Постанова № 40824789, 07.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 728/1537/14 Головуючий у 1-й інстанції: Пархоменко П.І.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Василенка Я.М., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернувся до Бахмацького районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області (далі - Відповідач-1, відділ примусового виконання рішень) про: визнання протиправними дій посадових осіб Відповідача-1 щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.05.2014 року по виконавчому провадженню № 43511360 за виконавчим листом № 6-а/728/6/2013, виданого 18.02.2014 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області (далі - виконавчий лист № 6-а/728/6/2013); визнання протиправною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.05.2014 року за виконавчим листом № 6-а/728/6/2013; зобов'язання посадових осіб відділу примусового виконання рішень прийняти на виконання виконавчий лист; визнання протиправними дій посадових осіб Відповідача-1 щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.05.2014 року по виконавчому провадженню № 43510188 за виконавчим листом № 6-а/728/8/2013 (далі - виконавчий лист № 6-а/728/8/2013); визнання протиправною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 6-а/728/8/2013; зобов'язання посадових осіб відділу примусового виконання рішень прийняти на виконання виконавчий лист № 6-а/728/8/2013.

Ухвалою від 08.07.2014 року судом першої інстанції залучено до участі у справі Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області у якості другого відповідача (далі - Відповідач-2, Управління ДВС ГУЮ у Чернігівській області).

Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27.07.2014 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Відповідача-2 щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 6-а/728/6/2013, а також визнано протиправною та скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за даним виконавчим листом та зобов'язано Управління прийняти на виконання виконавчий лист № 6-а/728/6/2013; визнано протиправними дії Управління ДВС ГУЮ у Чернігівській області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 6-а/728/8/2013, а також визнано протиправною та скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за даним виконавчим листом та зобов'язано Управління прийняти на виконання виконавчий лист № 6-а/728/8/2013. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що виконавчі документи видано Позивачу на виконання рішень, що були прийняті до прийняття Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а тому повинні бути прийняті до виконання державним виконавцем.

Не погоджуючись із викладеним у постанові рішенням, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, Позивачу 18.02.2014 року було видано виконавчі листи на виконання рішень Бахмацького районного суду Чернігівської області суду від 18.10.2010 року та від 09.03.2011 року.

ОСОБА_2 26.05.2014 року звернувся до Відповідача-1 із заявами про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчих листів № 6-а/728/6/2013 та № 6-а/728/8/2013.

Заступником начальника відділу примусового виконання рішень Ковалем В.О. 29.05.2014 року було прийнято постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження на виконання вищезазначених виконавчих листів. Відмова вмотивована тим, що рішення про стягнення коштів з державних органів виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Враховуючи встановлені вище обставини, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 19, 124 Конституції України, ст. ст. 1, 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій Відповідача-1 щодо відмови прийняти до виконання виконавчі листи № 6-а/728/6/2013 та № 6-а/728/8/2013, оскільки прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено неможливість відмови органів державної виконавчої служби у виконанні судових рішень, що були ухвалені до набрання чинності згаданим Законом.

З таким висновком суду першої інстанції не можна повністю погодитися з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Приписами п. 3 Розділу II Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - Порядок № 845).

Положеннями п. 35 Порядку закріплено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): 1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; 2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; 3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; 4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; 5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 36 Порядку у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Приписами ч. 1 п. 6 Порядку визначено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Виходячи з системного аналізу приписів Порядку, Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», колегія суддів прийшла до висновку, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, здійснюється за судовим рішенням про стягнення коштів з державного бюджету, а не за рішеннями зобов'язального характеру.

Зі змісту виконавчих листів № 6-а/728/6/2013 та № 6-а/728/8/2013 вбачається, що в останніх чітко зазначено суми щомісячної допомоги, яка повинна бути стягнена (1245,00 грн. та 2532,00 грн.) у зв'язку зі зміною Бахмацьким районним судом Чернігівської області способу і порядку виконання постанов від 18.10.2010 року та від 09.03.2011 року. Отже, згадані постанови містять вимоги про стягнення коштів з державного органу.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає правомірними дії Відповідача-1 щодо відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі того, що рішення про стягнення коштів виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Аналогічна позиція викладена у рішеннях Вищого адміністративного суду України від 18.12.2013 року у справі № К/800/48708/13 та від 13.11.2013 року у справі № К/800/46459/13.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції було ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про правомірність прийняття Відповідачем-1 постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу Відповідача-1 задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області - задовольнити повністю.

Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Я.М. Василенко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Василенко Я.М.

Шурко О.І.