КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1219/14 Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
25 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, Управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ державної виконавчої служби Ніжинського районного управління юстиції в Чернігівській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, Управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Відділ державної виконавчої служби Ніжинського районного управління юстиції в Чернігівській області, - та просило (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнати протиправною бездіяльність УДКС України в Ніжинському районі щодо невиконання платіжного доручення №7760 від 10.01.2014 відділ ДВС Ніжинського РУЮ про перерахування на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» боргу в сумі 74443,99 грн. та зобов'язати перерахувати на користь позивача кошти у розмірі 74443,99 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області подало апеляційну скаргу, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що Державна казначейська служба України не є банком в розумінні Закону України «Про банки та банківську діяльність», а тому на неї не поширюються вимоги вказаного закону. Також апелянт зазначив, що на даний час платіжне доручення відділу ДВС Ніжинського РУЮ №7760 від 10.01.2014 на суму 74443,99 грн. знаходиться на виконанні в Управлінні, проте, недостатнє наповнення єдиного казначейського рахунка звужує можливості Казначейства України щодо забезпечення розрахунково-касового обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів.
Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, на виконанні в відділі ДВС Ніжинського РУЮ знаходився виконавчий лист №2-715/10, виданий Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 14 травня 2010 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості у розмірі 253181,07 грн.
В ході примусового виконання вищевказаного рішення суду було звернуто стягнення на нерухоме майно боржника, що передане в іпотеку Банку та реалізоване через прилюдні торги.
Державним виконавцем ДВС Ніжинського РУЮ 24 вересня 2013 року видано розпорядження № 35881545/3 про перерахування на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» коштів в сумі 74443,99 грн. Вказане розпорядження направлено до УДКС України в Ніжинському районі 24 вересня 2013 року.
Відділ ДВС Ніжинського РУЮ відповідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 виконав усі дії щодо перерахування коштів стягувачу. Проте, станом на 21.05.2014 кошти стягувачу не перераховані.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Бюджетний кодекс України не регулює відносини щодо розподілу небюджетних коштів, порядку та строків виконання платіжних доручень, а тому відповідач не в праві був розпоряджатися даними коштами на власний розсуд.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
За приписами пункту 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Відповідно до пункту 8.4 статті 8 вказаного Закону міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Порядок зарахування стягнутих сум на виплату їх стягувачу регламентовано п. 12.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802.
Відповідно пункту 12.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках. Відповідно до п, 12.18 зазначеної Інструкції при перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень (розпоряджень).
З аналізу наведених правових норм вбачається, що органи державної виконавчої служби зобов'язані відкрити депозитні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум, а останні, - обслуговувати їх з метою обліку депозитних коштів боржників і зарахування їх стягувачам.
Відповідно до положень Указу Президента України від 13.04.2011 № 460/2011 «Про положення про Державну казначейську службу України» Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).
Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади, утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та є учасником системи електронних платежів Національного банку України та, відповідно, суб'єктом регулювання Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлюються Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.
Відповідно до пункту 2.19 Інструкції розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу банк виконує наступного операційного дня.
Згідно пункту 3.5. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.
Колегія суддів зауважує, що Бюджетним кодексом України дійсно визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства, регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.
Водночас, Бюджетний кодекс України не регулює відносини щодо розподілу небюджетних коштів, порядку та строків виконання платіжних доручень.
Кошти, які надійшли на депозитний рахунок відділу ДВС Ніжинського РУЮ від примусового виконання виконавчого листа Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області №2-715/10 від 14.05.2010, не є надходженнями до бюджету або бюджетними витратами, тобто, вони не є бюджетними коштами у розумінні п. 11 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, а тому відповідач не вправі був розпоряджатися даними коштами на власний розсуд.
Також, вирішуючи даний спір колегія суддів враховує, що Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» зазначив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, що при проведенні видаткових операцій органи Державної казначейської служби України повинні в першу чергу забезпечити виконання захищених статей видатків, передбачених частиною 2 статтею 55 Бюджетного кодексу України, у зв'язку з чим виплата на виконання рішення суду може бути відстрочена, доки не з'являться фінансові можливості в Державному бюджеті здійснити таке фінансування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що підстави для її задоволення відсутні.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.
Судове рішення № 40824272, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 825/1219/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: