Постанова № 40836035, 19.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2014 рокусправа № 2а/0470/13044/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєва Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності

Фізичної особи ОСОБА_1,

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Ленінському районі міста Дніпропетровська

Дніпропетровської області Державної податкової служби,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 16 січня 2013 року

у справі № 2а/0470/13044/12

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності

Фізичної особи ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 49068;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Ленінському районі міста Дніпропетровська

Дніпропетровської області Державної податкової служби,

вул. Шаумяна, 5, м. Дніпропетровськ , 49027;

про скасування акта, -

встановили: Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 подано позов до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003411701.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Ільков В.В.) своєю постановою від 16 січня 2013 року позов задовольнив частково.

Скасував податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 40.289,00 грн. за основним платежем та 10.922,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині позову відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що виручка від реалізації продукції Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з серпня 2010 року по березень 2011 року перевищила 300.000,00 грн., внаслідок чого особа підлягала обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість з квітня 2011 року.

Збільшення суми грошового зобов'язання з квітня 2011 року по листопад 2011 року у розмірі 59.757,00 грн. за основним платежем є правомірним.

Проте, листом від 18 листопада 2011 року контролюючим органом безпідставно відмолено в реєстрації особи платником ПДВ. Отже, збільшення суми грошового зобов'язання період з грудня 2011 року по квітень 2012 року у розмірі 40.289,00 грн. є протиправним.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Суб'єкт підприємницької діяльності, Позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що суму 300.000,00 грн. слід обраховувати з дати набрання чинності Податковим кодексом України - з 01 січня 2011 року.

Крім того, Позивач не був платником ПДВ та з незалежних причин не мав змоги подавати податкові декларації. Отже, санкції у розмірі 2.040,00 грн. за неподання звітності застосовані протиправно.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались.

З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України після перерви, відповідно, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обставини справи: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена невиїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22 липня 2011 року по 15 червня 2012 року.

За результатами перевірки складений Акт № 627/172/НОМЕР_2 від 22.06.2012р.

В акті перевірки вчинено записи про порушення пункту 181.1 статті 181, статті 183, пункту 187.1 статті 187, статті 203 Податкового кодексу України.

Так, перевіркою встановлено, що оподаткування доходів від підприємницької діяльності у періоді з 22 липня 2011 року по 15 червня 2012 року здійснювалось на загальній системі оподаткування.

Обсяг виручки від реалізації товарів Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (через застосування РРО) за період з серпня 2010 року по березень 2011 року, сукупно склав 304.692,62 грн.

Таким чином, перевищення в березні 2011 року граничного обсягу виручки від реалізації продукції зобов'язувало реєстрацією платником ПДВ.

На підставі акту перевірки, 07 серпня 2012 року керівником контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003411701.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем 30 14010100 - податок на додану вартість, у розмірі 100.016,00 грн. основного платежу та 21.822,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій,

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спору між сторонами немає.

За позицією контролюючого органу, з чим в частині погодився суд першої інстанції, перевищення граничного обсягу виручки від реалізації продукції зобов'язувало платника реєстрацією платником ПДВ.

Проте, у відповідності з пунктом 181.1 ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Слід зазначити загальні вимоги до змісту акта документальної перевірки:

- чітке викладення сутності порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів;

- вказівку на період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому це порушення вчинено;

- письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- вказівку на первинний документ, на підставі якого здійснено записи в податковому та бухгалтерському обліку, та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Наведеним вимогам акт перевірки не відповідає.

Суб'єкту підприємницької діяльності визначено обсяг виручки від реалізації товарів на підставі звітів РРО.

Водночас, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, готівковою виручкою визначає суму фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження.

Позареалізаційні надходження - надходження від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.

Обачливі платники проводять через РРО будь-які готівкові надходження, що мають ознаку розрахунків за товари (роботи, послуги), тобто відповідають визначенню розрахункової операції за статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР. Отже, позиція органу стягнення щодо походження коштів є припущенням про те, що зазначені кошти є виручкою від реалізації.

Слід також вказати, що терміни «виручка від реалізації продукції», та «операції з поставки товарів», про які йде мова в пункті 181.1 ПКУ, є, безумовно, пов'язаними, та не є тотожними.

Отже, базовими для аналітичних дій, застосовне до спірного випадку, слід було б відбирати інші суттєві показники.

Окрім викладеного, за встановлених обставин, визначення суми податкового зобов'язання за результатами невиїзної перевірки не можна визнати достовірним.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, є підставами для скасування постанови суду першої інстанції в частині.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу Адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2013 року у справі № 2а/0470/13044/12 скасувати частково.

Позов Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0003411701.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна