Ухвала суду № 40829225, 22.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/844/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Радіус Інвест" на постанову Київського окружного адміністративного суду від "20" березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Радіус Інвест" до Переяслав-Хмільницької Об"єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмільницької Об"єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби у якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо визнання угод, укладених позивачем з контрагентами за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року а Акті від 18.06.2012 року №76/23-1/37517328 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності визначення показників декларацій з ПДВ за період з 01.03.2012 по 31.03.2012, та за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року в Акті від 19.06.2012 року №78/23-1/37517328 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності визначення показників декларацій з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року ; - визнати неправомірними дії відповідача, які полягають в зміні в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (надалі - База даних ДПА України), показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані позивачем з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року; - зобов'язати відповідача відобразити в електронній Базі даних ДПА України суми податкових зобов'язань та податкового кредиту задекларованих позивачем з березня 2012 року по квітень 2012 року. Постановою Київського окружного адміністративного суду від "20" березня 2013 року в задоволені позову було відмовлено. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 20.03.2013 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ "Фірма Радіус Інвест" - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від "20" березня 2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, 15.06.2012 року відповідачем було видано Наказ №163 на проведення позапланової перевірки, відповідно до якого позапланова невиїзна перевірка мала бути проведена терміном у 2 робочих дні з 15.06.2012 по 18.06.2012. Відповідно до акта № 14/23-1 від 15.06.2012 року «Про неможливість вручення наказу Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 15.06.2012 року №163 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Фірма Радіус Інвест» в зв'язку з незнаходженням посадових осіб за юридичною адресою: вул. Тітовського, 5, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область», - Наказ №163 був не вручений позивачу у зв'язку з відсутністю за вказаною адресою посадових осіб позивача. За наслідками перевірки, проведеної на підставі Наказу №163, відповідачем було складено акт від 18.06.2012 року №76/23-1/37517328 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності визначення показників декларацій з ПДВ за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року. Після чого, 18.06.2012 року відповідачем було видано Наказ №167 на проведення позапланової перевірки, відповідно до якого позапланова невиїзна перевірка мала бути проведена терміном у 2 робочих дні з 18.06.2012 року по 19.06.2012 року. Відповідно до акта №17/23-1 від 18.06.2012 року «Про неможливість вручення наказу Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 18.06.2012 року №167 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Фірма Радіус Інвест» в зв'язку з незнаходженням посадових осіб за юридичною адресою: вул. Тітовського, 5, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область», - Наказ №167 був не вручений позивачу у зв'язку з відсутністю за вказаною адресою посадових осіб позивача. За наслідками перевірки, проведеної на підставі Наказу №167, відповідачем було складено акт від 19.06.2012 року №78/23-1/37517328.

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволені позову. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Так, відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Передбачені вище правові наслідки застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не застосовував наслідків недійсності (нікчемності) правочинів, а його висновки щодо недійсності (нікчемності) правочинів - не є юридичними фактами, які породжують для позивача юридичні наслідки у вигляді створення чи зміни юридичних прав та/чи обов'язків. Внесення відповідачем змін до відомостей Бази даних ДПА України, показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані позивачем з 01.03.2012 по 30.04.2012 року не є діями вчиненими за висновками відповідача про нікчемність правочинів в порядку передбаченому нормами Цивільного кодексу України. Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки викладені в постанові суду першої інстанції від 20.03.2013 року та не можуть бути підставою для її скасування. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Радіус Інвест" - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від "20" березня 2013 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Радіос Інвест" - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від "20" березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.