Ухвала суду № 40843040, 16.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року м. Київ К/9991/67893/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року

у справі № 2270/5665/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарс Авто»

до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарс Авто» (далі - ТОВ «Нарс Авто»; позивач) до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі - Старокостянтинівська ОДПІ Хмельницької області; відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000021700/0 від 15 січня 2010 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року, ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, а постановлені у справі судові рішення залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Нарс Авто» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01 жовтня 2006 року по 30 червня 2007 року, за результатами якої складено акт № 1843/17-33965307 від 25 листопада 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021700/0 від 15 січня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 43 431,00 грн. (14 477,00 грн. - основний платіж, 28 954,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством пунктів 1.2, 1.15 статті 1, підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, пункту 12.3 статті 12 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 889-IV) з огляду на неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб від продажу транспортних засобів при здійсненні комерційного посередництва з метою отримання прибутку.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону № 889-IV податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з пунктом 12.3 статті 12 Закону № 889-IV якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Пунктом 12.5 статті 12 Закону № 889-IV передбачено, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому в статті 12 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Судами встановлено, що ТОВ «Нарс Авто» при укладенні договорів купівлі-продажу між продавцями та покупцями рухомого майна надавало лише можливість сторонам договорів домовитись, розрахуватись та передати товар на своїй території, за що отримувало відповідну винагороду, яка оподатковувалась відповідно до вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

При цьому розрахунки між покупцями та продавцями транспортних засобів проводились без участі підприємства, а кошти, сплачені за рухоме майно, не надходили на розрахунковий рахунок ТОВ «Нарс Авто», що, відповідно, виключає підстави для покладення на позивача як на податкового агента відповідальності за порушення вимог Закону № 889-IV.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області відхилити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Острович С.Е.

Федоров М.О.