Ухвала суду № 40813552, 30.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

30 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/851/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лук'янчук О.В.,судді -Жука С.І.при секретарі -Дубині Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРАСОФТ» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «НЕРАСОФТ» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 14.04.2014 року) до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з ПДВ у інформаційних базах органів державної податкової служби суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, що задекларовані за листопад-грудень 2013 року;

- зобов'язати відповідача поновити показники податкової звітності з ПДВ за листопад-грудень 2013 року;

- зобов'язати відповідача вилучити з бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію, внесену на підставі акту від 05.03.2014 року №109/14-03-22-08/38458452 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НЕРАСОФТ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями за період листопад-грудень 2013 року».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2014 року відповідачем складений акт №109/14-03-22-08/38458452 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НЕРАСОФТ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами - покупцями за період листопад-грудень 2013 року», в якому податковий орган зазначив про відсутність ТОВ «НЕРАСОФТ» за місцезнаходженням та зробив висновок про те, що позивач не мав можливості здійснювати господарські операції внаслідок недостатності основних засобів та інших необоротних активів, транспортних засобів, матеріальних ресурсів, кваліфікованого персоналу, приміщень для зберігання товарів тощо, недійсність угод та нереальність господарських операцій з контрагентами за листопад-грудень 2013 року.

На підставі висновків даного акту перевірки відповідачем проведено корегування показників податкової звітності позивача з ПДВ (задекларовані ТОВ «НЕРАСОФТ») в інформаційній системі «Податковий блок» та Автоматизованій системі (АС) «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за період листопад-грудень 2013 року (зменшено податковий кредит та податкові зобов'язання з ПДВ за листопад-грудень 2013 року з усіма контрагентами).

Цей факт не оспорюється відповідачем та підтверджений ним у додаткових поясненнях від 05.05.2014 року із наданням відповідних витягів з системи автоматизованого співставлення (а.с.114-115).

Саме з цим фактом позивач пов'язує порушення своїх прав та інтересів.

Податкових повідомлень-рішень за вказаним актом перевірки не приймалось.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу є безпідставними, а тому проведення відповідачем на підставі такого акту в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за листопад-грудень 2013 року є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року №236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. Відповідно до пункту 4.4 цих Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Складений відповідачем акт від 05.03.2014 року №109/14-03-22-08/38458452 про неможливість проведення зустрічної звірки містить в собі причини такої неможливості - відсутність позивача за податковою адресою.

В той же час в цьому акті відповідач робить аналіз задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, користуючись наданими позивачем в електронному вигляді податковою декларацією з ПДВ за листопад-грудень 2013 року із додатком №5, реєстром отриманих та виданих позивачем податкових накладних за цей місяць, даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також службовою запискою щодо відсутності позивача за юридичною адресою.

В пункті 15 акту ДПІ вказує, що позивачем порушені приписи п.201.10 ст.201, п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у вигляді формування податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З цих підстав ДПІ вважає неправомірним формування позивачем у листопаді-грудні 2013 року податкового кредиту та податкового зобов'язання на загальну суму 8682149,00 грн..

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

За своєю суттю завищення податкового кредиту має наслідок заниження платником податку об'єкту оподаткування податком на додану вартість, що в свою чергу з урахуванням положень ст.54 ПК України повинно мати наслідком нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань.

В той же час, як вже зазначено вище, податкових повідомлень-рішень за актом не виносилось.

Висновок про відсутність реальних операцій позивача з придбання та реалізації товарів за листопад-грудень 2013 року податковий орган обґрунтовує виключно незнаходженням позивача за юридичною адресою, відсутністю зареєстрованих за позивачем основних засобів, приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів тощо.

На спростування цих доводів позивачем долучені до справи витяг з Єдиного державного реєстру станом на 03.10.2013 року, в якому міститься запис про підтвердження відомостей про юридичну особу; договір оренди №22 від 01.02.2013 року, за яким позивач орендує нежиле приміщення за адресою м. Миколаїв, вул. Леніна, 2 у Будинку спілок облпрофради.

Також позивач надав копію довідки, яка складена відповідачем 04.11.2013 року за №46/20-00/38458452 за результатами зустрічної звірки позивача по операціям із ТОВ «НЕОПРОКС» та ТОВ «ОБК ЮА», в якій ДПІ підтверджує факт знаходження позивача за юридичною адресою на підставі договору оренди з Будинком спілок облпрофради №22 від 01.02.2013 року, а також підтверджує реальність проведених позивачем господарських операцій з придбання товару.

Отже, висновки відповідача, які викладені в акті від 05.03.2014 року №109/14-03-22-08/38458452 суперечать його ж висновкам, які викладені в довідці від 04.11.2013 року за №46/20-00/38458452.

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем за листопад-грудень 2013 року операції з придбання та реалізації товарів в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою формування фіктивних показників податкової звітності для інших суб'єктів господарювання.

Однак таких доказів у даній справі відповідач не надав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки акту від 05.03.2014 року №109/14-03-22-08/38458452 про відсутність реальних господарських операцій позивача належними доказами не підтверджені, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є такою інформаційною базою, про яку йдеться у ст.74 ПК України.

Згідно з пунктом 1.3 наказу Міндоходів від 14.06.2013 року №165 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця», під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків».

Отже, внесені відповідачем на підставі Акту перевірки від 05.03.2014 року №109/14-03-22-08/38458452 відомості до вказаної інформаційної бази підлягатимуть використанню органами Міністерства доходів та зборів як під час перевірок позивача, так і під час перевірок його контрагентів, що в свою чергу буде впливати на права та інтереси позивача.

Оскільки, як вже встановлено вище, висновки акту від 05.03.2014 року №109/14-03-22-08/38458452 є безпідставними, то проведене відповідачем на підставі цього акту коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за листопад-грудень 2013 року в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів є неправомірним, та негативно впливає на права та інтереси позивача.

Колегія суддів вважає, що застосовані судом першої інстанції способи захисту направлені на захист та відновлення прав та інтересів позивача і є цілком обґрунтованими.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 жовтня 2014 року.

з

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лук'янчук С.І. Жук