Рішення № 40832337, 29.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2823/13-ц Головуючий у І інстанції Мікулін А.В.Провадження № 22-ц/780/5390/14 Доповідач у 2 інстанції Журба С.О.Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 лютого 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського округу ОСОБА_6, Ірпінський відділ земельних ресурсів, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2011 року ПАТ «Банк Фінанси та кредит» звернулося до суду із позовом, який мотивувало тим, що 25 грудня 2006 року між ним та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № №61-06-И/02, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 198 000,00 дол. США строком до 24 грудня 2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних. 25 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №3996, відповідно до умов якого відповідач передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 202,6 кв.м. Відповідно до п.3 іпотечного договору узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки, враховуючи оцінку, викладену в звіті про вартість об'єкта оцінки житлового приміщення ПП «Олімп» від 14 грудня 2006 року, становить 1 217 555 грн. 06 серпня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено договір про зміну умов іпотечного договору, відповідно до умов якого узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки становить 1 547 320,00 грн.

25 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №61-06-П1/02, відповідно до якого остання зобов'язується перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором. 25 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_5 було укладено договір поруки №61-06-П2/02, відповідно до якого останній зобов'язується перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

Відповідач не виконував свої зобов'язання за договором, чергові платежі не сплачував, у зв'язку з чим за кредитом утворилася заборгованість у розмірі 5 383 319,48 грн., з них: 239 965,90 доларів США (1 913 080,14 грн.) - заборгованість по основній сумі боргу; 83 722,66 доларів США (667 462,16 грн.) заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами; 83 284,60 грн. - заборгованість по нарахованій комісії; 2 719 492,57 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків та комісії. Згідно оцінки суб'єкта оціночної діяльності вартість предмета іпотеки становить 1 067 316,22 грн.

У зв'язку з наведеним просив суд в рахунок погашення кредитної заборгованості у розмірі 5 383 319,48 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання банку права на продаж переданої в іпотеку квартири будь-якій особі-покупцеві за початковою ціною продажу в розмірі 1 067 316,22 грн.; надати АТ «Банк «Фінанси та Кредит» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, серед іншого право підпису договору купівлі-продажу, право на отримання від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 дублікату договору купівлі-продажу від 25.12.2006 р., посвідченого за №3991, та при необхідності у відповідних установах, організаціях, підприємствах незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, право отримати в органах державної реєстрації прав власності, нотаріуса витяг з державного реєстру прав на предмет іпотеки, право на отримання довідки про склад сім'ї або зареєстрованих в даній квартирі, право подавати від імені іпотекодавця в органи державної реєстрації прав, нотаріусу документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, згідно отриманих дублікатів правовстановлюючих документів та отримувати останні, а також подавати відповідні заяви, документи та отримувати інші документи від імені іпотекодавця, які пов'язані з оформленням права власності, право здійснювати будь-які платежі, що стосуються предмету іпотеки. Також просив суд виселити та визнати такими, що втратили право користування усіх зареєстрованих мешканців з вищевказаної квартири, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі у розмірі 3 219,00 грн. за позовну вимогу майнового характеру та 94,10 грн. за позовну вимогу немайнового характеру.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 5 383 319,48 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом надання банку права на його продаж будь-якій особі-покупцеві за початковою ціною у розмірі 1 067 316,22 грн. з наданням ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення продажу, а також стягнуті судові витрати по справі у розмірі 2823,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для її вирішення, просив рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтував скаргу тим, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 стягнуто заборгованість за кредитним договором № від 25 грудня 2006 року в розмірі 2 620 166,71 грн. За даним рішенням відкрито виконавчі провадження. Всупереч вказаному рішенню суду позивач зазначив розмір боргу за кредитним договором значно вищим - 5 383 319,48 грн . Судом першої інстанції в порушення статті 223 ЦПК України дану обставину не взято до уваги. Зазначає, що згідно договору про зміну умов іпотечного договору від 23 липня 2007 року початкова ціна продажу предмету іпотеки становить 1547320,00 грн., а не 1 067 316,22 грн. Крім того, вказує, що судом необґрунтовано стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2823,00 грн., оскільки вимога про звернення стягнення на предмет застави, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання, оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав:

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. В той же час зазначене рішення вказаним вимогам відповідає не в повній мірі.

Задовольняючи позов про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання банку права її продажу будь-якій особі-покупцеві, судом першої інстанції не було дотримано положень ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Встановлюючи початкову ціну продажу на рівні 1 067 316,22 грн. суд виходив з того, що така ціна була визначена в наданому позивачем висновку по аналізу та оцінці забезпечення кредиту, зробленому 14.09.2011 р. начальником сектора оцінки забезпечення активів філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Куксою В. Т. При цьому судом першої інстанції не було взято до уваги ту обставину, що зазначена особа не відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством України, для осіб, що здійснюють оцінку предмета іпотеки при його реалізації. Крім того, з аналізу положень ст. 38 Закону України «Про іпотеку» вбачається, що ціна продажу предмета іпотеки має бути не нижчою від звичайних цін на таке майно, які мають визначатися на час проведення такого продажу. За таких умов колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що рішення суду в частині встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки не відповідає положенням закону.

Хибними, за думкою колегії суддів, є й висновки суду першої інстанції щодо розміру судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. З урахуванням того, що вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки була пред'явлена вже після вирішення судом позову про стягнення заборгованості за кредитом, яке на час вирішення даного позову не було виконане, така вимога оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги в частині неправомірності встановлення розміру початкової ціни продажу предмета іпотеки та відшкодування судових витрат. В той же час колегія суддів критично відноситься до посилань відповідача на преюдиціальний характер встановленого рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15.09.2010 року розміру заборгованості за кредитом, оскільки заборгованість за кредитним договором за своєю природою має динамічний характер та нараховується у відповідності до умов кредитного договору за весь час існування кредитних правовідносин між сторонами. За таких умов колегія суддів не вбачає невідповідності висновків суду першої інстанції в даній частині обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 лютого 2014 року в частині встановлення початкової ціни предмету іпотеки та розміру відшкодування судового збору змінити. Встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на час продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» судовий збір у розмірі 243,60 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: