Ухвала суду № 40836029, 02.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року

справа № 808/7994/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі №808/7994/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальність «РПП» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РПП» 10 жовтня 2013 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, згідно якого, просить визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0002242212 від 27 вересня 2013 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача з ПП «Автотрейдінг-2012», викладені у акті №1110/08-28-22-12/37167759 від 28 жовтня 2013 року (далі - акт перевірки) на підставі якого його було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в акті перевірки, про недодержання позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198 та пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України в момент вчинення правочину з ПП «Автотрейд – 2012» який не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПП «Автотрейд-2012» за лютий 2011 року та ТОВ «Контелл» за червень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №1110/08-23-22-12/37167759 від 12 серпня 2013 року в якому зроблено висновок про порушення позивачем 198.1, 198.6 статті 198 та пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість всього в розмірі 35230 грн. за лютий 2011 року.

Податкове зобов'язання з податку на додану вартість (основний платіж), визначене відповідачем у зв'язку із включенням позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2011 року податку на додану вартість в сумі 35230,00 грн. за податковою накладною №2292 від 28.02.2011 року на суму 35230,00 грн. виданою ПП «Автотрейд-2012» (а.с.36).

Згідно акта перевірки відповідач вважає, що вказана податкова накладна виписана за господарською операцією, яка є безтоварною, оскільки ПП «Автотрейд-2012» мав відносини з ТОВ «Контелл» діяльність якого здійснюється поза межами правового поля, отже його правочини є нікчемними.

Вказана позиція відповідача ґрунтується на висновку акта «Про неможливість проведення перевірки ПП Автотрейд-2012» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит за лютий, червень, серпень, вересень 2012 року».

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002242212 від 27 вересня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 35231 грн., в тому числі за основним платежем на суму 35230 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі – ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів/послуг, до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв’язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів/послуг, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між позивачем та ПП «Автотрейд-2012» укладено договір про надання послуг від 10 січня 2011 року №10/1, та додаткова угода до нього від 28 січня 2011 №1 року предметом якого є виконання у лютому 2011 року роботи (послуг) по виконанню (збірці) рекламної продукції (а.с. 17-21).

При цьому, з врахуванням положень п.п. 1, 2 ст.9 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судом першої інстанції досліджено питання щодо реального вчинення зазначеного правочину за наявності доказів, які підтверджують зазначені обставини: платіжного доручення від 28 березня 2013 року №198 (а.с. 24), актів списання матеріалів-калькуляції на виробництво продукції та випуск готової продукції від 18 лютого 2011 року №КА-0000031, №КА-0000032, №КА-0000033 та від 25 лютого 2011 № КА-0000034 (а.с. 161-164), накладні на прийняття продукції від 18 лютого 2011 року та від 25 лютого 2011 року (а.с. 165-166), виписки з журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 за 1 квартал 2011 року (а.с. 167), журнал проводок за лютий 2011 року (а.с. 168).

ТОВ «Автотрейд-2012» виписано податкову накладну від 28 лютого 2011 року (а.с.23).

Оплата товару підтверджується платіжним дорученням від 28 березня 2011 року №198 (а.с.24).

Придбаний товар повністю використано позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується договором постачання від 03 січня 2011 року № 3/1/11, додатковою угодою від 01 лютого 2013 року , видатковою накладною від 25 березня 2011 року №РН-0000049, рахунком-фактури від 21 березня 2011 року №СФ-0000059 (а.с. 170-175).

Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Автотрейд-2012» за наслідками яких сформовано спірний податковий кредит, оскільки встановлені обставини справи свідчать про надання послуг, їх оприбуткування, оплату їх вартості, використання у власній господарській діяльності.

Висновок відповідача про безтоварність укладеного між позивачем і ПП «Автотрейд-2012» правочину, а також про відсутність реального здійснення господарських операцій є безпідставним і необґрунтованим, оскільки реальність господарських операцій по укладеним правочинам підтверджена відповідними первинними документами. Всі первинні документи відповідають вимогам законодавства щодо їх оформлення.

Крім того в акті перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення зазначено, що податковий орган дійшов висновку про заниження податку на додану вартість по операціях придбання послуг від «Автотрейд-2012» за лютий 2011 року, на суму 35230 грн., на підставі акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва “Про неможливість проведення звірки суб'єкта господарювання ПП «Автотрейд-2012», згідно якого зроблено висновок про неможливість фактичного здійснення ПП «Автотрейд-2012» господарських операцій.

Між тим судом першої інстанції вірно встановлено, що акт перевірки ПП «Автотрейд-2012» не може бути достатнім та допустимим доказом нездійснення господарської операції. Належним доказом зазначеного факту можуть бути такі, що набрали законної сили рішення суду про визнання правочину недійсним або вирок суду у кримінальній справі. А за наявності факту не відображення контрагентом платника податку податкових зобов’язань, зазначена обставина не позбавляє такого платника податку права на формування податкового кредиту і валових витрат за операціями з таким контрагентом.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість висновку відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 35330 грн.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов’язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі №808/7994/13-а – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 03 жовтня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко