Ухвала суду № 40842387, 08.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/60468/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ятесс» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ятесс» (далі - ТОВ «Ятесс») пред'явило позов до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області (далі - Інспекція Держспоживпослуг у Харківській області) про скасування постанови про накладення стягнення від 26 лютого 2013 року № 23-72.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволено.

Скасовано постанову Інспекції Держспоживпослуг у Харківській області про накладення стягнення від 26 лютого 2013 року № 23-72.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Інспекція Держспоживпослуг у Харківській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що 06 листопада 2012 року між ТОВ «Ятесс» та ОСОБА_4 укладений Договір № 014106, відповідно до якого ТОВ «Ятесс» зобов'язувалось вчинити від імені та за рахунок ОСОБА_4 певні юридичні дії, спрямовані на отримання позики, зазначену у додатку № 1, на умовах діяльності Програми «Ренесанс» (Додаток № 2 до договору), в тому числі: «а» забезпечити обслуговування учасника за умовами договору; «б» повідомити ОСОБА_4 про реєстрацію договору; «в» організовувати та проводити заходи по розподілу фонду учасників, здійснити надання безвідсоткової позики за рахунок коштів Фонду Учасників; «г» надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами.

ОСОБА_4 відповідно до умов цього договору зобов'язувався одноразово сплатити вступний платіж (платіж який являє собою узгоджені сторонами витрати, пов'язані із включенням учасника до Програми «Ренесанс»), а також зобов'язаний був своєчасно не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати загальний платіж, який включає у себе платіж до фонду учасників, за рахунок якого товариство надає відповідну суму у безвідсоткову позику, та платіж за юридичний супровід за Програмою «Ренесанс».

Фактично сторони приступили до виконання умов договору. ОСОБА_4 здійснив сплату вступного платежу згідно додатку № 1 до Договору № 014106, а ТОВ «Ятесс» здійснило активацію договору у Програмі «Ренесанс».

Договір зареєстровано 06 листопада 2012 року, про що ОСОБА_4 повідомлено шляхом надсилання листа-повідомлення про реєстрацію із вих. № 8880 від 06 листопада 2012 року.

24 листопада 2013 року ОСОБА_4 звернувся до ТОВ «Ятесс» з письмовою заявою про розірвання договору № 014106 від 06 листопада 2012 року.

Пунктом 8.2 статті 8 додатку № 2 до договору № 014106 від 06 листопада 2012 року передбачено, що якщо учасник виявить бажання розірвати договір в односторонньому порядку після встановленого в пункті 8.1 даної статті терміну або договір буде розірвано зі сторони товариства при невиконанні учасником пункту 3.2 статті 3, пункту 1.6 статті 1 додатку № 2 до договору, то вступний платіж та платіж за юридичне обслуговування договору не повертаються. Враховуюче те, що сплачені кожним учасником платежі до фонду учасників були надані у безвідсоткову позику, що були передані учасникам, які отримали рішення про надання безвідсоткової позики, товариство здійснює повернення сплачених учасником платежів до фонду учасників протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дня закриття групи, до якої належав Учасник.

Відповідно до пункту 8.5 Додатку № 2 до договору № 014106, якщо учасник виявить бажання розірвати договір, він вважається розірваним з 1 (першого) числа місяця, наступного за тим, в якому учасник письмово повідомив ТОВ «Ятесс» про свій намір.

Договір № 014106 від 06 листопада 2012 року з додатками був розірваним з 01 грудня 2012 року.

В період з 03 лютого 2013 року по 05 лютого 2013 року Інспекцією Держспоживпослуг в Харківській області проведено позапланову перевірку стану дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ «Ятесс», за результатами якої складено акт № 00137 від 05 лютого 2013 року.

Під час проведеної перевірки відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме пункту 2 статті 4 та пункту 1 статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині порушення ТОВ «Ятесс» умов договору № 014106 від 06 листопада 2012 року, а саме: п. 1.4 додатку № 2 Договору в частині здійснення активації договору у Програмі «Ренесанс» та не повідомлення ОСОБА_4 у письмовій формі, що також є порушенням підпункту «б» пункту 1.1. статті 1 Договору № 014106 від 06 листопада 2012 року.

На підставі вказаного акту 26 лютого 2013 року відповідачем було прийнято постанову про накладення стягнень № 23-72, відповідно до якої до позивача застосовано штраф у розмірі 266666,67 коп..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення на позивача стягнень, відповідач дійшов до неправомірного висновку про порушення ТОВ «Ятесс» вимог діючого законодавства та необґрунтовано визначив розмір штрафних санкцій.

Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із висновками судів першої та апеляційної інстанцій погоджується із огляду на наступне.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Згідно підпунктів 2, 12 частини 1 та частини 2 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів, накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із матеріалів справи 06 листопада 2012 року між ТОВ «Ятесс» та ОСОБА_4 укладений Договір № 014106, відповідно до якого ТОВ «Ятесс» зобов'язувалось вчинити від імені та за рахунок ОСОБА_4 певні юридичні дії, спрямовані на отримання позики, зазначену у додатку № 1, на умовах діяльності Програми «Ренесанс» (Додаток № 2 до договору), в тому числі: «а» забезпечити обслуговування учасника за умовами договору; «б» повідомити ОСОБА_4 про реєстрацію договору; «в» організовувати та проводити заходи по розподілу фонду учасників, здійснити надання безвідсоткової позики за рахунок коштів Фонду Учасників; «г» надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами.

ОСОБА_4 відповідно до умов цього договору зобов'язувався одноразово сплатити вступний платіж (платіж який являє собою узгоджені сторонами витрати, пов'язані із включенням учасника до Програми «Ренесанс»), а також зобов'язаний був своєчасно не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати загальний платіж, який включає у себе платіж до фонду учасників, за рахунок якого товариство надає відповідну суму у безвідсоткову позику, та платіж за юридичний супровід за Програмою «Ренесанс».

Відповідно до пункту 2 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.

Згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Як вбачається із матеріалів справи під час проведення позапланової перевірки стану дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ «Ятесс», яка була здійснена в період з 03 лютого 2013 року по 05 лютого 2013 року посадовими особами Інспекції Держспоживпослуг в Харківській області, відповідач прийшов до висновку про порушення ТОВ «Ятесс» умов договору № 014106 від 06 листопада 2012 року, а саме п. 1.4 додатку № 2 Договору в частині здійснення активації договору у Програмі «Ренесанс» та не повідомлення ОСОБА_4 у письмовій формі, що також є порушенням підпункту «б» пункту статті 1 Договору № 014106 від 06 листопада 2012 року.

Разом з цим матеріалами справи підтверджено , що 06 листопада 2012 року сторони приступили до виконання умов договору, ОСОБА_4 здійснив сплату вступного платежу згідно додатку № 1 до Договору № 014106, а ТОВ «Ятесс» здійснило активацію договору у Програмі «Ренесанс».

Договір № 014106 від 06 листопада 2012 року було зареєстровано 06 листопада 2012 року, про що ОСОБА_4 повідомлено шляхом надсилання листа-повідомлення про реєстрацію із вих. № 8880 від 06 листопада 2012 року.

01 грудня 2012 року договір № 014106 від 06 листопада 2012 року з додатками був розірваним.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та прийшли до вірного висновку про скасування постанови про накладення стягнення від 26 лютого 2013 року № 23-72, а тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Згідно з частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального права при ухвалені судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: