Постанова № 4081896, 13.05.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

2.11.17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 травня 2009 року, о 14-00 годині, № 2а-836/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

при секретарі Качанові Д.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом КП «Підприємство комунальної власності», м. Енергодар,

до ДПІ у м. Енергодар Запорізької області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

29.01.2009 до суду надійшов позов КП «Підприємство комунальної власності» ( далі - КП «ПКВ») до ДПІ у м. Енергодар Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень: № 0000702301/0 від 12.05.2008, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 33 322,79 гривень (у тому числі 22 298,53 гривень за основним платежем, 11 024,26 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями) і № 0001062301/0 від 28.08.2008, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 336 691,14 гривень (у тому числі 241 997,47 гривень за основним платежем, 96 694,14 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивач надав уточнення позовних вимог, згідно яких просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001062301/0 від 28.08.2008 - повністю, а № 0000702301/0 від 12.05.2008 - в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 31 572,79 гривень (у тому числі 21 048,53 гривень за основним платежем, 10 524,26 гривень за штрафними санкціями), розглянувши справу в порядку письмового провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ними були виконані всі вимоги закону щодо оподаткування безнадійної заборгованості: її розмір в повному обсязі було включено до валового доходу, що підтверджено актом перевірки. Виключення суми безнадійної заборгованості зі складу валових витрат Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено.

Відповідач позов не визнав, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, розглянувши справу у порядку письмового провадження.

В запереченнях відповідач зазначив, що якщо сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то вона включається до складу його валових доходів, на підставі пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому такий платник повинен одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесено витрат відповідно до п.5.1 ст.5 цього ж Закону.

Дослідивши матеріли справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення став акт «Про результати виїзної планової перевірки комунального підприємства «ПКВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.12.2007 № 113/23-0/32166551, складений ДПІ в м. Енергодар Запорізької області 21.04.2008.

Актом перевірки встановлені наступні порушення:

На підставі п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством у ІІ кварталі 2007 року до складу

валових витрат зайво віднесено вартість придбаних послуг, які не відносяться до здійснення господарської діяльності платника податку на загальну суму 5 000 гривень.

Позивачем це порушенням не оспорюється.

Крім того, встановлено, що в ІІ і ІІІ кварталах 2006 року підприємством здійснено списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, на загальну суму 1 262 619,12 гривень - перед кредитором Кам'янсько-Дніпровська РЕС за отриману електроенергію.

Судом встановлено, що, відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», сума кредиторської заборгованості, нестягнута після закінчення строку позовної давності, була включена підприємством до складу його валових доходів за три квартали 2006 року в сумі 1 262 619,12 гривень.

Підприємством не зменшено валові витрати в ІІ, ІІІ кварталах 2006 року на суму оприбуткованого товару - електроенергії, оскільки ним фактично не було понесено витрат, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону, на загальну суму 1 262 619,12 гривень, а саме в ІІ, ІІІ кварталах 2006 року підприємством здійснено списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, на загальну суму 1 262 619,12 гривень по кредитору Кам'янсько-Дніпровська РЕС за отриману електроенергію.

За висновками акту перевірки ДПІ у м. Енергодар Запорізької області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000702301/0 від 12.05.2008, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 33 322,79 гривень (у тому числі 22 298,53 гривень за основним платежем, 11 024,26 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

В процесі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення ДПА в Запорізькій області прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги від 22.08.2008 № 3764/10/25-020, яким сума податкового зобов'язання збільшена. На виконання цього рішення 28.08.2008 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001062301/2 на суму податкового зобов'язання з податку на прибуток - 336 691,61 гривень, в тому числі 241 997,47 гривень - за основним платежем та 94 694,14 гривень штрафної (фінансової) санкції.

Відповідно до 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 зазначеного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

На підставі цього суд приходить до висновку, що позивач мав право включити вартість отриманої електроенергії до складу валових витрат в періоді її отримання - в 2003 році.

Згідно з пп.1 .22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 цього ж Закону, до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Таким чином, так як вартість отриманої електроенергії залишилась несплаченою, вона набула статусу безповоротної фінансової допомоги, і позивач в 2006 році, в періоді списання кредиторської заборгованості через сплив строку позовної давності, повинен був включити її вартість до валового доходу.

Судом встановлено, що сума неоплаченої заборгованості позивачем була в повному обсязі включена до складу валового доходу, про що не заперечує відповідач та це підтверджено і актом перевірки.

Оскільки Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить норми, яка б зобов'язувала платника податку зменшити чи відкоригувати валові витрати на суми вартості товарів (робіт, послуг), які були включені ним до валових витрат по першій події (оприбуткування товару) в разі їх неоплати в межах строку позовної давності, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивач повинен був зменшити у 2006 році валові витрати на суму вартості електроенергії в періоді списання кредиторської заборгованості через те, що ним фактично не було понесено витрат з її придбання.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на лист ДПА України № 10751/7/15-0317 від 07.06.2006, яким він обґрунтовує свою позицію: лист ДПА України не є нормативним актом і не може змінювати, доповнювати або розширювати норми Закону.

З огляду на викладене, висновки відповідача про завищення позивачем валових витрат на суму 1 262 619,12 гривень є необгрунтованими.

Відповідно до пп.4.2.2 «б» п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового

повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 263 046 гривень, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 107 218,4 гривень.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суд,

п о с т а н о в и в :

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області № 0001062301/0 від 28.08.2008; № 0000702301/0 від 12.05.2008 - останнє - в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 31 572, 79 (тридцять одна тисяча п'ятсот сімдесят дві) гривень, в тому числі за основним платежем 21 048,53 (двадцять одна тисяча сорок вісім) гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 524,26 (десять тисяч п'ятсот двадцять чотири) гривень.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Копію постанови надіслати сторонам.

Суддя О.В. Матяш