Рішення № 40824718, 07.10.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2014 р. Справа № 918/1338/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Військова частина А 2798

про стягнення в сумі 77396 грн. 21 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: представник Пронюк В.Я.

від відповідача: представник Лободзінський Р.С.

від органу прокуратури : Михальчук Я.В.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі Позивач або ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Військової частини А 2798 (надалі Відповідач або В/ч А 2798) в якому просить стягнути з останньої суму основного боргу у розмірі 65096,05 грн. (шістдесят п'ять тисяч дев'яносто шість грн. 05 коп.), пеню в розмірі 4845,40 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок п'ять грн. 40 коп.), три відсотки річних у розмірі 2820,06 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять грн. 06 коп.), суму, на яку збільшилася сума основного боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 4634,70 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять чотири грн. 70 коп.), всього - 77396,21 грн. (сімдесят сім тисяч триста дев'яносто шість грн. 21 коп.).

Свої вимоги Позивач мотивує тим, що він на підставі договору про закупівлю природного газу № 12/1203-ТЕ-28 від 12.12.2012 р. передав у власність Відповідачу протягом листопада та грудня 2012 року природний газ у обсязі 49,722 тис. м.куб на загальну суму 65096,05 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, однак Відповідач не повністю оплатив його вартість.

Військова частина А 2798 надала суду заперечення на позов в яких зазначає, що не визнає позовних вимог в обсязі стягнення штрафних санкцій: (нарахування пені, 7% за порушення строків оплати, 3% річних, інфляційні процеси), і з приводу даного питання пояснює наступне.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на договір № 12/1203-ТЕ-28 від 12.12.2012 року, укладений між позивачем, та військовою частиною А2798, та вказує ті обставини, що на адресу відповідача здійснено постачання природного газу, а військова частина не здійснила розрахунок за нього.

Даний договір був підписаний командуванням військової частини А2798 у двох примірниках, завірений гербовою печаткою та відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України направлений до офісу ПАТ «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в м. Київ вул. Б. Хмельницького, 6 на підписання та оформлення належним чином.

В порушення п 3 ст. 181 ГК України посадові особи ПАТ «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у разі оформлення договору відповідно до вимог повинні були повернути один примірник договору іншій стороні договірних зобов'язань.

Відповідно до п 2.2. Наказу Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2013 року розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт взяття

бюджетного зобов'язання.

Даний договір був отриманий в офісі ПАТ «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 26.12.2012 року начальником квартирно-експлуатаційної служби військової частини А2798 майором Ліпісвіцким В.В. особисто, про що було зроблено запис в книзі реєстрації договорів.

При надані даного договору до органів Головного управління ДКС України Рівненської області 27.12.2012 року представникам військової частини А2798 було повідомлено, що проводиться робота над закриттям бюджетного року і здійснити реєстрацію бюджетного зобов'язання немає можливості.

Крім того пунктом 6.1.2. договору визначено, що Продавець повинен поставити Покупцеві акт приймання - передачі газу поставленого у відповідному місяці поставки.

Відповідно до книг обліку та реєстрації вхідних документів таких актів до військової частини А2798 офіційно не надходило.

Разом з тим, НАК «Нафтогаз України» під час укладання договору не виконав вимоги Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 23 січня 2012 року №37 «Про затвердження Переліку поточних розрахунків із спеціальним режимом використання, відкритих в установах ПАТ «Державний ощадний банк України» » (далі -Постанова), а саме в п. 12 Договору постачання природного газу, розрахунковий рахунок банку Продавця був №26009304921, що суперечить вимогам Постанови, та робить не можливим здійснення перерахунку коштів за спожитий природний газ Покупцем.

На вимогу Головного управління ДКС України в Рівненській області щодо зміни розрахункових рахунків на адресу Продавця, було надіслано військовою частиною А2798 клопотання, вихідний в.ч. А2798 № 315 від 18.05.2013 , та зареєстрований в НАК «Нафтогаз України» вхідний № 3299/12 від 20.05.2013 року, військова частина відповідь не отримала.

Також лист (вихідний в.ч. А2798 № 314/315 від 18.05.2013, та зареєстрований в НАК «Нафтогаз України» вхідний №3301/12 від 20.05.2013 року), щодо можливості перенесення боргу, та оплати за природний газ, який був спожитий у 2012 році на юридичні зобов'язання Договору постачання природного газу у 2013 році (в якому розрахунковий рахунок відповідав вимогам Постанови №37), не був розглянутий НАК «Нафтогаз України», що неуможливило перерахунок коштів за спожитий природний газ військовою частиною А2798.

З огляду на вищевикладене просить відхилити позовні вимоги в частині нарахування штрафних санкцій, а саме: нарахування пені, за порушення строків оплати понад 30 днів штраф 7%, 3% річних, та нарахування в наслідок інфляційних процесів.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

12 грудня 2012 року між ПАТ «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України», як продавцем та Військовою частиною А 2798, як Покупцем було укладено договір про закупівлю природного газу № 12/1203-ТЕ-28 (надалі - Договір).

Згідно з Договором, Позивач передав у власність Відповідачу протягом листопада та грудня 2012 року природний газ у обсязі 49,722 тис. м3 на загальну суму 65096,05 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 30 листопада 2012 року (за листопад 2012 року) та від 31 грудня 2012 року (за грудень 2012 року). Відповідно до п. 4.1. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати вартості газу не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим сума основного боргу Відповідача станом на день подання позову становить 65096,05 грн.

Відповідач заборгованості перед Позивачем у вищезазначеній сумі не оспорює.

Статтями 525, 526 ЦК України, 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень статті 612 ЦК України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, з огляду на вищезазначене, вимога Позивача в частині стягнення основного боргу у розмірі 65096,05 грн. (шістдесят п'ять тисяч дев'яносто шість грн. 05 коп.) грунтується на договорі та законі і, відповідно, підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Оскільки Відповідачем умови Договору щодо оплати отриманого природного газу не виконані в повному обсязі, останній зобов'язаний сплатити на користь Позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

З % річних за зобов"язаннями листопада 2012р. від несвоєчасно сплаченої заборгованості у сумі 52 750,30 грн. за період з 14.12.2012р. по 30.05.2014р. складають 2310,68 грн., інфляційні за період з грудня 2012р. по квітень 2014р. складають 3 777,11 грн..

З % річних за зобов"язаннями грудня 2012р. від несвоєчасно сплаченої заборгованості у сумі 12 345,75 грн. за період з 14.01.2013р. по 30.05.2014р. складають 509,82 грн., інфляційні за період з січня 2013р. по квітень 2014р. складають 857,59 грн.. Відповідно до п. 7.3. Договору, «у разі порушення Покупцем умов пункту 4.1. цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу». У відповідності до зазначеного пункту Договору та норм чинного законодавства за порушення строків виконання грошових зобов'язань по Договору, Позивачем було здійснено нарахування пені, сума якої, за зобов"язаннями листопада 2012р. від несвоєчасно сплаченої заборгованості у сумі 52 750,30 грн. за період з 14.12.2012р. по 13.06.2013р. складає 3938,58 грн., за зобов"язаннями грудня 2012р. від несвоєчасно сплаченої заборгованості у сумі 12 345,75 грн. за період з 14.01.2013р. по 13.07.2013р. складає 906,82 грн., а всього пені 4845,40 грн..

До винесення рішення у справі представник Відповідача подав заяву в якій просить суд зменшити розмір нарахованої пені на 50% посилаючись при цьому на обмежене фінансування військової частини у зв"язку з дією особливого періоду в країні.

Відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту ст. 233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення строку сплати грошових зобов'язань, крім пені, нараховані інфляційні та річні, кінцевим споживачем основної кількості послуг, для забезпечення надання яких було поставлено природний газ, є населення, через низький ступінь розрахунків якого і виникла заборгованість, а також зважаючи на невідшкодування різниці в тарифах на послуги централізованого теплопостачання, наданого населенню, приймаючи до уваги те, що Збройні сили України, до яких відноситься і Відповідач, приймають участь у антитерористичній операції на сході України, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення на 50 %.

Відповідно до п. 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», згідно яких тарифи на теплопостачання повинні враховувати повну собівартість теплової енергії та граничний рівень рентабельності, однак у разі, якщо тарифи на теплову енергію встановлено нижче їх собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачати механізми компенсації цієї різниці у порядку передбаченому законодавством.

Як вбачається із поданих суду відповідачем документів, уся несвоєчасна оплата виникла саме внаслідок невідповідності тарифів - за якими теплова енергія відпускалася населенню - фактичним витратам з надання послуг теплопостачання.

У зв'язку із цим, Законом України від 12.04.2012 року № 4647-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» статтю 9 було доповнено пунктом 48, що передбачав субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел визначених пунктами 34-38 статті 4 цього Закону). І, відповідно до Постанови КМУ № 517 від 11.06.2012 року "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" (зі змінами) було передбачено механізм відшкодування різниці в тарифах у 2012 році.

За таких обставин, при умові невідповідності фактичної вартості теплової енергії закріпленим тарифам, відповідач при усьому бажанні об'єктивно не міг сплатити повну ціну постановленого газу, оскільки вона реалізовувалася за збитковими для підприємства цінами, які підприємство навіть не встановлює.

Отже, з огляду на принцип співрозмірності та враховуючи інтереси обох сторін, з відповідача належить до стягнення 2422,70 грн. пені, у зв'язку з цим у позові про стягнення 2422,70 грн. пені слід відмовити.

Заперечення відповідача є необгрунтованими та не підтвердженими належними доказами, які б слугували підставою для повної відмови у стягненні пені, інфляційних та 3% річних, однак враховані судом при зменшенні розміру пені.

Крім того, слід відмітити, що договір про закупівлю природного газу № 12/1203-ТЕ-28 від 12.12.2012 р., підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками, є дійсним, а відтак на підставі ст.629 ЦК України є обов"язковим для виконання сторонами. Відсутність бюджетних асигнувань, закриття бюджетного року тощо не звільняє Відповідача від виконання своїх зобов"язань за вищезазначеним Договором.

Не заслуговує на увагу і твердження Відповідача про відсутність у нього актів приймання-передачі газу, так як останні надані суду Позивачем при зверненні до суду і знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач не довів належними доказами і того, що він не зміг виконати свої зобов"язання по оплаті вартості газу через неналежний рахунок Позивача.

На підставі ст.49 ГПК України на Відповідача покладаються судові витрати, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Військової частини А 2798 (33000, м.Рівне, військове містечко №45, ЄДРПОУ 08509140) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6) суму основного боргу у розмірі 65096,05 грн. (шістдесят п'ять тисяч дев'яносто шість грн. 05 коп.), пеню в розмірі 2422,70 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 70 коп.), три відсотки річних у розмірі 2820,06 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять грн. 06 коп.), суму, на яку збільшилася сума основного боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 4634,70 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять чотири грн. 70 коп.), судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп..

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 2422,70 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 70 коп.).

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Марач В.В.

підписано "09" жовтня 2014 р.