інтереси позивачів, принижує їхню честь та гідність і дійшов висновку, що її слід спростувати та стягнути на користь позивачів моральну шкоду.

Проте, висновки суду суперечать фактичним обставинам справи, рішення суду грунтується на припущеннях і ухвалене з порушенням норм матеріального права.

Судом не враховано того що, відповідно до ч.1, ст 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростуванню може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності. В будь-якому випадку, це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити.

Як вбачається із статті "Кому потрібна пістинська земля", поміщеній у газеті "За лаштунками", прізвища позивачів не згадуються, а автор статті посилається на керівництво НПП "Гуцульщина" та на наукову раду зазначеного Національного природнього парку.

Враховуючи суспільне значення Національного природнього парку "Гуцульщина" для регінального та національного рівня, посадові особи та особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому рівні, постійно підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували чи виконують свої функції. У статті критикуються посадові особи НПП "Гуцульщина", з якими себе ототожнюють позивачі. Зазначені особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та їнших прав порівняно з іншими особами, у зв'язку із чим межа допустимої критики є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.

Статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, принципи якої відтворені у ст. 34 Конституції України, передбачено, що кожна людина має право на свободу виявлення поглядів.

Висловлювання у статті "Кому потрібна пістинська земля" є лише критикою та вираженням особистих поглядів щодо організації, у якій працюють позивачі.

Вільне вираження поглядів, передавання почуттів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через ідеї, висловлені іншими людьми.

Чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, вони, як і думки, переконання судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту. Оскільки, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет відповідності їх дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів). Судження відповідача про керівництво КНПП "Гуцульщина" не може бути перевірено. Більше того, у спростуванні "ІНФОРМАЦІЯ_4" у газеті "За лаштунками" від ІНФОРМАЦІЯ_3 вказується, що у статті на, яку позивачі посилаються, допущено помилку і судження щодо керівництва КНПП "Гуцульщина" було висловлено не ОСОБА_9, а іншою особою ОСОБА_17, про що останній написав до редакції газети.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 року № 1, поняття "честь" та "гідність" дається в такому визначенні: "Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка грунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків".

Відповідно до Постанови 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно ч.2 ст.30 ЗУ "Про інформацію", якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Зазначених ознак стаття "Кому потрібна пістинська земля", не містить.

Розглянувши справу в межах позовної заяви та в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги представника редакції газети "За лаштунками" та ОСОБА_9 задовольнити.

Рішення Косівського районного суду від 24 липня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_9, редакції газети "За лаштунками влади" про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,- відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: І.В. Бойчук

М.Д. Горейко