Ухвала суду № 40842258, 29.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2014 року м. Київ К/800/56999/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013

та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.10.2013

у справі № 806/2100/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Біо мед скло»

до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Біо мед скло» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 12.03.2013 № 0000011504 та № 0000021504.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «Біо мед скло» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень-листопад 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на розрахунковий рахунок за листопад 2012 року, складено акт № 954/15-4/04763746 від 21.02.2013, в якому зафіксовано порушення: п. п. 200.1, 200.4, 200.6, 200.14 «а» ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок суми податку на додану вартість за листопад 2012 року в розмірі 573 499 грн., заниження суми податку на додану вартість, яку підприємство мало заявити до відшкодування з бюджету за жовтень 2012 року в сумі 297 790 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 12.03.2013 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000011504 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 573 499 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 286 749 грн.;

- № 0000021504 про збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 297 790 грн.

Актом перевірки встановлено, що в формуванні податкового кредиту за вересень-листопад 2012 року приймали участь передплати. Найбільші суми передплат були перераховані ТОВ «Бучанський завод склотари», незважаючи на те, що дане товариство мало перед позивачем заборгованість в розмірі 13 890 063,95 грн.

Крім того, з суми податку на додану вартість 1 433 253 грн. платником здійснено попередню оплату ТОВ «Бучанський завод склотари» в розмірі 907 500 грн., по якій станом на 01.02.2013 послуги не отримані, тому зазначена сума не врахована позивачем та даною перевіркою при розрахунку бюджетного відшкодування за жовтень та листопад 2012 року.

Фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Бучанський завод склотари», за якими позивачем сформовано податковий кредит судами попередніх інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: виписками по рахунку, видатковими та податковими накладними, актом звіряння розрахунків.

За результатами діяльності у вересні 2012 року та згідно декларації за вересень 2012 року позивач заявив до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення в розмірі 650 000 грн., яка сформувалась в попередніх місяцях.

При поданні декларації за жовтень 2012 року, сума від'ємного значення, яка виникла за результатами діяльності у вересні 2012 року у розмірі 1 065 358 грн. та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування вересня 2012 року був включений до податкового кредиту жовтня 2012 року в розмірі 58 426 грн. сформували суму від'ємного значення в розмірі 1 123 784 грн., яку платник податку має право заявити до бюджетного відшкодування в разі фактичної сплати постачальникам товарів/послуг. Позивачем в декларації за жовтень 2012 року відображено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 500 000 грн., тобто в межах фактично сплачених сум ПДВ постачальникам товарів/послуг.

Залишок від'ємного значення в розмірі 623 784 грн. після бюджетного відшкодування, яке заявлено в податковій декларації за жовтень 2012 року, включено до складу податкового кредиту наступного періоду, тобто листопада 2012 року, який заявлено до бюджетного відшкодування в податковій декларації за листопад 2012 року, після фактичної оплати постачальникам товарів/послуг.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 цього Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду..

Відповідно до п. 200.6 ст. 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Враховуючи положення наведених норм права та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо неправомірності прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області відхилити.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.В. Вербицька О.А. Моторний