Ухвала суду № 40842184, 24.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/53453/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2011 по справі №2а-806/11/0970 (№45160/11/9104) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олпол» до Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2011, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Олпол» до Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області щодо проведення бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Олпол» сум податку на додану вартість за період з лютого по червень 2007 року включно. В задоволенні іншої позовної вимоги відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція в Богородчанському районі Івано-Франківської області 19.08.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 04.10.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2011.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція в Богородчанському районі Івано-Франківської посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Олпол» подано до Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області податкові декларації з ПДВ та визначено суму бюджетного відшкодування: за лютий 2007 року в розмірі 8380,00грн., за березень 2007 року - 10800,00грн., за квітень 2007 року - 10018,00грн., за травень 2007 року - 5368,00грн., за червень 2007 року - 6917,00грн.

Державною податковою інспекцією в Богородчанському районі Івано-Франківської області 29.05.2007 проведено виїзну позапланову перевірку Товариством з обмеженою відповідальністю «Олпол», якою заявлені суми ПДВ, що підлягають відшкодуванню, підтверджено.

За результатами перевірки податковий орган підтвердив заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2007 року в сумі 10018,00грн., за травень 2007 року в сумі 5368,00грн., за червень 2007 року в сумі 6917,00грн, що зафіксовано в довідках від 04.07.2007 №131/23/31979496 та за від 19.09.2007 №200/23/31979496.

Проте заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 41483,00грн. було відшкодовано лише частково, невідшкодованим залишилось ПДВ в сумі 34111,00грн.

Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вимоги якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

За виникненням від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.

За встановлених обставин, позивачем виконано всі умови, передбачені Законом, а тому останній має право на отримання бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій щодо протиправності бездіяльності Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області щодо проведення бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Олпол» сум податку на додану вартість за період з лютого по червень 2007 року є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2011 по справі №2а-806/11/0970 (№45160/11/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв