Ухвала суду № 40845306, 07.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7147/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Формула» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2014р. № 0000372203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, просить прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «СК «Формула» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпронафтозбут», в результаті чого складено акт перевірки від 26.12.2013 №485/1-26-50-22-03-36958905.

Так, перевіркою встановлено порушення п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «СК «Формула», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 60399,00 грн., а саме у липні 2013 року у сумі 60399,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2014 №0000372203, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 90599,00 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 60399,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 30200,00 грн.

Позивач, вважаючи неправомірним прийняте вказане податкове повідомлення-рішення, звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що фінансово-господарські операції між ТОВ «СК «Формула» та ТОВ «Дніпронафтозбут» були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, оскільки відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.01.2014р. № 0000372203 було прийнято обґрунтовано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентом, вказано на висновки акту перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів від 15.11.2013 №1171/22-03 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дніпронафтозбут» з питань підтвердження господарських відносин із ТОВ «Сервісна компанія «Формула» за липень 2013 року.

Відповідно цього акту встановлено, що ТОВ «Дніпронафтозбуд» укладав угоди на перевезення вантажів з особами (перевізниками), які не мали можливості здійснювати послуги з перевезення вантажу у зв'язку з відсутністю транспортного засобу, що не підтверджує реальність здійснення перевезення вантажів. Крім цього, в акті зазначено, що товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що відповідачем невірно трактовано договори, укладені позивачем із контрагентом, оскільки під час перевірки не було надано повний пакет документів, а тому податковим органом не встановлено і не досліджено об'єктивно всіх обставин взаємовідносин ТОВ «СК «Формула» та ТОВ «Дніпронафтозбут».

Так, з договору між позивачем і контрагентом та звітів процесінгового центру вбачається, що пальне придбавалось позивачем, однак воно було реалізовано на АЗС контрагента, тобто твердження податкового органу, що пальне не поставлялось і не надано товарно-транспортних накладних є помилковим.

Щодо доцільності господарської діяльності позивача, то з матеріалів справи вбачається, що позивачем придбавалось пальне за нижчою ціною, яке в подальшому, з використанням старт-карток та укладених договорів з контрагентами продавалось за вищою ціною, тобто позивач отримував прибуток.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.01.2014р. № 0000372203 суперечить вимогам чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: О.О. Шостак

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 10.10.2014.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.