Постанова № 40835781, 06.10.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2014 року Справа № 904/1725/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Іванов О.Г.

секретар судового засідання Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача-1: Нугаєва В.В., довіреність №б/н від 14.04.14, представник;

відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Анта-Д", с. Капітанівка, Одеська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2014р. у справі №904/1725/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м.Дніпропетровськ

до відповідача-1: Приватного підприємства "Анта-Д", с.Капітанівка, Одеська область

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест", м.Дніпропетровськ

про: стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" звернулось з позовною заявою до Приватного підприємства "Анта-Д" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" про солідарне стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу №11351 від 02.04.2013р. у сумі 240016,46 грн., з яких 50816,23 грн. - проіндексована сума боргу, 181581,72 грн. - сума процентів за користування товарним кредитом, 7618,51 грн. - сума пені. Стягнення 4800,33 грн. судового збору позивач також просив провести солідарно.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2014р. у справі №904/1725/14 (суддя - Петренко І.В.) позовні вимоги задоволені частково. Солідарно стягнуто з Відповідачів на користь Позивача 50816,23 грн. проіндексованої суми боргу, 181581,72 грн. процентів за користування товарним кредитом, 3809,26 грн. пені, 4800,33 грн. судового збору та 7000,00 грн. витрат на послуги адвоката. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що матеріалами справи не підтверджено виконання Відповідачем-1 належним чином своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу продажу №11351 від 02.04.2013р., а відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором поруки, відповідно до якого останній виступає Поручителем перед Кредитором (Позивач) і солідарно відповідає за виконання Боржником (Відповідачем-1) своїх зобов'язань. Стягнення пені в меншій сумі обумовлено судом тими обставинами, що Відповідач-1 в більшій частині виконав свої зобов'язання, Позивач не зазнав великих збитків та не заперечував щодо зменшення суми пені.

ПП "Анта-Д" (Відповідач-1), не погодившись з означеним судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2014р. у справі №904/1725/14, задовольнити позов частково: стягнути з Відповідача 16809,82 грн. заборгованості, а у решті позовних вимог - відмовити. Відповідач-1 звертає увагу на некоректне проіндексування суми заборгованості з посиланням на п.п.4.7.-4.8. Договору. Зазначеними пунктами передбачена формула, за якою індексується сума вартості товару. Відповідач вважає неможливим застосування даної формули до індексування вартості товару. Пунктами 4.7.-4.8. передбачена зміна вартості товару відповідно до коливання курсу гривні до долару США, а отже їх застосування неможливе, оскільки договором, специфікаціями і видатковими накладними встановлювалась ціна у гривнях, вартість не передбачалась у доларах США. Відповідач-1 посилається також на некоректно проведений розрахунок штрафних санкцій. Позивачем неправомірно розділено загальну вартість заборгованості навпіл і нараховані штрафні санкції відповідно з 26.09.2013р. до моменту, коли на думку Позивача сплачені були перші 50% ціни, а також інші 50% від 26.10.2013р. і по даний час. Відповідач-1 вважає протиправним стягнення з нього нарахування 350% річних на заборгованість відповідно до п.п.7.2. -7.3. Договору. Проценти за користування товарним кредитом за п.п.7.2. -7.3. Договору не є тотожними з процентами за користування грошовими коштами відповідно до п. 5 ст.694, ст. 536 Цивільного кодексу України, а по суті є неустойкою у вигляді пені. Пеня за прострочення оплати продукції вже встановлена п. 7.1. Договору. Пеня, передбачена п. 7.1 Договору і пеня передбачена п. 7.2. Договору відносяться до одного виду юридичної відповідальності і не можуть бути стягнуті одночасно. Крім того, ПП "Анта-Д" звертає увагу на те, що ним було сплачено 12670,72 грн. заборгованості, натомість в призначенні платежу була зроблена помилка у номері і даті Договору, яка була виправлена шляхом звернення до Позивача з відповідним клопотанням. Таким чином, сума основного боргу складає 16809,82 грн.

ТОВ "Агросфера" (Позивач) у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що порядок здійснення розрахунку за поставлений товар визначений п. 4.8. Договору, який погоджений сторонами на підставі ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України. Пунктом 4.8. Договору узгоджено право Позивача на індексацію суми вартості Товару у гривні (боргу), у разі зміни (збільшення або зменшення) міжбанківського валютного курсу гривні до іноземної валюти - (долар США). Позивач не згоден із твердженням Відповідача-1 щодо невірного розрахунку суми пені і процентів за користування товарним кредитом. Наведені розрахунки Відповідача-1 здійснювались на суму, яка є непроіндексованою, тобто без врахування вимог п. 4.8 Договору. Відповідачем-1 враховані лише дні прострочки оплати по другій частині товарного кредиту (зі строком оплати до 25.10.2013р.), без належного розрахунку днів прострочки по першій частині товарного кредиту (зі строком платежу до 25.09.2013р.), по якій оплати також проводились з порушенням встановлених строків. Позивач вважає, що оскільки за Договором було надано товарний кредит в двох частинах, з вказівкою кінцевих строків виконання щодо кожної з них окремо, тому нарахування пені і процентів за користування товарним кредитом має здійснюватися щодо кожної частини окремо за відповідні періоди. Позивач зауважує, що передбачені у п.п.7.2 -7.3 Договору проценти не є неустойкою, а є процентами за користування товарним кредитом встановлені ч.5 ст. 694 Цивільного кодексу України і стягуються незалежно від наявності вини Відповідача-1. Крім того, Позивач вважає необґрунтованими і зауваження Відповідача-1 щодо неврахування оплати в сумі 12670,72 грн. Лист Відповідача про коригування призначення платежу був отриманий Позивачем після прийняття господарським судом рішення у справі.

ТОВ "Гран Інвест" (Відповідач-2) у своєму клопотанні від 07.07.2014р. зазначає, що вимоги Позивача є обґрунтованими, а оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області законним і таким, що прийняте з всебічним дослідженням всіх обставин справи, підтримав свою правову позицію викладену в заяві від 07.04.2014р. №02812/2014, де вказував на те, що укладаючи Договір поруки від 02.04.2013р. №11351-ПОР, товариство розуміло, що буде нести солідарну відповідальність за порушення ПП "Анта-Д" взятих на себе зобов'язань по Договору купівлі-продажу №11351 від 02.04.2013р. Просив розглянути апеляційну скаргу без участі його представника, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено із матеріалів справи, між ТОВ "Агросфера" (Продавець) і ПП "Анта-Д" (Покупець) 02.04.2013р. був укладений договір купівлі-продажу №11351, за умовами якого Продавець зобов'язався передати, а Покупець зобов'язався прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив іменованих у подальшому Товар, відповідно до умов даного Договору (Додаткових угод та специфікацій до нього).

Відповідно до п.3.1. і п.3.2. Договору, конкретний вид Товару, його асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати Товару наведені в Специфікаціях до даного Договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного Договору. Ціна Товару встановлена по домовленості Сторін, а Сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - Долар США. Оплата вартості Товару (виконання зобов'язання) підлягає у гривні, згідно розділу 4 цього Договору. Загальна сума Договору складається із суми вартості Товару по всіх Специфікаціях, підписаних в рамках цього Договору, які є його невід'ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у спосіб передбачений пунктами 4.7., 4.8. та суми процентів за користування товарним кредитом.

Специфікаціями №1 від 18.04.2013р., №2 від 08.05.2013р., №3 і №4 від 23.05.2013р. до укладеного договору встановлено строк поставки Товару до 01.08.2013р. Загальна вартість Товару за Специфікаціями склала 266480,54 грн. з ПДВ або 33339,24 доларів США.

Умови оплати Товару були викладені в Специфікаціях наступним чином: "Товар по даній Специфікації до Договору продається на умовах надання Продавцем Покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу. Продавець надає Покупцю Товарний кредит з відстрочкою платежу, з наступним графіком його сплати: 50% від суми вартості всього Товару по Специфікації Покупець має сплатити до 25.09.2013 року; решту 50% від суми вартості всього Товару по Специфікації Покупець має сплатити до 25.10.2013 року. Покупець має право на коригування ціни на Товар, придбаного згідно специфікації, в сторону зменшення, у розмірі 15%, лише при виконанні ним - Покупцем двох взаємопов'язаних умов, а саме: фактичне придбання всього об'єму Товару по даній специфікації, з дотриманням кількості Товару у розрізі асортименту за найменуванням; здійснення своєчасного розрахунку за придбаний Товар у розмірі 85% від загальної суми вартості Товару належної до сплати, з урахуванням умов пунктів 4.7., 4.8. Договору".

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що товарний кредит з відстрочкою платежу по даному Договору надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом. Товарний кредит наданий продавцем (позивачем) покупцю (відповідачу-1) в межах строків визначених умовами оплати товару у специфікації - є строком правомірного користування товарним кредитором. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених умовами оплати товару - є неправомірне користування покупцем (відповідачем-1) товарним кредитом. У разі несвоєчасної сплати товарного кредиту, покупець (відповідач-1) продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) по ставці згідно п. 7.2. (протягом 10-ти календарних днів), а далі по ставці згідно п. 7.3. договору.

Відповідно до п. 4.6. Договору, оплата вартості Товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились та узгодили зміну ціни на Товар в межах періоду часу, що вказаний у п. 4.7. та згідно способів викладених у пунктах 4.7, 4.8., Договору.

Сторонами узгоджена зміна ціни на Товар, а саме обумовлено, що якщо у періоди часу: з моменту підписання специфікації до відвантаження (поставки товару) та протягом всього строку користування покупцем (відповідачем-1) товарним кредитом (як правомірне користування так і неправомірне), офіційний курс гривні до іноземної валюти - (Долар США) зміниться в більшу або меншу сторону від офіційного курсу гривні до іноземної валюти - (Долар США), що визначений у специфікації до договору на момент її підписання, покупець (відповідач-1) зобов'язаний сплатити продавцю (позивачу) проіндексовану суму вартості товару у гривні по договору, як проданого на умовах товарного кредиту, так і на інших умовах.

Пунктом 4.8. договору купівлі-продажу передбачено, що якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - (Долар США) А1 існуючий на певну дату у періодах, про які йдеться мова у п. 4.7. договору, буде величиною меншою, ніж існуюча на ту ж дату ставка міжбанківського валютного курсу гривні до долара США (курс продажу), підтвердженого ПАТ "АКТАБАНК" чи/або ПАТ "ПУМБ", чи/або "ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Банк обирається за вибором продавця (позивача), то продавець (позивач) має право на індексацію суми вартості товару у гривні, а покупець (відповідач-1) зобов'язаний сплатити продавцю (позивачу) уже проіндексовану суму вартості товару у гривні, з врахуванням ставки міжбанківського валютного курсу гривні до долара США (курс продажу), згідно наступної формули:

Проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як (М1:А0)хСП=ПСП, де:

М1 - міжбанківський курс гривні до долара США (курс продажу) на дату, коли мало місце його зміна в більшу або меншу сторону по відношенню до А0;

А0 - це:

- (при першій індексації суми вартості товару (боргу)) - офіційний курс гривні до іноземної валюти - Долара США визначений у специфікації до Договору;

- (при кожній черговій індексації) - це курс гривні до іноземної валюти - Долара США, який при попередній індексації суми вартості товару (боргу) був на місці показника М1.

СП - сума вартості товару (боргу), яка підлягає індексації (першій чи черговій) станом на:

- дату, коли грошові кошти від покупця (відповідача-1) (оплата по договору) зараховані на розрахунковий рахунок продавця (позивача);

- дату, вказану в умовах оплати у специфікації, як останній день строку погашення товарного кредиту;

- дату будь-яку послідуючу, яка йде після дати, вказаної в умовах оплати у специфікації, як строк погашення товарного кредиту.

ПСП - проіндексована сума вартості товару (боргу).

Міжбанківський курс гривні до Долара США (курс продажу) підтверджується довідкою ПАТ "АКТАБАНК" чи/або ПАТ "ПУМБ", чи/або ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (за вибором продавця (позивача). Кількість разів, при яких може бути задіяна індексація суми вартості товару у гривні (боргу), є необмеженою і прямо пропорційно залежить від кількості разів зміни курсу гривні до долара США, згідно пунктів 4.7., 4.8. договору, у періоди: починаючи з моменту підписання специфікації до відвантаження (поставки товару покупцю), та протягом всього періоду користування покупцем (відповідачем) товарним кредитом (як правомірного користування так і не правомірного) (п.п. 4.7.-4.8. Договору).

За умовами п. 13.1. Договір набирає сили з моменту підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2013р., а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим Договором.

Одночасно з укладеним договором купівлі-продажу 02.04.2013р. між ТОВ "Агросфера" (Кредитор) і ТОВ "Гран Інвест" (Поручитель) за №11351-ПОР був укладений договір поруки, за яким Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за порушення ПП "Анта-Д" (Боржник) його зобов'язань перед Кредитором по основному договору, передбаченому розділом 2 цього договору поруки, що включає: погашення (сплату) товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі та у строк згідно основного договору; погашення (сплату) суми, на яку збільшено вартість товару, у зв'язку із застосуванням способу зміни ціни на товар (індексація) згідно умов основного договору; сплату процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основного договору та процентів за користування грошовими коштами; сплату неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основного договору, а також сплату усіх можливих судових та/або господарських витрат, пов'язаних з розглядом справ, предметами яких будуть вимоги Кредитора, пов'язані з виконанням основного договору.

Під основним договором в цьому договорі розуміють договір купівлі-продажу №11351 від 02.04.2013р., укладений між Кредитором (в основному договорі іменується Продавець) та Боржником (в основному договорі іменується Покупець) (п.2.1. Договору)

Встановлено п. 1.4. Договору, що Поручитель відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов'язанням Боржника перед Кредитором по основному договору. При цьому Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх Боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Цим договором поруки забезпечується виконання зобов'язання у повному обсязі.

Відповідно до п. 8.1. Договору поруки, цей договір набрав чинності з дати його підписання та діє протягом 4-х років.

Господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, Позивач за видатковими накладними №№230421/07 230422/07 від 23.04.2013р., №200541/07 від 20.05.2013р., №240535/07 від 24.05.2013р. №270508/07 від 27.05.2013р. передав Відповідачу-1 товар на загальну суму 266480,54 грн. (а.с.37-41).

Товар був отриманий представником Відповідача-1 - Гуменюк А.І. на підставі довіреностей: №110 від 19.04.2013р., №9 від 20.05.2013р. №13 від 24.04.2013р.(а.с.42-44).

Оплата товару була проведена Відповідачем-1 частково в сумі 237000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №11 від 21.02.2014р., №1 від 30.01.2014р., №37 від 24.12.2013р., №29 від 18.12.2013р., №16 від 03.12.2013р., №9 від 24.11.2013р., №208 від 29.10.2013р. №173 від 11.10.2013р. (а.с.115-122). При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано врахував пояснення Позивача, що зазначення в призначенні платежу договору №11347-П від 01.04.2013р. є помилковим, а зарахування сум саме за договором №11351 від 02.04.2013р. підтверджується копіями листів Відповідача-1 до Позивача від 11.10.2013р., 29.10.2013р., 25.11.2013р., 04.12.2013р., 18.12.2013р., 24.12.2013р., 31.01.2014р. та 21.02.2014р. про прохання зарахувати грошові кошти на договір (а.с.26-33) та виписками ПАТ "АктаБанка" по рахунку (а.с.45-52), а також обґрунтовано врахував, що оплати, здійснені платіжними дорученнями 343 ві9 19.04.2013р. на суму 15250,81 грн. та №53 від 14.05.2013р. на суму 1559,01 грн. відповідних листів не мали.

Щодо доводів відповідача-1 у його апеляційній скарзі про те, що господарським судом першої інстанції необґрунтовано не було зменшено розмір основного боргу та не припинено провадження у справі на суму 12670,72 грн., яка була перерахована відповідачем-1 під час розгляду даної справи до прийняття оскаржуваного рішення, то вони відхиляються колегією суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду з тих підстав, що, як вірно було встановлено місцевим господарським судом, відповідно до платіжного доручення №50 від 06.05.2014р. грошові кошти в сумі 12670,72 грн. були перераховані відповідачем-1 в якості оплати по іншому договору № 11347-п від 01.04.2013р., а лист Відповідача-1 за вих. № 1 від 13.05.2014р., яким позивача було повідомлено про допущену помилку під час формування зазначеного платіжного доручення у зазначенні договору та який містив прохання зарахувати відповідний платіж саме в якості сплати по договору №11351 від 02.04.2013р. хоча і був направлений на адресу Позивача 13.05.2014р. до прийняття рішення господарським судом у справі, що підтверджується копією фіскального чеку і описом вкладення у лист (а.с. 171-172), проте ще не був ним отриманий і відповідні корегування у розрахунках сторін не відбулись. Не надано належних письмових доказів погодження позивачем віднесення зазначеного платежу на спірний договір і під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції. На думку судової колегії у разі надання позивачем такого погодження, врахування цього платежу можливо на стадії виконання судового ршіення.

Відповідач-1 своєчасних та у повному обсязі розрахунків, відповідно до умов договору купівлі-продажу №11351 від 02.04.2013р. не здійснив, чим порушив взяті на себе зобов'язання.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо порядку виконання своїх зобов'язань за договором купівлі продажу та договором поруки.

Як визначає ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 694 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Наведені вище норми чинного законодавства України надають право сторонам за договором купівлі-продажу товару з розстроченням платежу встановити в умовах такого договору ціну товару з визначенням грошового еквіваленту в іноземній валюті, суми, що підлягає сплаті у гривнях, та передбачити можливість здійснювати перерахунок ціни товару, проданого в кредит.

За приписами ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Оскільки пунктом 4.8 договору купівлі-продажу сторонами було узгоджено право позивача на індексацію суми вартості товару (боргу) у гривні, у разі зміни (збільшення або зменшення) міжбанківського валютного курсу гривні до іноземної валюти (долару США), позивач мав законні підстави перерахунку суми боргу з урахуванням відповідних змін, що спростовує доводи апеляційної скарги відповідача-1 щодо неправомірної зміни позивачем остаточної вартості товару (перерахунку ціни товару) у зв'язку зі зміною офіційного обмінного курсу Національного банку України національної валюти гривні до долару США на дату надходження від відповідача платежів в оплату товару за вказаним договором купівлі-продажу.

Перевіривши розрахунки позивача, щодо порядку виконання яких позивачем були надані суду апеляційної інстанції додаткові пояснення (а.с. 236-238), колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду визнає їх такими, що відповідають порядку визначення вартості товару та погашення заборгованості, який був передбачений сторонами в умовах договору купівлі-продажу, тому погоджується із висновком суду першої інстанції, який правильно встановив, що розмір проіндексованої суми основного боргу відповідача-1 перед позивачем становить 50816,23 грн. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача-1 про те, що зарахування платежів відповідача-1 мало здійснюватись у іншому порядку та без внесення змін (індексації) у вартість товару, то вони не знайшли свого підтвердження у матеріалах даної судової справи.

Надані суду відповідачем-1 контррозрахунки заборгованості, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду визнає їх такими, що не відповідають порядку розрахунків, який був визначений в умовах укладеного між сторонами договору купівлі-продажу та фактичним обставинам, які склались під час виконання цього договору, зокрема фактам неповноти та несвоєчасності оплати товару зі сторони відповідача-1, оскільки здійснювались на суму, яка є непроіндексованою, тобто без врахування вимог п. 4.8 Договору. Відповідачем-1 враховані лише дні прострочки оплати по другій частині товарного кредиту (зі строком оплати до 25.10.2013р.), без належного розрахунку днів прострочки по першій частині товарного кредиту (зі строком платежу до 25.09.2013р.), по якій оплати також проводились з порушенням встановлених строків, а відтак є суб'єктивним баченням відповідачем-1 порядку виконання вказаного договору купівлі-продажу, тому не можуть бути враховані при визначені розміру дійсної заборгованості відповідача-1.

Додатково до суми основного боргу позивач також просив стягнути з відповідачів грошові кошти у сумі 181581,72 грн. процентів, які були нараховані за користування товарним кредитом.

Стягнення процентів сторони передбачили в розділі 7 Договору купівлі-продажу.

Так, якщо Покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховується 35 процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, та протягом 10-ти календарних днів, тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка, визначена у п. 7.3. цього Договору (п.7.2. Договору купівлі-продажу).

Якщо Покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 350 процентів річних за користування товарним кредитом (п.7.3. Договору купівлі-продажу).

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено право продавця у разі прострочення оплати товару вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 5 ст. 694 Цивільного кодексу України також встановлено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає безпідставним твердження Відповідача-1, що проценти за користування товарним кредитом, сплата яких передбачена умовами вказаного договору купівлі-продажу, по своїй суті є неустойкою у вигляді пені, тому відносяться до одного виду юридичної відповідальності та не можуть стягуватись одночасно, оскільки, згідно ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення.

Так, відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 названого Кодексу).

Вищий господарський суд України в оглядовому листі від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" надав роз'яснення, згідно з якими пеню необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, що є платою саме за користування ними, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. Передбачені договором проценти не є неустойкою (штрафом, пенею), а є саме процентами за користування товарним кредитом відповідно до частини п'ятої статті 694 ЦК України та стягуються незалежно від наявності вини боржника. Зазначені проценти за своєю правовою природою є боргом, тому зменшення їх розміру неможливе.

Пунктом 7.1. вказаного договору купівлі-продажу сторонами узгоджено, що у випадку порушення термінів оплати, обумовлених у Специфікації (ях) до Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати. Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу встановлено окремі зобов'язання відповідача-1 як зі сплати процентів за користування товарним кредитом, так і зі сплати неустойки (пені) за порушення виконання ним своїх грошових зобов'язань, що не може вважатися покладенням подвійної відповідальності за одне й те саме цивільне правопорушення.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи викладені і в ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно визнав обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, та задовольнив позовні вимоги позивача до обох відповідачів, як кредитора, щодо якого існує солідарний обов'язок у двох боржників, щодо солідарного стягнення суми основного боргу та процентів за користування товарним кредитом, а також пені, розмір якої суд, скориставшись правом наданим п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшив на 50% відсотків.

Враховуючи викладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, і підстав для скасування або зміни цього рішення, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, немає. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідача-1 понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на цю особу.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Анта-Д" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2014р. у справі №904/1725/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено - 10.10.2014р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов