ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/18051/14 01.10.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонорика"
до Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк"
про розірвання договору та стягнення 10 740,26 євро
Суддя Лиськов М.О.
Представники сторін:
від позивача: Орел П.В. за довіреністю від 25.06.2014
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 01.10.2014 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
27.06.2014 до Господарського суду міста Києва із позовною заявою від 22.08.2014 звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Біонорика" до Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" про розірвання договору та стягнення 10 740,26 євро.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 порушено провадження у справі №910/18051/14 та призначено розгляд справи на 10.09.2014.
04.09.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
09.09.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 10.09.2014 не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, однак до канцелярії суду 04.09.2014 надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд, розглянувши вказане клопотання, задовольнив його.
В судове засідання, призначене на 10.09.2014, з'явилися представники позивача, надали пояснення та підтримали подану 09.09.2014 заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать Публічному акціонерному товариству "Міський комерційний банк" в межах заявлених позивачем позовних вимог.
Ухвалою суду 10.09.2014, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонорика" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Публічному акціонерному товариству "Міський комерційний банк" - відмовлено, розгляд справи відкладено на 01.10.2014.
В судове засідання, призначене на 01.10.2014, з'явився представник позивача, надав пояснення.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 10.09.2014 не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, однак до канцелярії суду 25.09.2014 надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд, розглянувши вказане клопотання, відмовив в його задоволенні оскілки, розгляд даної справи за клопотання відповідача відкладався, а такі дії останнього спрямовані на затягуання розгляду судової справи.
У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
25.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біонорика" (надалі - позивач, Клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" (надалі - відповідач, Банк) укладено договір банківського рахунку № 23-506/юо (надалі - Договір).
Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору, Банк, після отримання від Клієнта документів, визначених діючим законодавством, здійснення належної ідентифікації Клієнта та його уповноважених представників, відкриває Клієнту поточний рахунок № 260043486901 (Гривня, Долар США, Євро, Російський рубль) (надалі - рахунок) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, отримує плату за обслуговування Клієнта згідно з Тарифами на операції та послуги Банку (надалі Тарифи), що є Додатком/ками до цього Договору. Підписання цього Договору Клієнтом підтверджує отримання ним Тарифів та погодження з ними. Дія цього Договору буде поширюватись також на будь-які інші поточні рахунки, що будуть відкриті Банком Клієнту в майбутньому протягом строку дії цього Договору, якщо інше не буде обумовлено Банком та Клієнтом при відкритті таких рахунків.
19.05.2014 Позивач звернувся до Відповідача з платіжним дорученням в іноземні валюті № 2, згідного якого доручив Відповідачу перерахувати кошти в сумі 170 000,00 Євро зі свого поточного рахунку, відкритого у Відповідача, на свій рахунок в ПАТ "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" м. Києва.
Натомість Відповідач кошти Позивача з його поточного рахунку списав, але перерахунку на поточний рахунок Позивача в ПАТ "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" м. Києва не здійснив.
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Відповідача про стягнення коштів в сумі 170 000,00 (сто сімдесят тисяч) Євро, що еквівалентно 2 732 236,50 гривні.
23.09.2014 рішенням судді Зеленіної Н.І. 910/12769/14 вказаний позов задоволено в повному обсязі.
Позивач 20.08.2014 року звернувся до Відповідача з заявами про закриття всіх своїх рахунків, що були відкриті на підставі Договору № 23-506/юо від 25.10.2013, у зв'язку з чим просив негайно перерахувати валютні кошти у сумі 170 000,00 Євро на рахунок Позивача, відкритий в ПАТ "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" м. Києва.
В порушення вимог діючого законодавства та умов укладеного між сторонами Договору, Відповідач рахунок Позивача не закрив, Договір не розірвав, а грошові кошти Позивача відповідно до платіжного доручення №2 від 19.05.2014 року не перерахував.
Зважаючи на те, що банк порушує прийняті на себе зобов'язання за Договором, Позивач звернувся до суду з вимогою розірвати Договір банківського рахунку № 23-506/юо від 25.10.2013.
Підстави розірвання договору банківського рахунку передбачені положеннями статті 1075 Цивільного кодексу України. Так договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час (частина 1 статті 1075 ЦК України). Закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку, форма та зміст якої встановлюються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.8.2. укладеного між сторонами Договору банківського рахунку, дія цього договору припиняється:
8.2.1 уразі розірвання в односторонньому порядку за ініціативою однієї із Сторін у випадках передбачених п. 8.З., п.п. 8.4.1. - 8.4.5. цього договору;
8.2.2 за рішенням суду.
У п. 8.3. договору передбачено, що Клієнт має право у будь-який час в односторонньому порядку розірвати цей договір, надавши Банку заяву про закриття рахунку. Договір вважається припиненим у разі закриття Клієнтом усіх рахунків відкритих у Банку.
Відповідно до п. 20.5 Інструкції закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі.
За приписами частини 3 статті 1075 Цивільного кодексу України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Відповідно до п. 20.6. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003, банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо).
Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви.
Позивач звернувся до відповідача з заявами про закриття рахунків 20.08.2014.
Разом з тим, в порушення всіх вищезазначених вимог діючого законодавства та укладеного між сторонами Договору, Відповідач поточний рахунок № 260043486901 Позивача не закрив, Договір банківського рахунку не розірвав та не здійснив всіх передбачених чинним законодавством дій, пов'язаних з закриттям рахунку Позивача.
Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь штрафні санкції, а саме пеню в сумі 9 412,87 Євро, 3 % річних у розмірі 1 327,40 Євро.
Відповідно до п. 1.1. договору банк, після отримання від клієнта документів, визначених діючим законодавством, здійснення належної ідентифікації клієнта та його уповноважених представників, відкриває клієнту поточний рахунок № 260043486901 (Гривня, Долар США, Євро, Російський рубль) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, отримує плату за обслуговування клієнта згідно з тарифами на операції та послуги банку, що є додатком до цього договору.
Пунктами 2.3., 2.4., 2.7. Договору сторони встановили, що платежі з рахунку Клієнта проводяться за його дорученням на підставі розрахункових документів у межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня. У разі виникнення у Клієнта потреби в термінових платежах, Банк, в разі технічної можливості, може здійснювати платежі з рахунку Клієнта з урахуванням поточних надходжень за умови погодження виконання цих платежів Банком. Розрахункові документи подаються до Банку як на паперових носіях так і у вигляді електронних документів, з використанням системи „Клієнт-Банк" при умові укладання Сторонами окремого договору, який є невід'ємною частиною цього Договору. Розрахункові документи Клієнта на переказ грошових коштів з рахунку Банк приймає і виконує в день їх надходження, якщо вони надані в Банк в операційний час. В разі надходження документів після операційного часу вони приймаються як "вечірні" і виконуються наступного операційного дня. По узгодженню Сторін та оплати вартості послуг відповідно до розділу 4 цього Договору платіжні доручення Клієнта банк може виконати після операційного часу.
19.05.2014 Пзивач надав Вдповідачу платіжне доручення в іноземні валюті № 2, згідного якого доручив відповідачу перерахувати кошти 170 000,00 Євро зі свого поточного рахунку, відкритого у відповідача, на свій рахунок в AT "Укрексімбанк".
Проте, як зазначає Пзивач, кошти з його поточного рахунку відповідачем були списані, але на поточний рахунок позивача в AT "Укрексімбанк" зараховані не були.
04.06.2014 Пзивач звернувся до Вдповідача з листом № 226, у якому просив дати письмову довідку про проведення операції згідно платіжного доручення № 2 від 19.05.2014 та вказати місце знаходження вищезазначених валютних коштів.
12.06.2014 Вдповідач направив позивачу лист № 121/2802/1, яким повідомив, що кошти у сумі 170 000,00 Євро списані з поточного рахунку позивача 260043486901, тимчасово зараховані на рахунок № 2909404 та обліковуються на цьому рахунку.
Таким чином, позивач вказує, що відповідач неправомірно утримує кошти позивача в сумі 170 000,00 Євро та не виконує доручення останнього щодо перерахунку зазначених коштів на поточний рахунок позивача, відкритий в іншому банку
Згідно з п. 2.3. договору платежі з рахунку клієнта проводяться за його дорученням на підставі розрахункових документів у межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня. У разі виникнення у клієнта потреби в термінових платежах, банк, в разі технічної можливості, може здійснювати платежі з рахунку клієнта з урахуванням поточних надходжень за умови погодження виконання цих платежів банком.
У п. 2.7 договору зазначено, що розрахункові документи клієнта на переказ грошових коштів з рахунку банк приймає і виконує в день їх надходження, якщо вони надані в банк в операційний час. В разі надходження документів після операційного часу вони приймаються як «вечірні» і виконуються наступного операційного дня.
Згідно з п. 3.1.1. договору банк має право користуватися коштами клієнта, які зберігаються на рахунку, гарантуючи їх наявність і проведення операцій по рахунку на першу вимогу клієнта.
Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку за умови дотримання вимог чинного законодавства України, крім випадків примусового списання (стягнення). Операції по рахунку можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України (п. 3.2.1. договору).
Відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Згідно зі статтею 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідач своїх зобов'язань за Договором у встановлений строк не виконав.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.1. Договору № 23-506/юо від 25 жовтня 2013 року передбачено, що за несвоєчасне чи неправильне списання коштів з рахунку клієнта з вини банку , а також за несвоєчасне чи неправильне, з вини банку, зарахування сум, які належать клієнту, банк сплачує клієнту пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на суму, що підлягала зарахуванню за кожний день прострочення.
Отже, враховуючи факт прострочення Відповідачем виконання доручення Позивача щодо перерахування коштів згідно умов договору, наявні підстави для стягнення з Відповідача на користь Позивача пені у розмірі 9 412,87 Євро та 3% річних у розмірі 1 327,39 Євро.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати Договір банківського рахунку № 23-506/юо від 25.10.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біонорика» (код з ЄДРПОУ 36301643) та Публічним акціонерним товариством «Міський комерційний банк» (код з ЄДРПОУ 34353904).
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33; код ЄДРПОУ 34353904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонорика" (02094, м. Київ, вул. Мініна, 9; код ЄДРПОУ 36301643) 163 962 (сто шістдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят два) грн. 88 коп., що в еквіваленті дорівнює 9 412 (дев'ять тисяч чотириста дванадцять) Євро 87 євро центів та 23 121 (двадцять три тисячі сто двадцять одна) грн. 98 коп. , що в еквіваленті дорівнює 1 327 (одна тисяча триста двадцять сім) Євро 40 євро центів, які зарахувати на поточний рахунок ТОВ "Біонорика" згідно наступних реквізитів: The JOIN STOCK COMPANY "THE STATE EXPORT-IMPORT BANK OF UKRAIN" Ukraine.03150.Kiev.127 Gorkogo Str. Acc 26006010044574 LLC "BIONORICA" Ukraine.02095. Kiev. 9 Minina Str.
4.. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33; код ЄДРПОУ 34353904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонорика" (02094, м. Київ, вул. Мініна, 9; код ЄДРПОУ 36301643) 4 959 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 70 коп. судового збору, які зарахувати на поточний рахунок ТОВ "Біонорика" згідно наступних реквізитів: поточний рахунок 26006010044574 у AT "Укрексімбанк" МФО 322313.
5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 07.10.2014
Суддя М.О. Лиськов
Судове рішення № 40835707, Господарський суд м. Києва було прийнято 01.10.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/18051/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: