Постанова № 40824790, 30.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/724/14

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойко А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року, у справі за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт" до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області, про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року задоволено позов та скасовано рішення відповідача №4 від 12.02.2014 року, про накладення на підприємство штрафу, у розмірі 5100 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як в ході проведеної перевірки, Державною інспекцією сільського господарства в Херсонській області встановлено здійснення позивачем діяльності зі зберігання зерна без наявності сертифікату відповідності послуг, що є порушенням чинного законодавства, а тому штрафні санкції застосовано правомірно.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 20.01.2014 року по 07.02.2014 року відповідачем проведено комплексну планову перевірку ДП "Херсонський морський торгівельний порт" за дотриманням вимог законодавства щодо якості та безпечності сільськогосподарської продукції, про що складено акт №02.03-10/4, яким встановлено порушення позивачем ст. 11 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та ст. 24 цього ж закону, а саме надання послуг зі зберігання зерна без наявності відповідного сертифікату відповідності послуг та приймання зерна на зберігання зерновий склад без здійснення аналізу його якості.

За результатами проведеної перевірки відповідачем винесено оскаржуване рішення №4 від 12.02.2014 року, про накладення на підприємство штрафу, у розмірі 5100 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості прийнятого рішення, з чим не погоджується судова колегія, з огляд на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" - цей Закон визначає державну політику щодо розвитку ринку зерна як пріоритетного сектора економіки агропромислового комплексу України. Закон спрямований на створення правових, економічних та організаційних умов конкурентоспроможного виробництва і формування ринку зерна для забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насіннєвому та фуражному зерні, нарощування його експортного потенціалу.

Згідно із ст.ст.1, 3 - 7 цього Закону - його дія поширюється на всіх суб'єктів ринку зерна.

Суб'єктами ринку зерна є: суб'єкти виробництва зерна; суб'єкти зберігання зерна; Аграрний фонд та інші суб'єкти державних заставних закупівель зерна та державної аграрної інтервенції; акредитовані біржі; Аграрний страховий пул створений відповідно до Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою"; Гарантійний фонд; інші суб'єкти господарювання, які діють на ринку зерна.

Суб'єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб'єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб'єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна.

Відповідно до ст.11 вищевказаного Закону - послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки підлягають сертифікації на відповідність стандартам та іншим нормативним документам у відповідній сфері. Видача сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, переоформлення сертифіката, видача його дубліката здійснюється на платній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Порядок видачі, переоформлення сертифіката, видачі його дубліката, перелік документів, що подаються для одержання сертифіката, розмір та порядок внесення плати за видачу, переоформлення сертифіката, видачу його дубліката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 82 вищевказаного Закону - зберігання зерна та продуктів його переробки суб'єктами зберігання зерна без проведення сертифікації послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки тягне за собою накладення штрафу у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафні санкції накладаються в установленому законом порядку державними інспекторами сільського господарства.

Статтею 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, а перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Судовою колегією встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного рішення про накладення штрафу є здійснення позивачем діяльності зі зберігання зерна без наявності відповідного сертифікату.

Відповідно до численних договорів на виконання робіт - позивачем надано третім особам послуги з короткочасного зберігання вантажу, зокрема й зерна, на території порту (а.с.67 - 114). При цьому перевіркою встановлено та підприємством не заперечено - про відсутність відповідного сертифікату для здійснення такої діяльності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач є суб'єктом господарювання, який бере участь у процесі зберігання зерна, що випливає з укладених ним договорів та фактично виконаних дій, тобто на нього розповсюджується дія Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", а оскільки ним вчинено відповідне правопорушення, яке передбачено даним законом - то штрафні санкції застосовано правомірно.

Посилання позивача на відсутність Порядку накладення штрафів за порушення цього закону, як на підставу для звільнення від відповідальності - судова колегія не приймає до уваги з огляду на наступне.

Обов'язок щодо необхідності отримання відповідного сертифікату та розмір штрафу за його відсутність прямо встановлено статтями 11 та 82 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні". Вказаним законом також передбачено, що штрафні санкції накладаються в установленому законом порядку державними інспекторами сільського господарства, проте самого порядку накладання штрафів законодавцем не прийнято.

Вирішуючи питання про притягнення підприємства до відповідальності суб'єктом владних повноважень враховано норми Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", яким зобов'язано Державну інспекцію сільського господарства України здійснювати контроль за виконанням вимог даного закону та застосовано загальні норми Господарського кодексу України, якими визначено, що штраф накладається на винного суб'єкта господарювання за результатами проведеної перевірки та на підставі відповідного акту, яким встановлено порушення. Аналогічний порядок дій викладено й в листі Першого заступника Голови Державної інспекції сільського господарства України, який є внутрішнім службовим документом відповідача та підлягає обов'язковому врахуванню ним (а.с.55).

Враховуючи, що спеціальним законом визначено склад правопорушення та розмір штрафу за нього, то відсутність Порядку накладення санкцій не є підставою для звільнення винного суб'єкта господарювання від відповідальності, оскільки загальні правила застосування штрафу та гарантії дотримання прав винної особи встановлено іншими нормативно-правовими актами, зокрема Господарським кодексом України, а тому дії відповідача по накладенню штрафу є правомірними.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що судом першої інстанції, при вирішенні справи, допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а тому це є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року - скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою в задоволені позову Державного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт" до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області, про скасування рішення - відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло