Ухвала суду № 40825438, 08.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6905/14 Справа № 185/1871/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Болдирєва У. М. Доповідач - Осіян О.М. Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.

суддів - Глущенко Н.Г., Пищиди М.М.,

при секретарі - Бец Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «ПРОФ АВТО СЕРВИС», треті особи: ОСОБА_4, орган опіки та піклування Кіровської районної в місті Дніпропетровську ради про визнання відомостей недійсними, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПП «ПРОФ АВТО СЕРВИС», треті особи: ОСОБА_4, орган опіки та піклування Кіровської районної в місті Дніпропетровську ради про визнання відомостей недійсними.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилалася на порушення судом норм матеріального права, не врахування судом обставин у справі, та безпідставну відмову у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін із наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 вересня 2013 року директором ПП «ПРОФ АВТО СЕРВИС» видано довідку ОСОБА_4 в тому, що із вересня 2013 року він працює у ПП «ПРОФ АВТО СЕРВИС» на посаді заступника директора (а.с.6).

Згідно з довідкою Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відомості про нарахований дохід та суми утриманого податку за формою №1ДФ по ПП «ПРОФ АВТО СЕРВИС» відсутні (а.с.7).

Таким чином, факт перебування ОСОБА_4 у трудових правовідносинах з відповідачем не підтверджується даними податкової інспекції, у судове засідання наданий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ за 3 квартал 2013 року (а.с.48), з якого вбачається, що на ПП «ПРОФ АВТО СЕРВИС» у вказаний період працювала та отримувала дохід одна особа, а саме директор ОСОБА_5

Посилаючись на вимоги ст.ст.4, 11 ЦПК України, ст.ст.16,215 ЦК України суд обґрунтовано зазначив, що довідка від 19 вересня 2013 року, видана директором ПП «ПРОФ АВТО СЕРВИС» не є правочином, а саме не є укладеним договором, правовстановлюючим документом, рішенням, які відповідно до вимог цивільного законодавства можуть бути оскаржені як недійсні, з послідуючим їх скасуванням.

Статтею 16 ЦК України не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання відомостей недійсними та визнання недійсною довідки.

Згідно ст.64 ЦПК України довідка про працевлаштування, видана приватним підприємством, може бути письмовим доказом у цивільній справі про встановлення порядку спілкування з дитиною, який підлягає оцінці судом на підставі ст.212 ЦПК України.

А тому із врахуванням зазначених норм законодавства та підстав і предмету позовних вимог, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Не можуть бути підставою для скасування судового рішення та задоволення позову доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не перебував у трудових відносинах із ПП «ПРОФ АВТО СЕРВИС», а видача йому довідки породжує права і обов'язки сторін, а тому є угодою, у зв'язку із чим суд неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Способи захисту цивільних прав та інтересів наведені у частині 2 статті 16 ЦК України, де також відповідно до абзацу другого цієї частини передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що у 2013 році Кіровським районним судом м. Дніпропетровська розглядалася цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення порядку участі батька у вихованні дитини.

На підтвердження позовних вимог у цій справі ОСОБА_4 надав суду копію довідки від 12 вересня 2013 року про призначення його на посаду заступника директора ПП «ПРОФ АВТО СЕРВИС», характеристику із місця працевлаштування та відомості про стажування на ПП «ПРОФ АВТО СЕРВИС».

Незалежно від того, чи відповідають дійсності ці документи, відсутні підстави для висновку про порушення інтересів відповідачки, оскільки не породжують для неї будь яких прав чи обов'язків, та не впливають на обсяг її права щодо участі у спілкуванні дитиною.

Нині ОСОБА_2 заявлені вимоги про визнання відомостей про працевлаштування ОСОБА_4 недійсними, та визнання недійсною довідки, виданої приватним підприємством «ПРОФ АВТО СЕРВИС», у якій зазначені ці відомості.

Статтею 16 ЦК України не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання відомостей недійсними та визнання недійсною довідки.

Не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів і нормами трудового законодавства.

Згідно ст.64 ЦПК України довідка про працевлаштування, видана приватним підприємством, може бути письмовим доказом у цивільній справі, який підлягає оцінці судом на підставі ст.212 ЦПК України.

Таким чином, приведені у апеляційній скарзі доводи та надані докази не спростовують висновків суду, зазначених у судовому рішенні, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів із моменту проголошення.

Судді: