Рішення № 40833274, 01.10.2014, Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1828/14-ц

2/382/672/14

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2014 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин Київської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк» Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в котрій вказано, що 23 серпня 2006 року Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк "Надра", правонаступником якого з 04 лютого 2011 року є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір 42/МК/МБ/2006-840, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит на споживчі цілі на загальну суму 20 000, 00 доларів США із розрахунку 14,50 % на рік строком з 23 серпня 2006 року по 18 серпня 2008 року. За договором поруки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов'язалися відповідати перед позивачем як солідарні боржники. Відповідно до договору поруки ОСОБА_2 є поручителем перед позивачем за належне виконання ОСОБА_1 зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 42/МК/МБ/2006-840 від 23.08.2006 року. При цьому ОСОБА_2 повинна виконати всі зобов'язання в тому ж порядку, який встановлений для ОСОБА_1 кредитним договором. Станом на 25 квітня 2014 року за відповідачами наявна заборгованість по кредитному договору в сумі 37 488,71 доларів США, в тому числі: непогашений кредит - 15 726,91 доларів США, несплачені відсотки - 16 052,23 доларів США, несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 4 128,4 доларів США, несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу - 1 581,33 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 25 квітня 2014 року 1138,32 гривень за 100 доларів США становить 426 741,57 грн., в тому числі: непогашений кредит - 179 022,58 гривень, несплачені відсотки - 182 725,76 гривень, несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 46 992,59 гривні, несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу - 18 000,64 гривень. Загальна сума заборгованості, за кредитом виданому у доларах США, складає: 31 779,14 доларів США та 64 993,23 гривень. У зв'язку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів позивач неодноразово повідомляв відповідачів про факт виникнення заборгованості та її розмір. Однак на даний час кредитна заборгованість ОСОБА_1, ОСОБА_2 не погашена. Відповідачі уникають зустрічей з представниками позивача і не здійснюють ніяких дій для погашення заборгованості. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість 31 779,14 доларів США та 64 993,23 гривні.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позові до суду просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, надав заперечення, де заперечував проти заявлених позовних вимог з огляду на вимоги ст..257 ЦК України, оскільки минув строк позовної давності, а також вимоги ст..11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки кошти надавалися на споживчі потреби.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з запереченнями, з яких випливає, що ОСОБА_2 не підписувала договору поруки, а тому з врахуванням вимог ст..ст.203, 215 ЦК України, даний договір є неукладеним. Крім цього, з врахуванням вимог ст..ст.559, 261, 252, 253 ЦК України та фактичні дані зазначені в договорі поруки з яких випливає, що в договорі поруки не зазначено відповідну дату виконання даного договору. Крім цього, відповідно до ст..257 ЦК України сплив строк позовної давності, а позивачем лише після даного строку подано позов.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.

Так, в судовому засіданні з копії кредитного договору № 42/МК/МБ/2006-840 від 23.08.2006 року та графіка повернення кредиту та сплати відсотків до кредитного договору (а.с. 9-11), копії розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с. 6-7), копії меморіального ордеру (а.с. 8), копії договору поруки (а.с. 12-13), копії паспорта ОСОБА_1 (а.с. 14-16), копії заявки на отримання кредиту (а.с. 17), копії службового розпорядження НБУ про офіційний курс української гривні відносно долара США станом на дату розрахунку заборгованості (а.с. 18), копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 19), копії витягу з статуту ПАТ "КБ "Надра" (а.с. 20), встановлено, що 23 серпня 2006 року відповідно до заявки ОСОБА_1 між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра", правонаступником якого з 04 лютого 2011 року є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" укладено кредитний договір 42/МК/МБ/2006-840, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20 000,00 доларів США, із розрахунку 14,50 % на рік строком з 23 серпня 2006 року по 18 серпня 2008 року.

Відповідно до п.п. 1.1. кредитного договору, банк надає позичальнику грошові кошти в сумі 20 000,00 доларів США.

Згідно до п.п. 1.2. кредитного договору, кредит надається позичальнику строком по "18" серпня 2008 року включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 14,5 % річних, що обчислюються виходячи з 360 (триста шістдесят) днів у році.

Відповідно до п.п. 2.1. кредитного договору, надання кредиту проводиться шляхом видачі позичальнику готівки через касу банку, або перерахування коштів за реквізитами, вказаними позичальником, або шляхом оплати платіжних документів, які виписані на позичальника. Надання кредиту відбувається лише за умови надання позичальником відповідного забезпечення виконання своїх зобов'язань по цьому Договору.

Згідно п.п. 3.1. кредитного договору, в забезпечення зобов'язань по цьому договору, які полягають у поверненні кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, можливої сплати неустойки, а також у відшкодуванні збитків в зв'язку з порушенням цього договору, позичальник передає у заставу автомобіль Hyundai, Тип ТЗ фургон малолітражний, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1994 року випуску, автомобіль Hyundai PORTER, Тип ТЗ пасажирський, колір - білий, реєстраційний номер № НОМЕР_2, 1994 року випуску, своє особисте майно та товари в обігу,

Відповідно до п.п. 6.1.2. кредитного договору, позичальник зобов'язаний відповідно до цього Договору (Графіку) повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадках передбачених цим договором також - сплатити неустойку та відшкодувати завдані банку збитки.

Згідно п.п. 9.1. кредитного договору, у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.п. 9.2. кредитного договору, у разі порушення позичальником строків повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.п. 9.2. кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 % від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у Графіку і визначених на дату прострочення.

Оскільки відповідачі належним чином не виконували своїх обов'язків відповідно до даного договору, виникла сума заборгованості і станом на 25 квітня 2014 року, становить 31 779,14 доларів США та 64 993,23 гривні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно договору поруки від 23 серпня 2006 року ОСОБА_2 поручилася перед позивачем за належне виконання ОСОБА_1 зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 42/МК/МБ/2006-840 від 23.08.2006 року. За договором поруки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов'язалися відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Відповідно до п.п. 1.1. договору поруки, сторони договору встановлюють, що поручитель бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням позичальника, які виникають з умов кредитного договору № 42/МК/МБ/2006-840 від 23.08.2006 року і полягають у поверненні по 18.08.2008 року кредиту у сумі 20 000,00 доларів США і відсотків за користування кредитними коштами із розрахунку 14,5 % річних за строковим кредитом, сплаті неустойки та відшкодування збитків.

Згідно п.п. 2.1. договору поруки, сторони визначають, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідну відповідальність перед кредитором нарівні з позичальником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

Відповідно до п.п. 2.3. договору поруки, сторони встановлюють, що якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості по кредитному договору і таких коштів у поручителя не буде,то кредитор має право задовольнити свої вимоги звернувши стягнення на майно поручителя, згідно норм чинного законодавства України.

Згідно п.п. 3.1. договору поруки, сторони встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позову.

Відповідно до п.п 3.2. договору поруки, сторони встановлюють, що поручитель, у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору, виплачує, в безспірному порядку, кредитору пеню від загальної суми заборгованості позичальника по кредитному договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення з дня виникнення зобов'язання поручителя погасити заборгованість позичальника. При цьому, днем виникнення зобов'язання поручителя погасити заборгованість позичальника, вважається день закінчення строку надання кредиту або день коли у кредитора виникає право вимагати дострокового повернення кредиту.

Згідно п.п. 4.1. договору поруки, сторони встановлюють, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником та/або поручителем забезпеченого ним зобов'язання. При цьому, сторони констатують, що строк закінчення цього договору не вказується ними конкретно, так як він визначається моментом повного погашення позичальником та/або поручителем заборгованості по кредитному договору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається з матеріалів справи поручителю не направлялося листа з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором та в самому договорі поруки не зазначається дати повного виконання зобов'язань.

Крім цього, відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та вимоги ЦК щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

При цьому, позивач звернувся після спливу строку позовної давності до відповідачів.

Так, відповідно до ст..256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст..257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Відповідно до ст..267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, враховуючи викладене, а також те, що позивач в позовних вимогах просить стягнути 31 779, 14 доларів США та 64993, 23 гривень заборгованості за кредитним договором, що є незрозумілим та неприпустимими при стягненні подвійної заборгованості за кредитним договором в різних валютах.

Так, кредитним договором визначено дату повернення взятих коштів на споживчі потреби у кредит, що становить 18 серпня 2008 року, остання сплата по даному кредитному договору була здійснена у 2008 році. Після 2008 року позивач не звертався до відповідачів про погашення заборгованості за кредитним договором. При цьому, договір поруки не містить строку дії даного договору, а зазначено лише що він дії до виконання позивальником чи поручителем забезпеченого ним зобов'язання, що суперечить вимогам ст..252 ЦК України.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що позивач протягом строку дії позовної давності, визначеного ст..ст.256, 257, 258 ЦК України не звернувся до відповідачів. Під час розгляду даної справи позивач не звернувся з відповідною заявою про поновлення строків подачі позову до суду. Позивач має право слідкувати за виконанням графіку повернення кредиту, та вчиняти дії передбачені чинним законодавством, в разі неналежного виконання відповідачами покладених на них зобов'язань за кредитним договором. Проте, як вбачається з матеріалів справи позивач не бажав скористатися даним правом, яке також передбачено і кредитним договором.

З врахуванням вимог ст.ст.252, 266, 267 ЦК України позов до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 218, 212 ЦПК України, ст. ст. 526, 536, 549, 550, 625, 1048, 1050, 1054, 256-258, 252, 266, 267 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк» Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Яготинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Кисіль О.А.