Рішення № 40828578, 02.10.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2014 р.Справа № 916/3306/14

за позовом Державного підприємства „Придніпровська залізниця" в особі, якою є Відокремлений структурний підрозділ „Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства „Придніпровська залізниця"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ВТОРСИРОВИНА"

про стягнення 79450грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представник

Від позивача: Хлабистін Д.М. - довіреність;

Алєксєєв С.С. - довіреність;

Від відповідача: Тимчинська Ю.Т. - довіреність;

В судовому засіданні 02.10.2014р. приймали участь представники:

Від позивача: Хлабистін Д.М. - довіреність;

Від відповідача: Тимчинська Ю.Т. - довіреність;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство „Придніпровська залізниця" в особі, якою є Відокремлений структурний підрозділ „Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства „Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ВТОРСИРОВИНА" про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 79450грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.08.2014р. було порушено провадження по справі №916/3306/14.

Відповідач в судове засідання з'явився, надав відзив на позов відповідно якого проти позову заперечує, просить суд в задоволені позову відмовити з підстав спливу строку позовної давності.

02.10.2014р. представник відповідача заявив клопотання про залучення до участі у справи в якості третьої особи на стороні позивача Одеської залізниці в задоволені якого судом було відповідно з огляду на його необґрунтованість.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судових засіданнях в порядку ст. 77 ГПК України проголошувались перерви з 08.09.2014р. до 24.09.2014р. та з 24.09.2014р. до 02.10.2014р.

У судовому засіданні 02.10.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

У лютому 2014р. зі станції Ізмаїл Одеської залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю „ВТОРСИРОВИНА" здійснило відправлення вагону №66238817 згідно накладної №40471062 на станцію Сартана Донецької залізниці.

Під час перевезення цього вантажу на станції Ніжньодніпропетровськ - Вузол Приднепровської залізниці, складено акт загальної форми №191/ваг від 16.02.2014р., в якому встановлено, що при контрольному переважуванні виявлено невідповідність маси вантажу у вагоні № 66238817.

Тією ж датою, 16.02.2014р,. на станції Ніжньодніпропетровськ - Вузол Приднепровської залізниці складено комерційний акт РА №001004/31 від 16.02.2014р., в якому встановлено, що при переважуванні вагону в статичному режимі на справних 150тн. вагових електронно-тензометричних вагах виявилось брутто 60350кг.., тара по документам 19650кг., нетто 40700кг., що менше ваги зазначено в документах на 2450кг. Завантаження вантажу нижче бортів на 20 см., покрито листами заліза які між собою зварені, вантаж марковано вапном, маркування не порушено. Вагон без дверей, розвантажувальні люки з обох сторін зачинені та закручені дротом. В технічному відношенні вагон справний. При повторному переважуванні вагону вага підтвердилась. Бракуючий вантаж в вагон міг поміститись.

Також, дана невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторній перевірці спірного вагону на станції призначення Сартана Донецької залізниці, після здійснення переадресації, про що мається відмітка у відповідному розділі комерційного акту РА№001004/31/39 від 16.02.2014р.

Згідно з розрахунком позивача, штраф за неправильно зазначену у накладній масу вантажу становить 79450 грн., виходячи при цьому із п'ятикратної вартості провізної плати цього вантажу у вагоні, яка зазначена у залізничній накладній в сумі 15890грн. з кожного вагону.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

За вимогами ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст.909, ч.1 ст.920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.12 Закону України „Про транспорт" підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Відповідно до частини 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.

Згідно ст.6 Статуту Залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Заповнення саме вантажовідправником визначених граф комплекту перевізних документів, в тому числі і накладної передбачено як п.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №863/5048, так і ст.23 Статуту залізниць України.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту Залізниць України).

Аналогічні положення передбачені і п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, згідно з яким якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст.122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до п.п.1.1, 1.3 „Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, на кожне відправлення вантажу порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 „Правил оформлення перевізних документів" затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Згідно п.28 „Правил оформлення перевізних документів" вантажі, завантажені відправником у вагонах відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у.т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладних, але вона не зобов'язана перевіряти все що приймає до перевезення.

За вимогами зазначених статей підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниць України. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Така ж правова позиція наведена і у Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства України", і у п.п. 3,15 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №4-05/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

В даному випадку вантажовідправник неправильно зазначив масу вантажу в залізничній накладній №40471062, про що засвідчено в акті загальної форми №191/ваги від 16.02.2014р.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім випадків заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі ст.118 Статуту.

Згідно ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Заперечення відповідача викладені у відзиві судом до уваги не приймаються та як не відповідають вимогам діючого та спростовуються матеріалами справи та умовами договору.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ВТОРСИРОВИНА" (67500, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Першотравнева, буд. 56, кв.7) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Відокремленого структурного підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) 79450 (сімдесят дев'ять чотириста п'ятдесят)грн. 00коп. штраф та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору. .

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний тектс рішення складено 07.10.2014р.

Суддя К.Ф. Погребна