Ухвала суду № 40814318, 30.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 р.Справа № 820/10933/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2014р. по справі № 820/10933/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова , Управління державної казначейської служби України у Московському районі м.Харкова третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Дом "Соллі-Плюс"

про стягнення помилково сплаченого збору,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у справі № 820/10933/13-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ "Автомобільний Дом "Соллі-Плюс" про стягнення помилково сплаченого збору задоволено та стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 м. Харків, 61000) помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 32159 (тридцять дві тисячі сто п'ятдесят дев'ять) грн. 30 коп.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.14 року апеляційні скарги Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.. Харкова залишені без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року у справі № 820/10933/13 залишено без змін.

30.04.2014 року управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд постанови суду від 19.02.2014р. за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ "Автомобільний Дом "Соллі-Плюс", про стягнення помилково сплаченого збору, в якій просить суд зупинити виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2014р., скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2014р. Відмовити в задоволенні позову, якщо згідно інформації, одержаної від позивача та нотаріусів, буде встановлено, що позивач повинен сплатити до державного бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів у розмірі 32 159,30 грн. або більше. Якщо згідно інформації, одержаної від позивача та нотаріусів, буде встановлено, що позивач повинен сплатити до державного бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів у розмірі, меншому ніж 32 159,30 грн., зменшити автомобілів у розмірі, меншому ніж 32 159,30 грн., зменшити стягнення з державного бюджету до різниці між цими сумами.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року заяву Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення - постанови від 19.02.2014р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ "Автомобільний Дом "Соллі-Плюс" про стягнення помилково сплаченого збору - залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управлінням державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм процесуального права, а саме: п. 1 ч. 2 ст. 245, ст.ст. 246, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, апелянт просить Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року скасувати та задовольнити заяву про перегляд постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про залишення без задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в заяві обставини не можуть бути визнані істотними обставинами в розумінні пп. 1, 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, а отже відсутні нововиявлені обставини, що є підставою для перегляду судового рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що стаття 245 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: 1) об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи; 2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі; 3) обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Наявність цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

За частиною 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27 лютого 1981 року за №1 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 15 (далі по тексту - постанова Пленуму), як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона була недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо).

Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст. 15 ЦПК.

Колегія суддів зазначає, що істотними обставинами справи вважаються такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

Як підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова вказує, що після розгляду апеляційною інстанцією 03 квітня 2014р. управлінню стали відомі істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі позивачу 2 на час розгляду справи, а саме: з посиланням на п.7 ч.1 ст. Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" у відносинах між позивачем та державою та для всебічного та об'єктивного розгляду справи треба з'ясувати, чи не відчужувались позивачем в період з 01.01.1999р. по 27.06.2012р. легкові автомобілі і чи сплачувався ним при цьому до державного бюджету відповідний збір. При цьому, обґрунтовуючи вимоги поданої заяви, відповідач зазначив, що згідно одержаної з ДАІ Харківської області інформації, ОСОБА_1 в період з 01.01.1999 року по 27.06.2012 року знято з обліку для реєстрації легкові автомобілі:

- 29.10.2002 року - MERSEDES-BENZ C 280, державний номер НОМЕР_5, номер кузову НОМЕР_6;

- 25.06.2003 р. - MERSEDES-BENZ Е 280, державний номер НОМЕР_7, номер кузову НОМЕР_8;

- 25.03.2005 року - ВАЗ 21213, державний номер НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3, номер кузову ХТА НОМЕР_9;

- 02.09.2006 року - TOYOTA PRADO, державний номер НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_10, номер кузову НОМЕР_11. Ці обставини, на думку заявника, могли вплинути на судове рішення та не могли бути відомі суду та відповідачу2 під час вирішення справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не зазначено обставин, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи; у заяві не зазначено обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Колегія суддів зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі є стягнення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 32159 грн. 30 коп., який сплачено позивачем 26.06.2011 року при здійсненні операцій з придбання легкового автомобілю MERSEDES-BENZ S500L 4 MATIK, номер кузову НОМЕР_12, а отже обставини, на які посилається заявник у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (можливе відчуження легкових автомобілів у 2002-2003 рр. та 2005-2006 роках без сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування), взагалі не стосуються предмету спору у даній справі та не є істотними обставинами, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що могли би призвести до іншого результату судового розгляду.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, на які посилається управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова не можна віднести до нововиявлених обставин відповідно до приписів ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для задоволення заяви по перегляд постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2014р. - відсутні.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2014 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Генерального директора Приватного сільськогосподарського підприємства правління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2014р. по справі № 820/10933/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Перцова Т.С. Спаскін О.А.