Постанова № 40823093, 29.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4848/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметекспорт» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметекспорт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 13.03.2014 року №0004132208, №0004102208,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 13.03.2014 року №0004132208, №0004102208.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року; за наслідками перевірки складено акт від 07 лютого 2014 року №33/22-03-84/30127924.

Актом перевірки встановлено п. 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки позивачем у листопаді 2013 року податкові накладні по господарським операціям на загальну суму 3064708,00 грн. не були зареєстровані контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв'язку із наведеним відповідач дійшов висновку про збільшення суми сплати зобов'язань з податку на додану вартість на 1638038,00 грн.

В обґрунтування вказаного порушення орган державної податкової служби посилається на те, що позивачем задекларовано у листопаді 2013 року в складі податкового кредиту податкові накладні від 18.11.2013 року №10 на суму 5070006,00 грн., у тому числі ПДВ 845001,00 грн., від 28.11.2013 року №11 на загальну суму 9600240,00 грн., у тому числі ПДВ 1600040,00 грн. по контрагенту ТОВ «Агроснаб Трейдис», від 04.11.2013 року №5 на загальну суму 3718004,40 грн., у тому числі ПДВ 619667,40 грн. по контрагенту ТОВ «Гривіта», які не зареєстровані контрагентом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13 березня 2014 року відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0004102208, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1426670,00 грн. по декларації за листопад 2013 року;

- №0004132208, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2457057,00 грн., у тому числі за основним платежем 1638038,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 819019,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач в порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України необґрунтовано включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за податковими накладними, які не зареєстровані контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом встановленого законодавством строку.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно положень статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4).

Пунктом 201.6 вказаної статті ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2013 року позивачу були надані податкові накладні, зокрема, ТОВ «Гривіта» (індивідуальний податковий номер - 385042305264) від 04.11.2013 року №5/2 на загальну суму 3718004,40 грн., у тому числі ПДВ 619667,40 грн.; ТОВ «Агроснаб Трейдис» (індивідуальний податковий номер - 317500626106) від 18.11.2013 року №10/2 на загальну суму 5070008,00 грн., у тому числі ПДВ 845001,00 грн., від 28.11.2013 року №11/2 на загальну суму 9600240,00 грн., у тому числі ПДВ 1600040,00 грн.

19.12.2013 року позивачем засобами електронного зв'язку до контролюючого органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2013 року, якою визначив податковий кредит у розмірі 9799581,00 грн. Згідно додатку 5 до податкової декларації позивачем до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість за зазначеними вище податковими накладними.

Також 19.12.2013 року позивачем засобами електронного зв'язку було подано до контролюючого органу реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2013 року, в якому відображено податкові накладні від 04.11.2013 року №5 на загальну суму 3718004,40 грн., у тому числі ПДВ 619667,40 грн., що надана ТОВ «Гривіта» (п. 12 розділу ІІ реєстру), від 18.11.2013 року №10 на загальну суму 5070008,00 грн., у тому числі ПДВ 845001,00 грн. (п. 28 розділу ІІ реєстру), від 28.11.2013 року №11 на загальну суму 9600240,00 грн., у тому числі ПДВ 1600040,00 грн. (п. 36 розділу ІІ реєстру), що виписані ТОВ «Агроснаб Трейдис».

З огляду на вказаний реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2013 року, додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, податкові накладні від 04.11.2013 року №5/2; від 18.11.2013 року №10/2, від 28.11.2013 року №11/2, колегією суддів встановлено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, наданого в електронному вигляді, наявна розбіжність, а саме номера податкових накладних зазначені без «/2», інші дані аналогічні (суми, контрагенти, дати).

В позовній заяві та апеляційній скарзі позивач зазначає, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2013 року бухгалтером помилково зазначено номера вищенаведених податкових накладних без «/2».

У зв'язку із наведеним, позивач скорегував в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014 року дані податкових накладних шляхом виключення сум за податковими накладними від 04.11.2013 року №5, від 18.11.2013 року №10, від 28.11.2013 року №11 та включення сум по податкових накладних від 04.11.2013 року №5/2, від 18.11.2013 року №10/2, від 28.11.2013 року №11/2.

З наведеного вбачається, що на час подання податкової декларації з додатком та реєстру виданих та отриманих податкових, в останній наявні розбіжності з даними контрагентами. Проте, відповідач в порушення пункту 201.6 ПК України не повідомив позивача про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентами.

Колегія суддів вважає, що не точне ведення реєстру не має наслідком позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, оскільки в даному випадку така помилка не призвело до неправомірного завищення податкового кредиту.

Згідно податкових накладних від 04.11.2013 року №5/2, від 18.11.2013 року №10/2, від 28.11.2013 року №11/2, останні включені до Єдиного реєстру податкових накладних, що також підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки органу державної податкової служби в акті перевірки про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України є необґрунтованими, тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними, відповідно, підлягають скасуванню.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметекспорт» задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2014 року та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 13.03.2014 року №0004132208, №0004102208, що винесені Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 06.10.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.