Постанова № 40844409, 07.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2014 р. Справа№ 910/10298/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 07.10.2014 року по справі № 910/10298/14 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України на рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 року у справі № 910/10298/14 (суддя Пінчук В.І.)

За позовом публічного акціонерного товариства " Маріупольський

металургійний комбінат Ілліча "

до Державної адміністрації залізничного транспорту України

про стягнення 7 071,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат Ілліча" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Державної адміністрації залізничного транспорту України 7 071,86 грн. збитку за недостачу вантажу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.07.2014 року позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України на користь публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат Ілліча" 7071,86 грн. збитків, 1827,00 грн. судового збору.

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач, Державна адміністрація залізничного транспорту України, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України на рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 року по справі № 910/10298/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Яковлєва М.Л. (головуючий), Ільєнок Т.В., Куксова В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2014 року по справі № 910/10298/14 відновлено строк на подання апеляційної скарги Державної адміністрації залізничного транспорту України та прийнято її до провадження і призначено перегляд рішення зазначеною колегією на 07.10.2014 року.

Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат Ілліча" на підставі ст. 96 ГПК України не надано до суду заперечень на апеляційну скаргу.

02.10.2014 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових матеріалів до справи, які судовою колегією оглянуто та долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з перебуванням судді Ільєнок Т.В. у відпустці розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/10298/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 року прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України на рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 року у справі № 910/10298/14 зазначеною колегією.

Представники відповідача були присутніми в судовому засіданні та надавали свої пояснення, якими підтримали доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 року скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника позивача, проти чого також не заперечують представники сторін, присутні у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 року по справі № 910/10298/14 - необхідно скасувати, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2013 року між публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат Ілліча" та компанією "UNICOAL AG" (Швейцарія, м. Цюрих ) укладено контракт № U-2013. 60.995.01 на поставку вугілля каміного.

На виконання контракту ВАТ "Вугільна компанія "Кузбасразрезвугілля" (650054, Росія, м. Кемерове, Піонерський бульвар, 4 "а") було відправлено вантаж - вугілля камінне СС насипом до ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат Ілліча" у вагоні № 66306911 за досилковою накладною № 650840 до основної накладної № 181468 (а.с. 18-21).

На шляху прямування виявилася часткова втрата вантажу, про що на станції "Маріуполь-Сортувальний" Донецької залізниці 09.05.2013 року був складений комерційний акт № 389138/245 (а.с. 16-17).

У графі 22 "Опис того, що виявилося, із зазначенням кількості нестачі або надлишку" вказаного комерційного акту зазначено: "На підставі комерційного акту ст. Дема КБШ залізниці № 1300273 від 03.05.2013 року було здійснено комісійне переважування вагону № 66306911, що прибув за відправкою, зазначеною на лицьовому боці цього акту, вантаж - вугілля кам'яне марки СС, слабкоспекотне. За документом зазначено: брутто - не вказано, тара - 23200 кг, нетто - 68700 кг., фактично виявилося: брутто - 85650 кг, тара з брусу - 23200 кг., нетто - 62450 кг., що менш за документ на 6250 кг. Навантажування у вагоні нижче за рівень бортів на 400 мм, не рівняне. Поверхня вантажу не маркована. Над 5, 6, 7 люками є заглиблення розмірами на всю ширину вагону довжиною 6000 мм глибиною 1000 мм. Течії вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні несправний, прогини 5, 6, 7 люків до 30 мм з обох боків від хребтової балки, другий люк справа має щілину до 20 мм від нижньої в'язі. Щілини усунені папером та шматтям. Решта люків щільно зачинені. Торцеві двері зачинені, в головній частині вагона відсутній поріг на торцевих дверях є щілина до 30 мм, усунена папером та шматтям..."

Відповідно до параграфу 1 ст. 22 Угоди про міжнародне вантажне сполучення залізниця відповідає за виконання договору перевезення на всьому шляху прямування вантажу до його видачі на станції призначення.

Крім того, згідно ст. 23 зазначеної угоди, залізниця відповідає за збитки, заподіяні внаслідок повної або часткової втрати, нестачі маси за час з моменту прийняття вантажу до перевезення до видачі його на станції призначення.

У зв'язку з чим, ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат Ілліча" звернувся до Державної адміністрації залізничного транспорту України з претензією № 09/4246 від 28.11.2013 року, в якій зазначено, що останній повинен перерахувати позивачу штраф у сумі 5 022,59 грн. за часткову втрату вантажу.

Станом на травень 2014 року претензія не виконана, що і стало причиною звернення ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат Ілліча" до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Державної адміністрації залізничного транспорту України 7 071,86 грн. збитку за недостачу вантажу.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступного.

Оскільки, відповідно до параграфу 1 ст. 22 Угоди про міжнародне вантажне сполучення залізниця відповідає за виконання договору перевезення на всьому шляху прямування вантажу до його видачі на станції призначення, і згідно ст. 23 зазначеної угоди, залізниця відповідає за збитки, заподіяні внаслідок повної або часткової втрати, нестачі маси за час з моменту прийняття вантажу до перевезення до видачі його на станції призначення, то збитки, заподіяні позивачу під час перевезення вантажу повинен погасити саме відповідач.

Однак, колегія суддів не може погодитись з зазначеним з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, претензію позивача № 09/4246 від 28.11.2013 року щодо відшкодування збитку за недостачу вантажу у сумі 5022,59 грн. було розглянуто по суті і відхилено через відсутність вини залізниці, про що позивача повідомлено листом від 15.05.2014 № ЦМ-ЦРЖМ-25/13 (а.с. 45).

Відповідно до даних внесених у залізничну накладну 181468 вантаж у вагон 66306911 завантажено засобами відправника.

Дані, внесені в накладну, засвідчені підписом відправника (графа 16), тому на підставі § 1 статті 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС): «Отправитель несет ответственность за правільность сведений и заявлений, указанных им в накладной. Он несет ответственность за все последствия от неправильного, неточного или неполного указания этих сведений и заявлений...». В даному випадку залізниця не засвідчувала масу вантажу (відсутній запис про це у графі «32» накладної), тому відповідно до § 6 статті 23 СМГС відомості про кількість та масу вантажу, які внесено відправником в накладну без засвідчення залізницею, не можуть служити доказом проти перевізника.

Частиною третьою пункту 3, § 4 статті 9 СМГС встановлено: «Внутренними правилами, действующими на железной дороге отправления, определяеться, кем должна производиться погрузка - железной дорогой или отправителем. Если погрузка должна производится отправителем, то он обязан установить пригодность вагона для перевозки данного груза».

Комерційний акт станції Маріуполь Сортувальний № 389138/245 від 09.05.2013 року складений у доповнення до комерційного акту №1300273/70 від 03.05.2013 року станції Дема ВАТ «РЖД». Відповідно до даних внесених у зазначені документи, а також технічного акту №15 від 09.05.2013 року втрата вантажу сталося в наслідок несправності вагону. Прогинання 5, 6, 7, люків з обох сторін, зазор між 2-м люком та хребтовою балкою та відсутність порогу торцевої двері старого походження. У акті про технічний стан вагону зазначено: «Грузоотправитель неисправность видеть мог» (а.с. 37).

Згідно з пунктом 12 § 3 статті 23 УМВС залізниця звільняється від відповідальності за повну чи часткову втрату вантажу, зменшення маси, якщо це сталося :«вследствии того, что отправитель произвел погрузку груза в неприродный для перевозки данного груза вагон или контейнер, хотя эту непригодность он должен был определить в соответствии с § 4 статьи 9 или § 11 Приложения 8 при проверке состояния вагона или контейнера по его виду; факт погрузки груза в вагон отправителем устанавливается на основании записи, сделанной им в накладной в графе «Погружено».

Згідно з п. 3, 4, 5, 11, 12 § 3 статті 23 СМГС, залізниця звільняється від відповідальності за часткову втрату вантажу, завантаженого відправником без участі залізниці у випадках, коли:

- завантаження вантажу провадилось засобами вантажовідправника;

- внаслідок того, що відправник здійснив навантаження вантажу у непридатний для перевезення даного вантажу вагон, хоча цю непридатність він повинен був визначити у відповідності з § 4 ст. 9 СМГС.

З огляду на вищевикладене, колегією суддів не вбачається вини Державної адміністрації залізничного транспорту України за втрату вантажу, оскільки вантажовідправник здійснив навантаження у непридатний для перевезення даного вантажу вагон.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга Державної адміністрації залізничного транспорту України підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати повністю та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України на рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 року у справі № 910/10298/14 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 року у справі № 910/10298/14 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат Ілліча" (87504, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, Код: 00191129) на користь Державної адміністрації залізничного транспорту України (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, Код: 14306033) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за перегляд рішення в апеляційній інстанції.

4. Видачу наказу на виконання постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/10298/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді П.В. Авдеєв

В.В. Куксов