Ухвала суду № 40836073, 30.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2014 рокусправа № 804/1130/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року у справі № 804/1130/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів № 0000602410 від 18.12.2013 p., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 2056,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року у сумі 430 грн. та за 4 квартал 2012 рік у сумі 1626 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що податковою інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПРАТ "СК "Дніпроінмед" за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012 р., за результатами якої був складений акт від 03.12.2013 року за № 345/24.1-05761620, на підставі якого були прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, вважає обґрунтування акту перевірки безпідставними, з огляду на те, що позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських відносин, які оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні адміністративного позовну відмовити. Апелянт зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що перевіркою не підтверджено наявність надання послуг страхування за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року, що свідчить про те, що правочини між ПрАТ "СК "Дніпроінмед" та страхувальниками не мали мети настання реальних наслідків. Відтак, за відсутності факту реальності господарської операції відповідні суми не можуть включатися до складу витрат за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати коштів;

У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпроінмед" за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки складено акт від 03.12.2013 року за № 345/24.1-05761620, в якому зафіксовані наступні порушення: ПАТ «Дніпроазот» в порушення вимог п 138.2 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України завищено витрати по взаємовідносинам з ПрАТ "СК "Дніпроінмед" за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 2056 грн., у тому числі за II квартал 2012 року - у сумі 430 грн. та IV квартал 2012 року, у сумі 1626 грн. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000602410 від 18.12.2013 p., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 2056,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року у сумі 430 грн. та за 4 квартал 2012 рік у сумі 1626 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5.2 розділу II "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 (далі - Порядок №984), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: 1) чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; 2) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; 3) у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг - п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.2 ст. 198 вказаного вище Кодексу, визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку. Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо того, що акт перевірки контрагента позивача ПрАТ "СК "Дніпроінмед" не може бути належним доказом та підтверджувати відсутність господарських операцій між позивачем та ПрАТ "СК "Дніпроінмед", оскільки чинне податкове законодавство не ставить податковий облік платника податків в залежність від правомірності господарської діяльності його контрагентів.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Дніпроазот» та ПрАТ "СК "Дніпроінмед" укладені Договори страхування, перелік яких зазначений на ст. 11-12 Акту перевірки. Зазначені договори було виконано сторонами в повному обсязі, ПАТ «Дніпроазот» здійснило оплату за вказаними договорами та фактично отримало послуги зі страхування, що підтверджується відповідними первинними документами, наданими до матеріалів справи. Таким чином, відповідно до складених первинних документів ПАТ «Дніпроазот» правомірно віднесло до складу валових витрат та податкового кредиту суми по взаємовідносинам з ПрАТ "СК "Дніпроінмед" у перевіряємий період.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що показники податкової звітності ПАТ «Дніпроазот» складені на підставі належним чином оформлених первинних документів по реально здійсненим операціям, первинні документи відповідають всім вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням того, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій постанові, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року у справі № 804/1130/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко