Рішення № 40829461, 03.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/15200/14 03.10.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до відповідача Державного підприємства Міністерства оборони України "Київська контора матеріально-технічного забезпечення"

про стягнення 128 478,33 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гогітидзе В.Ф. - юрисконсульт

від відповідача: Маркевич А.М. - юрисконсульт

За клопотанням позивача, з метою надання витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Державного підприємства Міністерства оборони України "Київська контора матеріально-технічного забезпечення" про стягнення з останнього заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 107 660,13 грн., пені в сумі 7 678,02 грн., трьох процентів річних у сумі 1 869,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 11 270,39 грн. відповідно до договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 02.07.2013 № 440334.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву та письмові пояснення на позовну заяву, в яких позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що нарахована заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 107 660,13 грн. є різницею між вартістю фактично прийнятою тепловою енергією згідно показників теплолічильників, яка підприємством повністю сплачена і штучно нарахованою вартістю теплової енергії, фактично не поставленої у листопаді - грудні 2013 року. Тобто, не за фактичні спожиті енергоносії , а за розрахунковими показниками.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 02.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція", далі Енергопостачальна організація, та Державним підприємством Міністерства оборони України "Київська контора матеріально-технічного забезпечення", далі Покупець, було укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 440334, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність Покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води у період з 01.07.2012 по 30.06.2013.

Згідно п. 1.2 Договору Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору. Облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності Покупця та АК "Київенерго", у відповідності до "Тимчасових правил обліку відпускання і споживання теплової енергії (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п.п. 5.2, 5.3 Договору у випадку встановлення приладів обліку не на межі балансової належності до спожитої теплової енергії, що врахована приладами, додаються теплові втрати на ділянці від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку. В разі відсутності приладів обліку кількості спожитої теплової енергії розраховується Енергопостачальною організацією по максимальним годинним тепловим навантаженням, що визначені даним договором, по кожному параметру теплоносія.

Пунктом 5.9 Договору передбачено, що облік поставленої теплової енергії виконується Покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається в Енергопостачальну організацію не пізніше 27 числа звітного місяця з урахуванням вимог щодо порядку передачі Енергопостачальній організації даних про величину використаної теплової енергії, встановлених Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж.

Розрахунок поставленої теплової енергії виконується як при відсутності приладів обліку згідно п. 5.3 Договору у випадку ненадання (або несвоєчасного надання) звіту у відділ обліку та збуту теплової енергії Енергопостачальної організації (п. 5.10 Договору).

Пунктами 6.4, 6.5 Договору визначено, що всі розрахунки по договору виконуються на підставі рахунків, які Покупець отримає від Енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України. Покупець щомісячно з 07 по 14 число отримує в Енергопостачальній організації оформлені бланки актів приймання передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередній період, що включають в себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію.

Згідно п. 6.6 Договору Покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 6.8 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Покупець зобов'язаний у 10-денний термін з часу отримання платіжних документів (але не пізніше 25 числа поточного місяця - наступного за звітним), письмово повідомити про це Енергопостачальну організацію та протягом цього ж строку направити свого представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання відповідного акту. В іншому випадку відмова Покупця сплатити виставлений рахунок Енергопостачальної організації вважається безпідставною.

На виконання умов Договору позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином та у повному обсязі. Свої зобов'язання з оплати прийнятої теплової енергії за період з 01.10.2013 по 01.04.2014 відповідач виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворився основний борг в сумі 107 660,13 грн., який позивач намагається стягнути.

Пунктом 9.2 Договору передбачено, що в разі несплати Покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки Енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Позивач стверджує, що мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 7 678,02 грн. за період грудень 2013 року - травень 2014 року.

Додатково, з посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 1 869,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 11 270,39 грн. за період жовтень 2013 року - травень 2014 року.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи із наступного:

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі листа відповідача від 31.10.2013 № 349 згідно наряду № 21238 04.11.2013 позивачем було проведено включення опалення. За період з 01.10.2013 по 01.04.2013 відповідачем було отримано теплову енергію вартістю 426 639,19 грн., але оплачено лише частково в сумі 318 979,06 грн. Відповідач стверджує, що до 27.11.2013 не користувався тепловою енергією, але жодних повідомлень про припинення споживання теплової енергії позивачу не направляв, звіт про прийняту теплову енергію за листопад 2013 року не надано. Таким чином, відповідачем не було дотримано порядку відключення від постачання теплової енергії, який передбачений п. 4.2.3 Договору.

Свої зобов'язання за договором відповідач не виконав, у зв'язку з чим за період з 01.10.2013 по 01.04.2014 за ним утворився основний борг за спожиту теплову енергію в сумі 107 660,13 грн., який є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Виникнення заборгованості підтверджено актами приймання - передавання товарної продукції за спірний період, особистими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію. Відповідач доказів повного виконання зобов'язань за Договором, в т. ч. з урахуванням приписів ст. 617 ЦК України суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договорами, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої п. 9.2 Договорів, обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 7 678,02 грн. за період з 01.12.2013 по 31.05.2014.

Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам цієї статті.

Оскільки мало місце прострочення грошового зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1 869,79 грн. та інфляційних втрат в сумі 11 270,39 грн. підлягають задоволенню за період жовтень 2013 року - травень 2014 року.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі - Державне підприємство Міністерства оборони України "Київська контора матеріально-технічного забезпечення", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.10.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 599, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 55, 232, 275 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" до Державного підприємства Міністерства оборони України "Київська контора матеріально-технічного забезпечення" задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Київська контора матеріально-технічного забезпечення", 02093, м. Київ, вул. Поліська, буд. 5, код ЄДРПОУ 07673802, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція", 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 28, офіс 20, код ЄДРПОУ 37739041, основну заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 107 660,13 грн., пеню в сумі 7 678,02 грн., три проценти річних у сумі 1 869,79 грн., інфляційні втрати в сумі 11 270,39 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 569,57 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 08.10.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко