Ухвала суду № 40824259, 25.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1851/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

25 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Бабенку Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Классік - Ассістанс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Классік - Ассістанс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та просило (з урахуванням зміни позовних вимог) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 січня 2014 року № 0000051530 та № 0000061530, від 03 березня 2014 року №0000101530 та №0000111530 та від 27 березня 2014 року №0000161530 та №0000171530.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що фінансування будівництва багатоповерхового комплексу по вулиці Старонаводницькій, 2-20 досі триває, а отже, фактичне отримання замовником (позивачем) результатів робіт, оформлене актами виконаних робіт, не відбулося, - що, на думку апелянта, виключає виникнення у останнього права на віднесення сум до податкового кредиту, сплачених за операціями з фінансування будівництва такого комплексу.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» (далі - постанову КМУ від 27.12.2010 №1238) представником ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у період з 10.01.2014 по 20.01.2014 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Классік - Ассістанс» з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого за жовтень 2013 року, за результатами якої складений Акт від 20.01.2014 № 177/26-53-15-01/32377407.

В ході проведення вказаної документальної перевірки за результатами аналізу податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року встановлено, що сума бюджетного відшкодування ПДВ відображена у рядку 23.1. декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні (звітні) періоди, а саме вересень 2013 року складає 23866 грн. Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є часткове фінансування будівництва багатоповерхового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20 згідно з Договором №2/2 від 27.07.2004 та додатковою угодою №6 від 18.08.2006.

У зв'язку з тим, що під час проведення перевірки позивачем не було надано акт приймання об'єкта; акт прийому - передачі документів, необхідних для оформлення права власності на площі і приміщення, зазначені у п. 1.7. Договору; документи, які засвідчують оформлення права власності позивача; акти звірки розрахунків; акти прийму - передачі виконаних робіт, а також документи про право власності на землю, а також з огляду на те, що на момент завершення перевірки встановлено, що фінансування будівництва триває, - податковий орган на підставі абз 2 п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України дійшов висновку про віднесення Договору №2/2 від 27.07.2004 та додаткової угоди №6 від 18.08.2007 до довгострокового договору (контракту).

Саме віднесення названих правочинів до довгострокових і стало підставою, з урахуванням приписів п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, до виключення спірних сум ПДВ зі складу податкового кредиту позивача за вересень 2013 року та зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку по декларації за жовтень 2013 року, а також суми від'ємного значення у названій декларації у відповідному розмірі.

Аналогічних висновків дійшов податковий орган за результатами документальних позапланових виїзних перевірок ТОВ «Классік - Ассістанс» проведення у період з 05 по 17 лютого 2014 року та з 04 по 18 березня 2014 року з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого за листопад та грудень 2013 року, що зафіксовано в Акті від 17.02.2014 №513/26-53-15-01/32377407 та в Акті від 18.03.2014 №1571/26-53-15-01/32377407.

Виявлення названих порушень стало підставою для прийняття ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкових повідомлень-рішень від 31 січня 2014 року № 0000051530 та № 0000061530, від 03 березня 2014 року №0000101530 та №0000111530 та від 27 березня 2014 року №0000161530 та №0000171530.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що по справі було встановлено помилковість висновків податкового органу щодо віднесення Договору про дольову участь в будівництві №2/2 від 27.07.2004 до довгострокового договору, - з огляду на що дійшов висновку про протиправність зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а також протиправність зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями - рішеннями, що визнав підставою для їх скасування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.131 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог .

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У той же час, абзац 4 названого пункту закріплює певні обмеження, зокрема, датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Пункт 187.9 статті 187 ПК України відповідно закріплює, що датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Отже, визначальним питанням для вирішення справи є правильність висновку податкового органу щодо віднесення Договору про дольову участь у будівництві №2/2 від 27.07.2004, у редакції Додаткової угоди №6 від 18.08.2007, до довгострокового договору (контракту).

Аналізуючи визначення довгострокового договору, приведене у п. 187.9. ст. 187 ПК України, колегія суддів приходить до висновку, що основними характеристиками такого договору є: сторонами договору виступають замовник (и) та виконавець (ці); за наслідками виконання договору, створюється товар, надаються послуги чи виконуються роботи, які за технологічним циклом не можуть бути створені, надані або виконані менш, ніж за рік; договір не передбачає поетапного створення, виконання або надання виконавцем товарів, робіт або послуг.

Перевіряючи відповідність Договору про дольову участь у будівництві №2/2 від 27.07.2004, у редакції Додаткової угоди №6 від 18.08.2007, наведеним вище критеріям, яким має відповідати довгостроковий договір, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 1.1. Договору про дольову участь у будівництві №2/2 від 27.07.2004 сторони (ГБК «Ямський» - Сторона-1 та ТОВ «Классік - Ассістанс» - Сторона-2), на умовах, визначених цим Договором, домовились взяти дольову участь у будівництві багатоповерхового офісно-гаражного комплексу, надалі - Комплекс, за адресою: м. Київ, вул. Сатронаводницька, 2-20 (Старонаводницька балка), на земельній ділянці площею 3,0251 га, яка належить Стороні-1 на праві власності, шляхом здійснення оплати вартості проектування і будівництва частини такого Комплексу, визначеної як об'єкт будівництва згідно п. 1.2. цього Договору.

У п. 1.2. Додаткової угоди №6 об'єктом будівництва по даному Договору визначено - основну (гаражну) будівлю Комплексу - перша черга будівництва, надалі - Об'єкт, що включає: машиномісця у кількості 1583 штуки, а також офісні, адміністративні та торгові приміщення, кафе-бістро, авто мийки, станцію технічного обслуговування, інші допоміжні приміщення, передбачені проектом.

Обов'язки Сторін закріплені у пунктах 2.2, 2.3 та 2.4. Додаткової угоди №6.

Дослідивши зміст положеннь Додаткової угоди №6, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана угода не відповідає ознакам довгострокового договору, оскільки замовником будівництва - технологічний цикл якого становить більше 1 року, виступає Сторона - 1 (ГБК «Ямський»), а виконавцем - генпідрядник.

За таких обставин застосування до договірних відносин, які склались між ГБК «Ямський» та позивачем, у зв'язку з виконаннями Договору про дольову участь в будівництві №2/2, положень п. 187.9 ст. 187 та п. 198.2 ст. 198 ПК України є помилковим.

Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми сплачених коштів (суми ПДВ) по правовідносинах із контрагентом ГБК «Ямський» підтверджується відповідними первинними документами, а саме: податковими накладними та платіжними дорученнями з відміткою банку.

Зазначені документи оформлені з дотриманням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379.

Відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. На момент укладання Договору контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник ПДВ, його установчі документи не були визнані в судовому порядку недійсними.

Колегія суддів не бере до уваги посилання податкового органу у апеляційній скарзі на те, що позивачем не надано необхідних документів, оформлення яких передбачено, зокрема, п.1.7, п.3.4.,п.5.1.4 Додаткової угоди № 6 від 18.08.2006 до Договору № 2/2 від 27 липня 2004 про дольову участь в будівництві, оскільки в даних документах визначається, головним чином, лише порядок обміну між учасниками дольової участі у будівництві інформацією в тій частині, що служить виключно для організації контролю, встановлення довіру між сторонами і юридичного оформлення результатів дольової участі в будівництві і безпосередньо не пов'язана з виникненням у взаємовідносинах між сторонами податкового кредиту чи податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно чинного податкового законодавства.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства включено до складу податкового кредиту та валових витрат суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку ГБК «Ямський». Натомість, відповідачем, на порушення ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що підстави для її задоволення відсутні.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 30 вересня 2014 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.