Постанова № 40828146, 05.02.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

05 лютого 2014 року Справа № 814/5233/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "УКРГРЕЙН", пр-т Леніна, 67, оф.305, м. Миколаїв, 54017

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 проскасування податкового повідомлення - рішення від 07.08.2013р. № 0001182208, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001182208 від 07.08.2013 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ДПІ під час здійснення позапланової документальної перевірки дійшла не вірних висновків щодо заниження підприємством податку на додану вартість у перевіряємому періоді та як наслідок завищено підприємством від'ємне значення. Позивач зазначає, що до таких хибних висновків ДПІ дійшла через те, що в Акті перевірки провела аналіз порушення податкових зобов'язань контрагентів підприємств по ланцюгу. А відтак, підприємство не порушувало податкового законодавства, та не несе відповідальність за порушення інших осіб. Позивач вважає, що податкове повідомлення рішення № 0001182208 від 07.08.2013 року винесено протиправно та належить скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує, надав суду письмові заперечення, вважає, що висновки, викладені в Акті стосуються взаємовідносин позивача та його контрагентів. В ході проведення перевірки позивача перевіряючими не встановлено реальність здійснених господарських операцій позивача з контрагентами, що стало підставою для висновків про заниження суми ПДВ у перевіряємий період. Відповідач вважає оскаржуване повідомлення-рішення таким, що винесено правомірно, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представниками сторін заявлені клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Вислухав пояснення сторін, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов не належить задоволенню, виходячи з наступного:

ДПІ з 25.07.2013 по 26.07.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укргрейн» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ «Сенс-С» за березень 2010 року, ПП «Дайнемік» за грудень 2009 року, ТОВ «Нікогрейн» за квітень 2010 року, ТОВ «Гротта» за травень 2012 року та контрагентами-покупцями.

Перевіркою встановлено, що підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2010 року на суму 17548,00 грн.; занижено суму податку на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету за травень 2012 року на суму ПДВ 91663,00 грн., про що було складено акт № 71/22-08/35890459 від 26.07.2013 року.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001182208 від 07.08.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 114579,00 грн., з яких 91663,00 грн. - за основним платежем, 22916,00 грн. - за штрафними санкціями.

Перевіряючі дійшли таких висновків у зв'язку з тим, що згідно наявної оперативної інформації та офіційних даних у підприємства ТОВ 'УКРГРЕЙН" не має основних засобів (складських приміщень для зберігання ТМЦ, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності. Крім того, під час проведення перевірки позивачем не надано всіх витребуваних документів первинного бухгалтерського обліку, які б свідчили про реальність здійснених господарських операцій з контрагентами ТОВ «Сенс-С», ПП «Дайнемік», ТОВ «Нікогрейн», ТОВ «Гротта» у перевіряємих періодах.

Суд критично оцінює правову позицію позивача щодо неправомірності винесення ДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з оглядом на наступне:

У листі Вищого Адміністративного суду України від 01.11.2011 року вих. № 1936/11/13-11, наголошується, що суд, під час розгляду справ повинен ретельно перевіряти всі доводи сторін, документи та інші данні, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

За даним адміністративним позовом суд не розглядає питання щодо недійсності або нікчемності правочинів, він з'ясовує, чи мали місце порушення законодавства, що стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень, чи вони винесені протиправно та підлягають скасуванню.

Відповідно до положень п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно положень статей 134, 138 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

ТОВ «Укргрейн» відповідно до КВЕД займається наступними видами діяльності:

- Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

- Виробництво олії та тваринних жирів;

- Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;

- Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний);

- Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

- Складське господарство.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були укладені договори транспортної експедиції з ТОВ «Нікогрейн» (договір № УГ-01/04 від 01.04.2010 року) та ТОВ «Гротта» (договір № УГ-05/12 від 01.05.2012 року), предметом яких був пошук перевізника по замовленню клієнта (ТОВ «Укргрейн»), укладення договору перевезення від свого імені, оформлення або отримання необхідних для перевезення документів.

На підтвердження виконання вказаних договорів, позивачем були надані до перевірки акти виконаних робіт, проте іншої документації, як то журналів-ордерів, фінансово-господарських документів, що підтверджують сплату грошових коштів за послуги тощо, надано не було.

Таким чином, документи, виписані контрагентами-постачальниками ТОВ «Нікогрейн» та ТОВ «Гротта» на користь ТОВ «Укргрейн» не підтверджені фактом реального здійснення господарських операцій по укладеним договорам, тож перевіряючими не встановлено придбання робіт (послуг) від підприємства-постачальника та подальшої реалізації контрагентам-покупцям.

Щодо підприємств-контрагентів ТОВ «Сенс-С» та ПП «Дайнемік», то позивачем взагалі не надано до перевірки жодних документів на підтвердження здійснення з ними господарських операцій.

Так, ТОВ «УКРГРЕЙН» до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва надано лист №12/07/13 від 12.07.2013, яким, серед іншого, повідомлено, що документи по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Дайнемік» за період грудень 2009 року, ТОВ «Сенс-К» за період березень 2010 року на підприємстві не збереженні, до архіву не передані, тоді як відповідно п. 44.3 ст. 44 Податкового Кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не меш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

Суд зазначає, що і під час судового розгляду справи позивачем не надано жодних доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Сенс-С», ПП «Дайнемік», ТОВ «Нікогрейн», ТОВ «Гротта» у перевіряємих періодах. Посилання позивача на відсутність у ДПІ права на визнання недійсності правочинів між платниками податків та на необґрунтований аналіз діяльності не прямих контрагентів позивача по ланцюгу як на підставу неправомірного винесення податкового повідомлення-рішення суд не приймає до уваги, оскільки висновки ДПІ, викладені в Акті перевірки, ґрунтуються виключно на аналізі господарських взаємовідносин позивача та його прямих контрагентів ТОВ «Сенс-С», ПП «Дайнемік», ТОВ «Нікогрейн», ТОВ «Гротта».

Таким чином, позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не належать.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у сумі 229,16 грн. згідно квитанції № 165 від 20.12.2013 року (а.с. 3).

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка за подання до суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, загальна сума позову становить 114579,00 грн. Два відсотки від розміру майнових вимог становить 2291,58 грн. Враховуючи, що позивачем при поданні адміністративного позову судовий сбір сплачено в розмірі 10%, що складає 229,16 грн., то позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 2062,42 грн. = 2291,58 (ставка судового збору, що належить сплаті за даним позовом) - 229,16 грн. (сума судового збору, сплаченого позивачем).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укргрейн» - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальнісю «Укргрейн» на користь держави судовий збір у сумі 2062,42 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська