Рішення № 40835685, 01.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15476/14 01.10.14

За позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області

до Державної установи "Інститут охорони ґрунтів України"

про стягнення 2523,91 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін :

Від позивача: Лабутіна О.А. (дов.), Красновид Н.Л. (дов.)

Від відповідача: Палєй О.П. (дов.)

У судовому засіданні 01.10.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" 2523,91 грн. заборгованості за Договором №659/13 від 11.04.2013р., з яких: 2271,78 грн. -основна заборгованість, 252,13 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2014р. порушено провадження у справі № 910/15476/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.08.2014р.

08.08.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області надійшли документи по справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

11.08.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" надійшли заперечення на позовну заяву.

Представник позивача - Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в судове засідання 12.08.2014р. не з'явився, проте від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2014 р. відкладено розгляд справи №910/15476/14 на 09.09.2014р.

Представник позивача - Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в судовому засіданні 09.09.2014р. надав суду пояснення по суті позовних вимог, документи по справі та клопотання про продовження строків вирішення спору у даній справі.

Представник відповідача - Державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" в судовому засіданні 09.09.2014р. надав суду пояснення щодо заперечень на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2014р. продовжено строки вирішення спору у справі №910/15476/14.

В судовому засіданні 09.09.2014р. оголошено перерву до 01.10.2014р.

Представники позивача - Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в судовому засіданні 01.10.2014р., позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" в судовому засіданні 01.10.2014р. надав пояснення по справі, не заперечив щодо надання позивачем послуг за Договором №659/13 від 11.04.2013р.

В судовому засіданні 01.10.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (позивач, охорона) та Державною установою "Інститут охорони ґрунтів України" (відповідач, замовник) укладено Договір на централізовану охорону об'єктів підрозділом Державної служби охорони при Міністерства внутрішніх справ України №659/13 від 11.04.2013р. (надалі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а охорона зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті за адресою: смт. Чабани, вул. Машинобудівельників, 2-Б та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна охоронних послуг за цим Договором є договірною і визначається сторонами в розрахунку та протоколі узгодження договірної ціни (додатки № 1,2 до Договору), які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно до п. 3.2. Договору, вартість охоронних послуг по Договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами і підставі дислокації та розрахунку, відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості 6758,10 грн. за 2013 рік, згідно дислокації. Оплата за послуги охорони здійснюєть замовником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони не пізніше 10 числа поточного місяця, за попередній. Датою оплати вважається дата зарахування коштів замовника на банківський рахунок охорони.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що замовник своєчасно надсилає до охорони свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату, актів виконаних робіт та інших необхідних йому фінансових документів. Будь-яке недотримання замовником своїх зобов'язань за цим Договором щодо передачі об'єктів під охорону, не є підставою для зміни ним розміру та строків оплати за цим Договором.

Якщо протягом 5-х робочих днів з дати отримання від охорони актів виконаних робіт замовник не повернув підписаний та скріплений печаткою примірник охорони, не подав письмової мотивованої відмови в його підписання або обґрунтованих письмових заперечень, послуги вважаються наданими в повному обсязі прийнятими замовником та підлягають оплаті в повному обсязі (п. 3.4.).

Пунктом 5.1.10. Договору передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату по цьому Договору.

Відповідно до п. 13.1 Договору, цей Договір укладається сторонами строком до 31 грудня. Якщо за один місяць до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору, дія Договору вважається продовженою за згодою обох сторін на кожний наступний рік.

На виконання умов вказаного договору, позивачем у період з травня 2013р. по грудень 2013р. надано відповідачу послуги з охорони на загальну суму 4529,26 грн., проте відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснено оплату за надані послуги в травні 2013 року, липні 2013 року, вересні 2013 року та грудні 2013 року на загальну суму 2271,78 грн.

В матеріалах справи міститься претензія позивача вих. №13/1-1-1-973 від 25.06.2014р. про оплату заборгованості за Договором №659/13 від 11.04.2013р. у розмірі 2271,78 грн. направлена на адресу відповідача 02.07.2014р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 02.07.2014р., фіскальним чеком №2294 від 02.07.2014р та списком поштових відправлень. Також, разом з вказаною претензією позивачем надіслано відповідачу акти наданих послуг за вересень - грудень 2013 року.

Враховуючи те, що у відповідача утворилась заборгованості за Договором №659/13 від 11.04.2013р. у розмірі 2271,78 грн. позивачем здійснено нарахування 252,13 грн. інфляційних втрат на суму боргу за період з січня 2014 р. по червень 2014р.

Відповідач у запереченнях на позов зазначив, що у зв'язку з тим, що акти виконаних послуг та рахунки фактури на оплату послуг були направлені позивачем тільки у 2014 році, відповідачем не було включено вартість послуг у звітність по заборгованості на 2013 рік, що призвело до відсутності можливості оплатити надані позивачем послуги. В судовому засіданні 01.10.2014 року представник відповідача підтвердив факт надання позивачем послуг за спірний період, а саме: в травні 2013 року, в липні 2013 року, в вересні 2013 року та грудні 2013 року.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог та зазначено позивачем, відповідач не здійснив оплату за надані послуги в травні 2013 року, липні 2013 року, вересні 2013 року та грудні 2013 року на загальну суму 2271,78 грн.

В підтвердження факту надання послуг у травні 2013 року, липні 2013 року, вересні 2013 року та грудні 2013 року позивачем надано суду акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за травень №ПУ-0008066, за липень 2013 року №ПУ-0010230, за вересень 2013 року №ПУ-0013752, за грудень 2013 №ПУ-0019364 та рахунки на оплату №ПУ-0001488 від 06.05.2013р., №№ПУ-0002471 від 01.07.2013р., №ПУ-0002830 від 02.09.2013р., №ПУ-0003406 від 02.12.2013р. Позивач в своїх поясненнях по суті позовних вимог зазначив, що вищевказані акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за травень №ПУ-0008066, за липень 2013 року №ПУ-0010230, за вересень 2013 року №ПУ-0013752, за грудень 2013 №ПУ-0019364 відповідачем підписані не були.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.10.2014р. підтвердив факт надання позивачем послуг в травні 2013 року, липні 2013 року, вересні 2013 року та грудні 2013 року на загальну суму 2271,78 грн. Також, в запереченнях на позов, відповідачем було зазначено, що акти наданих послуг були направлені відповідачу в 2014 році та не заперечив факту надання послуг у зазначені періоди.

З огляду на вищевстановлені судом обставини, суд дійшов висновку про підтвердження факту надання позивачем в травні 2013 року, липні 2013 року, вересні 2013 року та грудні 2013 року відповідачу послуг з охорони за Договором №659/13 від 11.04.2013р. у розмірі 2271,78 грн. та відповідно - прийняття вказаних послуг відповідачем.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за Договором на централізовану охорону об'єктів підрозділом Державної служби охорони при Міністерства внутрішніх справ України №659/13 від 11.04.2013р. у частині оплати наданих послуг, заборгованість у розмірі 2271,78 грн. за даним Договором відповідачем не спростована, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов у даній частині підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, також заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 252,13 грн. нарахованих на загальну суму заборгованості.

З розрахунку інфляційних втрат вбачається, що позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат у розмірі 252,13 грн. за період з січня 2014 р. по червень 2014р.

Проте, враховуючи те, що позивач направив відповідачу акти наданих послуг з охорони за Договором на централізовану охорону об'єктів підрозділом Державної служби охорони при Міністерства внутрішніх справ України №659/13 від 11.04.2013р. лише в липні 2014 року, а нарахування інфляційних втрат у розмірі 252,13 грн. здійснено за період з січня 2014 р. по червень 2014р., то суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 252,13 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" (04112, м. Київ, вулиця Олени Теліги, будинок 8, код ЄДРПОУ 25835792) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (01033, Київ, вулиця Гайдара, будинок 8, код ЄДРПОУ 08596914) 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одну) грн. 78 коп. - заборгованості, 1644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) грн. 49 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.10.2014р.

Суддя О.В. Гулевець